top of page
  • Фото автораКущ Олексій

З ВВП у розмірі 100-200 млрд дол не буде сектору оборони, на який побояться напасти


Про військовий бюджет.


Війна - це ще й змагання економічних потенціалів.


Але тут є важлива умова - за рівних рівнів залученості у війну.


РФ у 2024 році витратить на силовий сектор (армія, поліція, ФСБ тощо) 6% ВВП або 130 млрд дол.


Для формування паритету, нам необхідно витрачати приблизно стільки ж, оскільки технологічної переваги у нас немає.


Тобто понад 80% ВВП, що апріорі неможливо.


Виходячи з усіх моделей, виникає ризик диспропорції в рівнях сили.


Запам'ятаємо цей висновок і назвемо його "помилковий висновок номер один".


Ризик дисбалансу у витратах компенсується для нас фактором зовнішньої допомоги.


Ба більше, з урахуванням економічного потенціалу наших союзників, перевага начебто на нашому боці: ВВП наших партнерів у 25 разів перевищує потенціал РФ.


Запам'ятаємо і цей висновок, назвавши його "помилковий висновок номер два".


Адже РФ повністю залучена у війну, а наші союзники - лише малою мірою.


Вони витратили на Україну 250 млрд дол за два роки, що становило 0,5% їхнього ВВП.


Якби вони спрямували 5%, тобто вдесятеро більше, вийшов би астрономічний бюджет у 2,5 трлн дол.


За такі гроші можна було б побудувати "Зірку смерті", за аналогією із "Зоряними війнами"....


Тоді б Росії вже довелося витрачати кілька річних ВВП.


Як бачимо, війна породила два міфи.


Перший - "Росія слабша, бо потенціал західних країн більший".


Другий - "Росія сильніша, бо її економіка потужніша за українську".


Насправді, ситуація зараз нагадує клінч у боксі, приблизну рівність ресурсів і знесилення двох сторін.


Допомога наших союзників дає змогу не впасти в клінчі, але її недостатньо для суттєвої переваги, насамперед технічної та технологічної.


До речі, у структурі нашого оборонного бюджету основну частину становить зарплата військових.


Це дуже добре для воїнів, але це ще й свідчить про те, що на технології та технічні засоби залишається недостатньо фінансових ресурсів.


Хоча головним "розхідником" на війні має бути техніка і технології.


Де ж вихід?


А вихід у створенні десятирічного відрізка зростання на рівні 5%+ впродовж 10 років із виходом ВВП на рівень 1 трлн дол. з тим, щоб щорічні 5% валового продукту на оборону становили 50 млрд дол.


І щоб це були виключно наші витрати.


Беремо відрізок завершення війни і післявоєнного відновлення, плюс структурна перебудова економіки - до 2030 року.


Отже, з 2030 по 2040 - розгінна смуга ВВП до 1 трлн дол. Період "великого поштовху".


Потім вихід на траєкторію зрілої економіки і 10-річний цикл закріплення результатів з інвестуванням 5% ВВП в оборону.


За 20 років - до 800 млрд дол інвестицій в армію. Це створить найкращий фундамент національної безпеки.


Кажуть, найкращий час посадити дерево - 20 років тому.


Другий найкращий час посадити дерево - сьогодні.


Про модель зростання економіки до 1 трлн дол і 5% на оборону від цієї суми (а не від у п'ять разів меншої) я писав з 2016 року.


Ба більше, я вже тоді говорив, що справжній патріот країни - саме той, хто сформулює раціональний і прагматичний шлях до цієї вершини.


Я вже тоді говорив, з ВВП у розмірі 100-200 млрд дол, ми не побудуємо сектор оборони, на який побояться напасти.


Але суспільство тоді загрузло в перейменуванні проспектів, питаннях мови, церкви, "8 чи 9 травня", "святкуємо чи ні 8 березня" тощо.


Виправдовували все це необхідністю побудови "жорсткої ідентичності".


А тим часом у світі домінують "пластичні ідентичності", що створюють простори для розвитку, а не глухі кути конфліктності.

3 перегляди0 коментарів

Comments


bottom of page