Кремль готується до мобілізації, але боїться, що вона розколе Росію, - Петро Олещук

Політолог, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук в ефірі Радіо НВ проаналізував, чому попри посилення ударів по Україні та відсутність проривів на фронті, Кремль так і не наважується оголосити нову хвилю мобілізації — і чому це питання найближчим часом може стати для Путіна доленосним.

Пропагандистська машина працює на випередження

За словами експерта, останніми тижнями можна спостерігати методичну кампанію російської пропаганди, спрямовану на переконання громадян у тому, що нової мобілізації не буде. До цієї кампанії залучені найрізноманітніші спікери — від помірних лібералів на кшталт Венедиктова до Соловйова і навіть Медведєва. Петро Олещук проводить паралель із пізньорадянською практикою: коли влада починала публічно спростовувати якийсь дефіцит чи проблему, населення сприймало це як сигнал готуватися до найгіршого.

Тестування на віддалених регіонах

Експерт звернув увагу на повідомлення Wall Street Journal про жорсткі мобілізаційні рейди під виглядом перевірки документів у Пензенській, Ярославській, Амурській, Архангельській, Калузькій областях та Татарстані. За його оцінкою, показовим є те, що всі ці регіони — переважно російськомовні та порівняно віддалені від Москви. Це, на думку Олещука, вказує на головний страх Кремля: як провести мобілізацію, що виглядатиме більш-менш однорідно по всій країні, не зачіпаючи при цьому Москву, Петербург чи Кавказ, де ризик соціального вибуху найвищий.

Паралельно фіксується тиск на систему вищої освіти — включно з Московською консерваторією, — де студентам, які не складають сесію, фактично залишається шлях лише на фронт.

Композитний характер Росії як фактор ризику

Олещук наголосив, що і в Україні, і на Заході суттєво недооцінюють багатонаціональний характер Росії та глибину міжетнічних і міжрелігійних суперечностей усередині країни. Як приклад він навів історію з атаками дронів на Wildberries, коли частина росіян публічно звинуватила в цьому не Україну, а Кадирова. За словами експерта, саме такі приховані суперечності здатні вийти на поверхню під час будь-якої масштабної мобілізації.

Путін у власній інформаційній бульбашці

На думку політолога, Путін навряд чи володіє реальною картиною ситуації на фронті чи в економіці: місцева влада підлаштовує навіть ціни на паливо під його візити, а генерали доповідають про успіхи, яких немає. За оцінкою Петра Олещука, справжній масштаб просування — близько 4 км за місяць — військові навіть не називають оперативним успіхом.

Балістика по Москві — єдиний реальний важіль

Головний висновок експерта: доки українські (або будь-які інші) балістичні удари не досягнуть Москви, у Путіна не буде стимулу йти на заморожування конфлікту чи більш-менш адекватні переговори. Він переконаний, що постачання Україні відповідних систем стримується партнерами через острах ескалації, хоча необхідні ресурси у них є.

https://youtu.be/R07QHOJ6JmY?si=g9xfz3rxGA7cPNJr