Завдяки кому залишається можливим уникнення російськими олігархами санкцій ЄС та США

Санкції проти Росії втрачають силу через лазівки, якими користуються олігархи, переписуючи активи на родичів і використовуючи країни-посередники. Про це пише Данило Єршов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Як росіяни вчились обходити санкції

З 2014 року до 2022 року російські олігархи почували себе добре, адже володіючи статками, владою та зв’язками, знаходили шляхи обходу санкцій, представники середнього бізнесу та рядові росіяни навіть сміялись з того, як отримували європейський товар, але з націнкою. Так, росіяни не відчували суттєвий вплив санкцій взагалі. На прилавки російських магазинів потрапляли товари європейського ринку, товари подвійного призначення, та і взагалі товари та технології військового типу, як приклад – матриці тепловізійної камери на танках Т-72 Б3М від французької компанії TALES.

Якщо охарактеризувати той період можна процитувати Бориса Джонсона  який в 2017 році як міністр закордонних справ заявляв про “експорт Bentley та чіпсів Kettle Chips” в росію. Зважаючи, що на той момент за поріг бідності перейшло 13,2% росіян, це звучало як насмішка, як і над громадянами, так і олігархами які готові пожертвувати усім.

Яка ситуація із санкціями зараз

Війна в Україні докорінно змінила сприйняття росії та росіян про вагу та вплив санкційних обмежень. Список та кількість введених санкцій на момент кінця 2022 року були безпрецедентними. Також ця подія унікальна тим, що було встановлено обмеження для більше ніж 300 осіб, що є олігархами, чи зв’язані з їх діяльністю, і цей процес набирав обертів з часом. Але зло завжди знайде шлях.

Російські олігархи, такі як Олег Дерипаска чи Роман Абрамович, пов'язані з Кремлем через бізнес у енергетиці, металургії та фінансах, використовують складні схеми для збереження доходів, які опосередковано фінансують російську агресію. Згідно з розслідуваннями, ці методи включають як юридичні лазівки, так і нелегальні практики, такі як транснаціональні схеми з третіми країнами.

Один з найпоширеніших методів – передача власності родичам або довіреним особам для уникнення заморожування активів. Як приклад – Андрій Мельниченко, засновник EuroChem та SUEK, який передав активи дружині, зменшивши частку володіння нижче 50%, що дозволило продовжити експорт добрив і вугілля.

Аналогічно, Роман Абрамович використав офшори та і "золоту візу" в Португалії для збереження доходів від Evraz та Norilsk Nickel, передаючи активи родині. Геннадій Тимченко та Володимир Потанін застосовували трасти в Ліхтенштейні для управління яхтами та нерухомістю, зберігаючи контроль попри санкції, хоча деякі трасти були покинуті під тиском США. У 2025 році «родинний» метод поширився на інвестиції: Сулейман Керімов використав племінника як проксі для $20 млн інвестицій у американську компанію Luminar через VC-фірму GVA Capital, що призвело до масштабних порушень режиму санкцій.

Дія таких схем виявила як, наприклад, дочка Михайла Фрідмана відпочиває в Courchevel, Франція. Робили вони це, виставляючи на показ те, як «вони не здадуться, а Франція ж навпаки – здасться», розмахуючи російським прапором, наче глузуючи над санкційною.

Також росія активно використовує паралельну торгівлю через Центральну Азію, Туреччину, Індію та Китай для реекспорту санкціонованих товарів. Західні компоненти (до прикладу 75% американських мікрочіпів) надходять до росії через Гонконг та Китай.

Тіньовий флот танкерів транспортує нафту понад ліміти (Price cap) з 940 кораблями станом на 2025 рік. Також, флот транспортує понад 60% російського нафтоекспорту (вартістю близько $23 млрд для ЄС попри санкції), використовуючи старі судна (середній вік 20 років) з ризиками аварій та забруднення навколишнього середовища. ЄС співпрацює з EMSA (Європейським агентством морської безпеки) для ідентифікації суден. Однак лазівки залишаються: фальшиві прапори, посередники в Азії та відсутність глобальної координації. США та Великобританія синхронізували санкції в 17-му пакеті, але Росія інвестувала $10 млрд у розбудову флоту.

Інші практики – непрямі маршрути доставки, фальсифікація кінцевого використання товарів, фронт-компанії (даний тип компаній працює як “чистий”, але при цьому проводить політику обходу санкцій) та багатошаровий (залучення компаній, що використовують велику кількість “компаній середньої ланки управління” для приховування кінцевого бенефіціара) підхід з посередниками. Такі методи дозволяють олігархам генерувати мільярди, попри санкції, що послаблює економічний тиск на Росію.

Що можна зробити проти російських спроб оминути санкції?

Що ж можна запровадити для того, щоб олігархи не знецінювали санкційну політику? Ще більше санкцій! Починаючи з 14 пакету було вперше введено критерії, які описують приналежність судна до тіньового флоту рф. Хоч і досі йдуть дискусії відносно того, як додати нові судна поза процедурою голосування в парламенті ЄС, є пропозиція по створенню міждержавної групи з депутатів країн-учасниць (США, країни Європи, Азії та Канада), що проводитиме моніторинг та автоматично додаватиме нові судна до списку Тіньового флоту. Також слід ввести кримінальну відповідальність для юристів, банкірів та офшорних хабів, які допомагають обходу санкцій. RUSI рекомендує "відключати енейблерів" – заморожувати їх активи та забороняти бізнес з ними. ЄС уже додав критерії для позначення посередників, роблячи обхід санкцій злочином. Для офшорів, як Сейшели чи Кіпр, необхідно при підтримці G7 створити тиск на регуляторів для забезпечення прозорості реєстрів компаній. Потрібно передбачити реакцію на політику "золотих паспортів" з боку Мальти, наприклад, припинивши її участь у Шенгені до того, як будуть проведені реформи щодо набуття громадянства через інвестиції.

Також має бути реалізована більш тісна співпраця між США та ЄС по відстеженню мереж та схем. Необхідно і надалі посилювати тиск на крипто-біржі, що не підтримують або унеможливлюють здійснення санкційної політики. Потрібна заборона на реекспорт товарів подвійного призначення в країнах Центральної Азії та проведення більш ґрунтовної санкційної політики відносно найближчого кола путіна, як це пропонує зробити GAO США (United States Government Accountability Office).