Україна заслуговує повноцінного прискореного членства в ЄС

Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Джерело: AP, Ебрагім Норузі

Чому пропозиція про «обмежене членство» суперечить принципам справедливого ЄС. Про це пише Ігор Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Західна преса повідомляє, що Париж і Берлін опрацьовують ідею так званого «обмеженого членства» для України. За цим сценарієм Київ отримав би частковий доступ до єдиного ринку, але без права голосу в інституціях ЄС, без доступу до Спільної сільськогосподарської політики, без участі у фондах згуртованості і без можливості впливати на бюджетні рішення Союзу. Видання описує цю модель як спробу французького і німецького урядів зменшити фінансовий і політичний тягар розширення для нинішніх членів Союзу, які стикаються з дефіцитом бюджетів і енергетичною кризою.

Президент Володимир Зеленський неодноразово відкидав подібний підхід у публічних виступах. Його позиція послідовна: Україна не погодиться на гібридний обмежений статус і веде боротьбу саме за повноцінне європейське майбутнє, а не за політичний компроміс, який легітимізує нерівність всередині Союзу. Київ нагадує партнерам, що українці вже сплатили найвищу можливу ціну за європейський вибір, віддавши життя своїх громадян на фронті.

Така позиція має три обґрунтування. Перше: ідея двошвидкісного членства суперечить статті 49 Договору про Європейський Союз, яка передбачає рівні зобов'язання та права для всіх держав-членів. Друге: будь-яка обмежена модель створює прецедент і послаблює сам принцип європейської єдності, на якому тримається Союз із моменту Маастрихтського договору. Третє і найважливіше: 800-тисячна українська армія, що стримує російську агресію, фактично є кордоном безпеки усієї Європи. Як зазначає Лео Літра у статті для Європейської ради з міжнародних відносин, ЄС потребує військового потенціалу України для захисту свого східного флангу та стримування атак на держави-члени, а самі посадовці держав-членів застерігають, що «ціна відмови від розширення може виявитися вищою, ніж ціна самого розширення». Отже, солідарність ЄС має бути справді взаємною, а не вибірковою.

Як Україна готує переговорні кластери до офіційного відкриття цього літа

Попри труднощі попередніх місяців, переговорний процес рухається вперед. Зміна політичної конфігурації в Угорщині після виборів усуває постійну загрозу вето з Будапешта, яке донедавна блокувало офіційне відкриття переговорних кластерів. Перший із кластерів, Fundamentals, охоплює верховенство права, демократичні інституції, антикорупційну політику, реформу публічного управління та основні свободи. Його офіційне відкриття можливе вже у червні. Решту п'яти кластерів планується запустити поетапно протягом липня.

Українські переговорні групи фактично не очікують формальних дат і вже працюють над технічним наповненням позицій. Особливу вагу має саме Fundamentals, бо він задає тон усій переговорній траєкторії. Київ наполягає на тому, щоб вимоги цього кластера були максимально конкретними і спиралися на кращі європейські практики, а не на оригінальні рецепти, що не випробувані на практиці.

Йдеться про моделі судової незалежності, антикорупційні інституції та парламентський нагляд, які десятиліттями працюють у інших країнах – членах ЄС. Українська сторона також представила Брюсселю детальні плани адаптації законодавства за двадцяти основних сферах, а робота над технічними скринінговими звітами вже завершена.

Програма Ukraine Facility доводить здатність Києва виконувати складні реформи

Скептики стверджують, що Україна не готова до членства. Цей аргумент спростовується практикою програми Ukraine Facility, яку Європейська комісія запустила у 2024 році. Вона передбачала 50 мільярдів євро допомоги до 2027 року і поєднує фінансову підтримку з обов'язковими реформами та чіткими індикаторами виконання. Це безпрецедентний за обсягом і деталізацією інструмент, який Брюссель раніше не застосовував до жодної країни-кандидата.

Україна вже отримала кілька траншів у межах програми. Серед успішних кейсів: подальший розвиток електронної системи публічних закупівель Prozorro відповідно до європейських стандартів прозорості, реформа системи відбору суддів за участі громадських рад доброчесності, перезапуск Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, оновлення процедур декларування активів та запуск незалежного Бюро економічної безпеки. У першому щорічному звіті Європейської комісії щодо Механізму підтримки України підтверджується, що лише у 2024 році ЄС мобілізував 19,6 млрд євро в рамках трьох напрямків діяльності Механізму, а також що приблизно чверть заходів, реалізованих Україною, безпосередньо сприяли приведенню законодавства у відповідність до законодавства ЄС у таких сферах, як прозорість енергетичного ринку, боротьба з промисловим забрудненням та регіональний розвиток. Це є конкретним доказом того, що Київ інтегрується не на словах, а через повсякденну адміністративну роботу.

Україна пропонує обміняти аграрні субсидії на повний доступ до ринку ЄС

Заступник прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції Тарас Качка озвучив прагматичну переговорну позицію. Як повідомляє Bloomberg, Київ готовий на кілька років відкласти отримання субсидій у рамках Спільної сільськогосподарської політики ЄС, щоб розвіяти побоювання щодо однієї з найбільших і найбільш політично чутливих програм блоку. Логіка проста: український агросектор є конкурентоспроможним і без європейської фінансової підтримки, його продукція знаходить покупців на ринках Близького Сходу, Азії та Африки.

Натомість Київ очікує повного, безквотного і безмитного доступу українських виробників на ринок ЄС, на тих самих умовах, що й для європейських фермерів. Це справедливий і вигідний обмін: Брюссель економить мільярди на субсидіях, які інакше довелося б ділити з 40-мільйонною Україною, а українська аграрна індустрія нарешті реалізує свій експортний потенціал, обмежений тимчасовими механізмами 2022-2025 років. Подібний підхід відповідає принципу «більше за більше», на якому базується процес розширення: кожна сторона робить крок назустріч і отримує симетричну вигоду.

Україна заслуговує не на полегшений формат вступу, а на повноцінне і прискорене членство. Це справедливе визнання внеску країни в європейську безпеку, темпу і якості її реформ та готовності працювати в спільних правових рамках. Будь-яке інше рішення підриватиме довіру до самої ідеї європейської спільноти і створюватиме нові лінії поділу там, де континент якраз потребує єдності.