Інституційна стійкість України лишається функціональною, але не консолідованою, - Петро Олещук

Експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Петро Олещук представив на презентації 5 серпня в пресцентрі «Інтерфакс-Україна» домен «Врядування та інституції» нової хвилі Індексу ризику країни (UCRI), пояснивши підхід центру до оцінки стабільності державних інституцій.

За словами Олещука, оцінка інституційної стабільності — нетривіальне завдання, оскільки складно окреслити як критерії оцінки, так і сам перелік інституцій, що підлягають аналізу. Аналітичний центр зупинився на п'яти ключових вузлах держави: Інститут Президента, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, судова влада та антикорупційні органи, які, за його словами, де-факто є достатньо автономним елементом системи державної влади в українських умовах. Олещук окремо наголосив, що йдеться саме про Інститут Президента як інституцію, а не про конкретну особу на посаді — щоб оцінка була порівнянною з оцінкою інших органів влади.

Він також відзначив методологічне обмеження цієї хвилі: дослідження проводилося за відсутності свіжих соціологічних замірів довіри до інституцій, тому частина висновків спирається на екстраполяції наявних даних.

За результатами аналізу Інститут Президента виступає головним стабілізатором для всієї системи державної влади. Верховна Рада, попри поширені емоційні оцінки в інформаційному просторі, не демонструє ознак паралічу — вона працює в межах доволі крихкої, але дієздатної «переговорної більшості», яка дозволяє ухвалювати рішення залежно від ситуації.

Дослідження щодо Кабінету Міністрів проводилося ще до відставки попереднього уряду, і його оцінка стосується переважно попереднього складу: він підтримував бюджетну та адміністративну безперервність, але ключовим фактором нестабільності залишається високий рівень зовнішньої фінансової залежності.

Найслабшим вузлом системи, за словами Олещука, лишається судова влада — і за суб'єктивними параметрами (високий рівень недовіри), і за об'єктивними (кількість вакансій, вразливість окремих судових інституцій, зокрема Конституційного Суду). Антикорупційні органи зберігають функціональність і результативність, однак їхній стабілізуючий ефект обмежує саме слабкість судової системи в цілому. Загальний висновок аналітика: інституційна стійкість України залишається операційною, а не консолідованою, — система тримається на президентській легітимності, парламентській продуктивності й технічній керованості уряду, тоді як фундаментальні проблеми, насамперед у судівництві, зберігаються.

Окремо Олещук виступив проти поширеної в суспільстві «демонізації» Верховної Ради як недієздатного органу — тенденції, яка, за його словами, має багаторічну історію. Він нагадав, що без роботи парламенту неможливе ухвалення законодавства, необхідного для євроінтеграції: відкриття кожного переговорного кластера супроводжується значним обсягом законодавчої синхронізації, за яку відповідають і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада, і в цьому напрямку, за оцінкою аналітика, рух таки відбувається.

Довідково. Ukraine Country Risk Index (UCRI) та Ukraine Polarization Risk Index (UPRI) — індекси політичних ризиків, розроблені аналітичним центром «Об'єднана Україна» в межах авторської методологічної рамки Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF). UCRI вимірює стан держави за п'ятьма доменами, UPRI оцінює рівень поляризації українського суспільства за чотирма вимірами. Публічні звіти за II квартал 2026 року доступні на сайті аналітичного центру у розділі "Дослідження".

https://www.youtube.com/watch?v=TDG2o5nM9G0