Україна готова до початку переговорів про членство в ЄС

Європейський Союз стоїть перед тестом на стратегічне мислення. Якщо ЄС хоче зберегти довіру сусідів, демонструвати лідерство у глобальній конкуренції та зміцнити власну безпеку, він має відкрити переговори з Україною. Про це пише Ігор Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Уряд затвердив дорожні карти по кластеру Fundamentals

16 травня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив чотири окремі дорожні карти, присвячені ключовим політикам першого переговорного кластеру — Fundamentals. Йдеться про верховенство права, реформу державного управління, функціонування демократичних інституцій і захист прав національних меншин. Ці документи є не просто формальною відповіддю на очікування Європейської комісії, а результатом глибокої внутрішньої роботи уряду, міністерств, аналітичних центрів і європейських експертів.

Структура і зміст дорожньої карти з питань верховенства права

Згідно з документом, пріоритетом у цій сфері є завершення інституційного перезапуску органів судового врядування, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Передбачено оновлення процедур добору суддів та приведення їх у відповідність до принципів прозорості, неупередженості та професійної доброчесності. До середини 2025 року має бути забезпечено завершення конкурсів та формування персонального складу ВККС і ВРП.

Документ також передбачає продовження впровадження електронного правосуддя — включаючи підключення всіх судів до ЄСІТС (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), створення окремих модулів для автоматизованого розподілу справ та моніторингу судового навантаження. У 2025 році має бути забезпечене публічне тестування електронної системи призначення суддів.

У розділі, присвяченому боротьбі з корупцією, окрему увагу приділено інституційній незалежності НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС. Дорожня карта встановлює завдання з посилення процедурної автономії цих органів, зокрема через забезпечення стабільного та захищеного фінансування, а також розвитку методик оцінки ефективності антикорупційних інституцій відповідно до міжнародних стандартів GRECO та OECD.

Також документ передбачає реформування прокуратури, в тому числі оновлення політики добору керівного складу, підвищення прозорості атестацій та удосконалення механізмів внутрішнього контролю. У рамках поліцейської частини реформи окреслюються кроки для приведення у відповідність до стандартів ЄС діяльності органів досудового розслідування, зокрема ДБР та Національної поліції, у питаннях підзвітності, процесуальних повноважень та захисту прав людини.

Дорожня карта з питань реформи державного управління

Згідно з документом, основною метою є впровадження комплексного підходу до модернізації системи публічного урядування України відповідно до принципів SIGMA та стандартів європейського адміністрування. Ключовими завданнями виступають: удосконалення інституційного розподілу повноважень між органами державної влади; приведення кадрової політики на державній службі до стандартів меритократії; розвиток електронного урядування.

Документ передбачає підвищення якості планування політики — шляхом впровадження циклу формування державної політики, оцінки впливу та аналізу політик за результатами. До кінця 2025 року має бути оновлена методологія підготовки урядових рішень, а також впроваджено систему моніторингу реалізації державної політики на рівні ЦОВВ.

Окремий розділ присвячено цифровізації управлінських процесів. План дій включає розвиток інтероперабельності державних реєстрів, інтеграцію до Платформи взаємодії цифрових сервісів ЄС, а також оновлення ІТ-архітектури державного сектору. Передбачено подальшу розбудову цифрової інфраструктури в регіонах та підвищення цифрових компетентностей держслужбовців.

Функціонування демократичних інституцій: деталізація змін

Документ окреслює перелік заходів, спрямованих на зміцнення представницької демократії, незалежності медіа та інституційного середовища для громадських організацій.

Серед пріоритетів — адаптація виборчого законодавства відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, включаючи унормування діяльності Центральної виборчої комісії, удосконалення процедур підрахунку голосів, забезпечення участі внутрішньо переміщених осіб у голосуванні та врегулювання питання прозорості фінансування політичних партій. До грудня 2025 року має бути ухвалено зміни до Виборчого кодексу.

Інший напрям — забезпечення свободи слова та розвитку незалежних медіа. Планується створення стратегії сприяння розвитку регіональних медіа, зокрема через механізми прозорого фінансування на основі конкурсів. Також документом передбачено перегляд повноважень регулятора у сфері медіа для запобігання політичному тиску.

Окремо у дорожній карті закладено положення щодо підтримки організацій громадянського суспільства. Прописано створення єдиного онлайн-реєстру громадських організацій, спрощення податкової звітності для некомерційних організацій, а також формування дорадчих органів при центральних органах виконавчої влади.

Захист прав національних меншин: найделікатніша частина

Останній із чотирьох документів визначає рамку для політик у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), з урахуванням положень Рамкової конвенції Ради Європи та рекомендацій Венеційської комісії.

Документ передбачає створення нового органу — Уповноваженого з питань національних меншин, а також оновлення Закону України “Про національні меншини (спільноти)”, з акцентом на забезпечення прав на самовираження, освіту, участь у публічному житті, доступ до медіа.

У сфері освіти передбачено гнучкий підхід до мовної політики: збереження навчання мовами меншин поряд із забезпеченням володіння державною мовою. Окремо зафіксовано намір створити умови для вивчення мов меншин у закладах дошкільної та позашкільної освіти.

Документ також містить положення щодо участі представників меншин у розробці політик, публічному управлінні та місцевому самоврядуванні, а також передбачає залучення міжнародних експертів для моніторингу імплементації положень.

Україна технічно готова до відкриття трьох кластерів: звіти Єврокомісії як сигнал для Євроради

Після завершення етапу скрінінгу, який тривав з осені 2023 року по весну 2025-го, Європейська комісія передала звіти щодо трьох кластерів, які визначають стартові позиції України в переговорах. Поряд із «Фундаментальними» питаннями, Комісія оцінила технічну підготовленість України за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкуренція і зелений перехід». Це перший випадок в історії розширення ЄС, коли держава-кандидат, яка перебуває в умовах війни, продемонструвала настільки сильну технічну готовність до початку переговорного процесу за такими складними напрямами.

За інформацією з внутрішніх документів ЄК, що циркулюють у профільних директоратах, висновки щодо України є «в цілому позитивними». Зазначено, що в кожному з трьох кластерів є прогрес не лише нормативного, а й інституційного характеру. Наприклад, у сфері внутрішнього ринку — ухвалено зміни до законодавства про конкуренцію, гармонізовано технічні регламенти, оновлено роботу Держпродспоживслужби. У «зеленому переході» — оновлено Національний енергетичний план, створено базу для торгівлі викидами. Це все — необхідні елементи acquis communautaire.

Звіти ЄК є юридичною основою для того, щоб Європейська рада ухвалила політичне рішення про початок переговорів. Технічний сигнал надано, а отже, процес залежить від політичної волі держав-членів.

Політична вага відкриття переговорів

Рішення про початок переговорів із Україною виходить за межі технічного процесу. Це, перш за все, геополітичний жест довіри. Для держави, яка протистоїть агресії ядерної неоавтократії, початок переговорів означатиме визнання стратегічної ролі в європейській системі безпеки. Україна стала не споживачем, а постачальником безпеки для Європи — цей тренд має бути юридично закріплений.

Для внутрішньої політики України це також важливо. В умовах воєнного виснаження українське суспільство потребує довгострокової перспективи. Угода про асоціацію, хоча й масштабна, втратила мобілізуючу функцію. Початок переговорів — це новий суспільний горизонт, який означає, що ЄС не лише співчуває Україні, а готовий її інтегрувати на рівні інституцій.

Фінансові наслідки також значні. Відкриття переговорів активує інструменти передвступної допомоги (IPA III), дозволить залучити технічну підтримку в усіх галузях, включно з регіональним розвитком, інфраструктурою, наукою та освітою.

Потенційне вето Угорщини потрібно обійти та відкрити переговори

Незважаючи на технічну готовність, політичні ризики залишаються — і головним з них є позиція Угорщини. Будапешт вже використав право вето на низку рішень щодо фінансування України та санкцій проти Росії. Питання прав угорської меншини в Закарпатті є формальною причиною, за якою ховаються інші цілі: демонстрація незалежності Орбана від Брюсселя, а також бажання використовувати євроінтеграцію України як важіль у внутрішніх переговорах із ЄС про заморожені фонди.

Водночас, історія розширення ЄС знає приклади, коли інституційний консенсус був досягнутий шляхом гнучкої дипломатії. У випадку України можливі такі м’які шляхи:

1. Паралельне ухвалення Європейською радою рішення про відкриття переговорів і декларації про моніторинг прав меншин.

2. Окрема місія ОБСЄ або Ради Європи, яка здійснюватиме аудит виконання Україною дорожньої карти.

3. Індивідуальні консультації на рівні МЗС і прем'єр-міністрів, з акцентом на фінансові гарантії для закарпатської угорської громади.

   
   

ЄС має механізми, щоб зберегти єдність, не поступаючись шантажу однієї країни-члена. Використання цих механізмів в українському кейсі стане лакмусовим папірцем стратегічної рішучості Союзу. Також паралельно в ЄС розглядають жорсткі методи усунення Орбана від прийняття стратегічних рішень.

Підсумок

Україна демонструє безпрецедентну для держави-кандидата готовність до початку переговорів про вступ до ЄС. Затверджені урядом дорожні карти в кластері Fundamentals створюють чітку рамку для системної трансформації в чотирьох ключових напрямах. Передані Єврокомісією звіти підтверджують технічну готовність України, що створює правову підставу для Європейської ради почати переговори вже влітку 2025 року. Водночас політичний виклик у вигляді угорського вето не має стати перепоною. Його можна і треба нейтралізувати через комбінацію дипломатичних, юридичних та процедурних інструментів.

Європейський Союз стоїть перед тестом на стратегічне мислення. Якщо ЄС хоче зберегти довіру сусідів, демонструвати лідерство у глобальній конкуренції та зміцнити власну безпеку, він має відкрити переговори з Україною. У свою чергу, Київ має не знижувати темп реформ, не допустити розмиття дорожніх карт і трансформувати кожне зобов’язання у практичний результат — для себе, а не для галочки перед Брюсселем.