Чому Трамп раптово пом'якшив риторику щодо України: пояснює експерт Ігор Попов

На полях саміту G7 в Евіані президент США Дональд Трамп демонстрував незвично лояльне ставлення до української делегації — за словами західних журналістів, які посилаються на дипломатичні джерела, він назвав зустріч із Зеленським "хорошою" та визнав, що Путін наразі перебуває у слабшій позиції щодо війни в Україні. Водночас Держдепартамент підтвердив, що Київ отримає частину нового пакета гуманітарної допомоги США, а Вашингтон розглядає можливість надання Україні ліцензій на виробництво протиракетних систем. Чи означає це справжній поворот в американській позиції — і чи надовго його вистачить? Ситуацію для Апостроф TV прокоментував експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Попов.

Підготовлений сценарій, а не випадковість

За оцінкою Попова, потепління в риториці Трампа — не спонтанний результат однієї вдалої зустрічі, а наслідок послідовної дипломатичної підготовки. За тиждень до саміту G7 Зеленський провів переговори зі Стармером, Мерцом і Макроном у Лондоні, де сторони узгодили спільну рамку для розмови з американською стороною. Дорогою на саміт президент також зателефонував спецпредставникам Віткоффу і Кушнеру, попередньо проговоривши позицію, з якою Україна йде до Евіана.

Результатом лондонської зустрічі стала декларація з п'яти пунктів: зупинка вздовж лінії фактичного зіткнення, всеохопне перемир'я, подальші політичні переговори, "червоні лінії" щодо вступу України до міжнародних об'єднань на її розсуд, незаморожування активів і гарантії безпеки для Києва, зокрема можливість присутності іноземного контингенту.

Експерт зазначає, що окремим меседжем для Трампа стало нагадування про невиконані обіцянки Путіна: у серпні в Анкориджі російський лідер обіцяв захопити Донбас за два місяці, потім — до Нового року, потім — до літа. На цьому тлі українська сторона представила власні успіхи в далекобійних і логістичних ударах як доказ того, що ситуація на фронті розвивається не на користь Москви.

Наскільки стійким буде позитивний настрій Вашингтона

На питання, чи надовго вистачить прихильного ставлення Трампа, Попов відповідає стримано: значною мірою це залежить від того, наскільки послідовно українська сторона продовжуватиме комунікацію — аналітичними довідками, дзвінками, роботою з лобістами. За його словами, після повернення до США адміністрація має зробити наступний крок і донести до Путіна оновлену, реалістичнішу пропозицію — не вимогу капітуляції, а рамку, в обмін на яку Росія може отримати поступове послаблення санкцій.

Якщо Кремль відповість черговими відмовками й обіцянками "захопити Донбас до кінця літа", Сполучені Штати, за прогнозом експерта, матимуть у запасі кілька важелів тиску: скасування винятку для російської нафти (термін якого добігає кінця найближчими днями), просування в Конгресі санкційного законопроекту та нові пакети ППО для захисту цивільної інфраструктури України.

Щодо включення України до нового пакета гуманітарної допомоги США Ігор Попов застерігає від надмірного оптимізму — це радше технічна гуманітарна стаття бюджету, а не самостійний сигнал стратегічної підтримки.

Роль Європи і можлива зустріч у форматі "трьох"

Європейські партнери, за словами експерта, "застовпили своє місце за столом" і не мають наміру усуватися від процесу — гарантії безпеки та можливий військовий контингент значною мірою залежатимуть саме від них. Аналітик не виключає, що до переговорного треку згодом долучиться окремий представник від Європи, хоча провідну роль збережуть США.

Щодо можливої тристоронньої зустрічі Трамп–Зеленський–Путін, про яку багато говорять напередодні літа, експерт вважає її реалістичною лише за умови, що в Евіані буде сформульована пропозиція, яка водночас врахує інтереси України і дасть Росії змогу "зберегти обличчя" — наприклад, через поетапне зняття санкцій. Для Путіна така зустріч стане способом продемонструвати власному населенню результат, для Трампа — політичним плюсом напередодні проміжних виборів у листопаді.

Власна антиракетна оборона і боротьба за ринок зброї

Експерт прокоментував і повідомлення про можливу появу в України власної ракети-перехоплювача FP7X та паралельну тему ліцензій на виробництво американських протиракетних систем. На його думку, це не випадковий збіг, а елемент ширшої конкуренції за ринок озброєнь: розробка такого класу систем вимагає величезних витрат на дослідження, які заводяться в собівартість кожного виробу, тож країна, яка отримає першість, зможе диктувати умови постачання та союзів.

Ігор Попов навів приклад нещодавніх контрактів українських оборонних компаній — зокрема КБ "Луч", Fire Point і Skyfall — на виставці у Франції, де українська сторона вже не погоджується на мінімальні інвестиції в обмін на технології, а наполягає на рівноправному партнерстві з виходом на світовий ринок.

Канада, МВФ і подальші кроки

Говорячи про окрему зустріч Зеленського з прем'єром Канади Марком Карні, Попов відзначив традиційно тісні стосунки двох країн і перспективи співпраці в оборонній промисловості. Перемовини з головою МВФ Крісталіною Георгієвою, за його словами, пройшли без суперечок: частину вимог щодо "маяків" програми перенесено на осінь, а ухвалений Верховною Радою податок на цифрові платформи закрив один із пріоритетних пунктів Фонду. Україна, нагадав експерт, лишається найбільшим клієнтом МВФ, тож фінансова організація зацікавлена в продовженні програми не менше за саму Україну.

https://www.youtube.com/watch?v=tcF1TbFMO5c