«Об'єднана Україна»: Україна вимагає розблокування портів, все залежить від позиції Росії

Аналітичний центр «Об'єднана Україна» представив доповідь «Замкнене море: взаємне блокування чорноморських портів України та Росії як інструмент війни».

Головний висновок дослідження полягає в тому, що у 2026 році держави отримали ефект морської блокади, не беручи на себе жодного з обов'язків блокуючої сторони. Жодна зі сторін блокади не оголошувала, український морський коридор формально залишається відкритим, проте судноплавство припинилося. Функцію блокадної ескадри виконав приватний ринок ризику: судновласники, фрахтувальники та страховики самі відмовилися від рейсів.

Новизна російської тактики, зазначають автори, полягає в тому, що об'єктом удару стало не судно й не термінал, а передбачуваність маршруту. Після переходу в липні 2026 року до ударів по суднах незалежно від прапора судновласники вже 22 липня зупинили заходи в порти Великої Одеси самостійно, без жодного рішення України про закриття портів. Розширення ударів на Ізмаїл і Рені, за оцінкою експертів, зруйнувало не окремий порт, а саму логіку резервування маршрутів.

Взаємне виснаження сторін у доповіді названо асиметричним. Росія здатна перенаправляти нафту на Балтику й у трубопровідні системи, але практично не має резерву в зерновому експорті. Україна не має резерву в жодному сегменті, а для залізорудної сировини й металу її залежність від моря є абсолютною. Втрати України за друге півріччя 2026 року оцінено в 4–8 млрд доларів, причому різниця між сценаріями майже цілком визначається спроможністю запустити альтернативні маршрути.

Сухопутні й річкові маршрути функції замінника не виконують: за перше півріччя 2026 року всі вони разом забезпечили 2,7 млн тонн агроекспорту проти 24,6 млн тонн, перевалених портами Великої Одеси.

Окремо в доповіді проаналізовано поведінку третіх сторін. Автори констатують, що жодна з них не має ані мандата, ані достатньої мотивації розблокувати саме українські порти, а західні партнери засуджують Москву риторично, але дисциплінують Київ операційно. Звідси випливає рекомендація розглядати будь-яке подальше українське самообмеження на морі виключно як предмет обміну на конкретні гарантії безпеки для суден в українських портах.

Морське перемир'я, на переконання авторів, стане можливим тоді, коли вартість утримання блокади Одеси перевищить для Москви вартість власних втрат через Новоросійськ і Тамань. Працездатною визнано лише вузьку технічну угоду — мораторій на удари по торговельних суднах, екіпажах і цивільних портових об'єктах із верифікацією на основі AIS і супутникових даних, без прив'язки до санкцій.

Доповідь охоплює період від лютого 2022 року до серпня 2026 року, містить три сценарії розвитку подій до середини 2027 року та 21 практичну рекомендацію.

Дослідження представлено 23 вересня 2026 року в пресцентрі агентства «Інтерфакс-Україна» і доступне за посиланням.

Основні положення виклали керівник центру Ігор Попов, співзасновник центру Антон Кучухідзе, експерти Іван Ус і Дмитро Левусь.