Китаю замало економічного впливу, він активно працює над посиленням своєї ролі у світовій геополітиці. Такою думкою в коментарі для "Comments.ua" поділився експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна", фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"Китай зараз перебуває у досить активній фазі на дипломатичній ниві. Ми бачимо, що багато вояжує міністр закордонних справ КНР, причому і до азіатських, і до європейських країн. Саме офіційний Пекін став посередником у встановленні давно розірваних відносин між Іраном і Саудівською Аравією. Простежується очевидна активізація китайської геополітики. І в цьому ракурсі вельми своєчасно прозвучала теза президента України Володимира Зеленського про те, що він планує найближчим часом поспілкуватися з Сі Ціньпіном (наскільки відомо, наразі йдеться про спілкування онлайн). Розмова така давно назріла. І дуже важливо, щоб вона нарешті відбулася", – зазначив експерт.
Він також звернув увагу, що у нас часто сприймають Китай як одного з вигодоотримувачів цієї війни, ледь не головного союзника росії. Однак, наголошує Олексій Кущ, з урахуванням азіатської специфіки (у тому числі дипломатії), історичних моментів, для Китаю ніхто однозначно не друг, як ніхто однозначно не ворог.
"Китай – це синоцентрична модель світу. Тому він і називається Піднебесна. Стратегічні інтереси цієї країни – сам Китай. Решта тактично вишиковується під цю стратегію, – пояснює експерт. – Коли це було вигідно, китайці товаришували зі США. Якщо потрібно, то "дружитимуть" із росією. Насправді ми бачимо, що КНР фактично приватизує російські природні ресурси. Без будь-якої військової чи політичної окупації. Це вигідно офіційному Пекіну, оскільки він отримує дешеві ресурси, не докладаючи особливих зусиль".
Але однієї економіки Китаю замало. Він хоче почуватися вагомим геополітичним гравцем, наголошує Олексій Кущ. І тут, впевнений експерт, ми можемо цілком скористатися певними моментами його мирного плану, презентованого в лютому.
"Якщо розглядати ті пропозиції загалом, то вони складно сприймаються як Києвом (і Заходом), так і москвою. Але там є найважливіша для нас теза. А саме – про необхідність поваги суверенітету та територіальної цілісності. Немає сумнівів, що для Кремля це неприйнятно. Поки що... А там – поживемо-побачимо. Також КНР наполягає, що нові безпекові концепції повинні задовольняти основні геополітичні сили сучасного світу. Тобто потрібна нова концепція безпеки. Про що, до речі, постійно каже і керівництво України. І в цьому плані китайські мирні пропозиції більше навіть не про нас, а про Китай. Геополітична роль якого нині значно менша, ніж економічна. Простий приклад: економічно КНР набагато перевершує ті ж Великобританію та Францію, але при цьому не входить до "Великої сімки" (зі зрозумілих причин). А бути одним із "Великої двадцятки" для КНР вже замало, – пояснює Олексій Кущ. – Саме тому, говорячи про необхідність вироблення нових правил, Китай має на увазі, перш за все, врахування його інтересів на геополітичній арені. Де хоче набрати не меншу вагу, ніж він вже набрав в економічному плані".
І Україні, зазначає експерт, важливо грамотно зачепитися за цей китайський егоцентризм. Спробувати розіграти свою партію.
"Зрозуміло, що наші стратегічні союзники – США, Канада, ЄС, Великобританія. Але якийсь додатковий прибуток із пропозицій КНР ми могли б для себе отримати. Якби, – наголошує Олексій Кущ, – сконцентрувалися навколо пункту про важливість поваги до суверенітету тієї чи іншої країни. У нашому випадку це означає деокупацію всіх своїх територій – і материкових, і Криму. Якщо КНР визнає міжнародне право, то не може не визнавати, що завершити російсько-українську війну можна, лише дотримуючись цього самого права. У тому числі – виведення всіх окупаційних військ із суверенної української території у міжнародно визнаних кордонах 1991 року. На цьому і варто наголошувати в китайському векторі української дипломатії".
Джерело: "Comments.ua"
Comments