Війна на виснаження: чому економіка Росії програє, а Україна тримає удар, - Іван Ус

Поки українські безпілотники продовжують випалювати нафтопереробні потужності та логістичні хаби на території Росії, Кремль відповідає ударами по цивільній інфраструктурі України — насамперед по логістиці. У ніч на 19 липня російська атака знищила великий логістичний хаб компанії «Амтел» у Бучанському районі на Київщині, а термінал «Нової пошти» у Харкові тричі ставав ціллю обстрілів, унаслідок чого загинули працівники підприємства.

Про економічний вимір цієї війни та здатність української економіки протистояти тискув ефірі "Апостроф ТБ" розповів кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Іван Ус.

Удар по логістиці: масштаб і наслідки

За оцінкою експерта, наслідки удару по «Амтел» неприємні, але поки що зарано говорити про критичну шкоду — остаточні висновки можливі лише після підрахунку реальних втрат майна та впливу на функціонування логістичних ланцюгів. Водночас Іван Ус наголошує: Росія свідомо б'є по цивільній інфраструктурі, аби економічно тиснути на Україну, оскільки війна перейшла у фазу виснаження, де вирішальним стає питання, чия економіка витримає довше.

Серед можливих варіантів захисту логістики експерт називає диверсифікацію маршрутів — створення підрозділів чи партнерів без публічного бренду «Нової пошти», які виконуватимуть ті самі функції, але не приваблюватимуть увагу російської розвідки й супутникового спостереження. Не виключає він і сценарію, за якого частину функцій захисту критичної логістичної інфраструктури частково візьмуть на себе військові, якщо підрахунки покажуть, що економічна шкода загрожує економічній безпеці держави.

Чия економіка витримає довше

Ключова теза експерта: у війні на виснаження в України є структурна перевага завдяки партнерам. Іван Ус наводить показову цитату депутата Держдуми Росії Затуліна, який визнав, що попри складні стосунки з Європою та США, Україна все ж отримує допомогу — тоді як у Росії, попри «гарні стосунки» з Китаєм, реальної підтримки немає, бо Пекін не бачить у цьому власного інтересу. Свіжий приклад — заморожування Китаєм проєкту газогону «Сила Сибіру — 2»: Пекін вимагає від Москви продавати газ нижче собівартості, і поки ця умова не виконується, проєкт залишається замороженим.

Українська економіка, за словами експерта, тримається завдяки поєднанню зовнішньої підтримки та власного виробничого потенціалу. Показовий приклад — за три квартали минулого року Україна була світовим лідером з експорту соняшникової олії, забезпечуючи близько третини світового ринку, попри постійні удари по портовій та експортній інфраструктурі.

Удар по Wildberries: символічний і економічний вимір

Атака безпілотників по одному з найбільших логістичних центрів маркетплейсу Wildberries у Московській області, за оцінками, про які згадує експерт, могла завдати збитків на суму, що перевищує мільярд доларів. Іван Ус звертає увагу, що йдеться про другий за розміром склад компанії, а самі російські воєнкори й волонтери, які підтримують армію РФ, визнають: на складі зберігалися товари подвійного призначення. На його думку, це чергове підтвердження того, що подібні цілі — не випадкові, а логічний наслідок війни, яку розпочала сама Росія проти цивільної та логістичної інфраструктури України.

Санкційний законопроєкт і зв'язка Росія–Іран

Коментуючи ініціативу Дональда Трампа розширити санкційний законопроєкт (у пам'ять сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя) додатковими обмеженнями проти Ірану, Іван Ус оцінює цей крок радше позитивно. На його думку, поєднання антиросійських та антиіранських санкцій в одному документі створює додаткову політичну мотивацію для його ухвалення й нагадує про сучасну «вісь» Москва–Тегеран–Пхеньян: логіка тиску на Іран автоматично підсилює аргументи для тиску на Росію, оскільки обидві країни тісно пов'язані військово-технічною співпрацею, зокрема постачанням дронів.

Чого очікувати далі

Щодо перспектив для звичайних українців, експерт прогнозує помірне, а не стрімке зростання цін на тлі економічного тиску війни. Водночас він наголошує на необхідності подальшого убезпечення морського експорту — залучення партнерського страхування суден та розширення присутності союзних, зокрема турецьких, військових сил у Чорному морі, щоб зберегти коридор для експорту української продукції та не допустити поглиблення глобальної продовольчої кризи, яку провокує Росія.

https://youtu.be/5QeDJXIB5-w?si=HCL_PeIjVgNAMzh9