Захід уже у стані війни: як гібридні атаки Росії посилюються на тлі загравань Трампа з Путіним

Захід вже перебуває у стані гібридної війни з Росією, хоча багато хто продовжує сприймати це як потенційну загрозу, а не реальність. Про це пише Ігор Петренко, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Скільки часу ще залишилось до прямого зіткнення? Диверсії на критичній інфраструктурі, вербування через соціальні мережі, маніпулювання міграційними потоками та політична дестабілізація – це частина стратегії Кремля.

Тим часом Дональд Трамп, який повернувся в Білий дім, вже робить кроки, що можуть суттєво послабити західний фронт протидії Росії. Слабка позиція США не лише відкриває двері для посилення атак Москви, а й може стати сигналом для інших авторитарних режимів.

Невидима війна, що вже триває

Захід не стоїть перед вибором, чи вступати у війну з Росією. Він уже у ній. Кремль веде багаторівневу гібридну кампанію проти Європи та США, використовуючи саботаж, дезінформацію, кібератаки, політичні маніпуляції та економічний тиск.

Докази свідчать, що Росія активізувала диверсійні атаки на критичну інфраструктуру Європи. У Чехії російські агенти намагалися вивести з ладу сигнальні системи на залізниці, що могло вплинути на транспортування військової допомоги Україні. У вересні 2024 року польські служби безпеки нейтралізували диверсійну групу, повʼязану з Росією та Білоруссю, яка планувала дестабілізувати Польщу. Ця група проникла в державні установи та компанії, що займаються військовими контрактами, з метою збору інформації та проведення кібератак. У грудні 2024 року британський суд розглядав справу щодо російського шпигунського угруповання, яке планувало стежити за українськими солдатами на американській військовій базі в Німеччині. Це угруповання мало на меті використовувати пристрої для перехоплення мобільних сигналів, щоб відстежувати переміщення українських військових. ​

У лютому 2025 року в Іспанії було заарештовано пʼять осіб у Барселоні та Валенсії за підозрою в незаконному постачанні до Росії хімічних речовин, які можуть бути використані для виготовлення зброї та вибухових речовин. Ця операція вказує на можливі спроби Росії отримати матеріали для диверсійних дій. ​ У 2024 році французькі спецслужби розслідували кілька інцидентів, повʼязаних із спробами підпалу енергетичних об'єктів, які могли бути частиною російської диверсійної кампанії.​ У Швеції розслідують низку залізничних аварій, які спецслужби розцінюють як диверсії, що можуть бути повʼязані з російськими агентами. Одним із найгучніших випадків стала спроба замаху на директора німецького оборонного концерну Rheinmetall, який є ключовим постачальником військової техніки для України. У січні 2025 року НАТО підтвердило, що Росія планувала вбивство генерального директора німецького оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера. Цей замах був частиною ширшої саботажної кампанії, спрямованої на підрив оборонного потенціалу Європи.

Упродовж останніх місяців у Балтійському морі було зафіксовано низку інцидентів із пошкодженням підводних кабелів, що викликало занепокоєння щодо можливих диверсій та загроз критичній інфраструктурі. Зокрема, в листопаді 2024 року було пошкоджено два підводні кабелі: один між Фінляндією та Німеччиною, інший між Швецією та Литвою. Ці інциденти викликали підозри щодо можливого саботажу, особливо в контексті гібридної війни, яку веде Росія. У грудні 2024 року фінські командос перехопили російський танкер, підозрюваний у пошкодженні підводного електричного кабелю між Фінляндією та Естонією. Цей інцидент підкреслив можливість цілеспрямованих дій з боку Росії щодо підводної інфраструктури в Балтійському морі. ​ У січні 2025 року НАТО розпочало операцію «Baltic Sentry» для посилення захисту підводної інфраструктури в Балтійському морі. Це стало відповіддю на почастішання випадків пошкодження кабелів зв'язку, трубопроводів та інших об'єктів, які, ймовірно, були здійснені в рамках гібридних операцій Росії. Варто зазначити, що хоча деякі розслідування не виявили прямих доказів російського саботажу,  багато експертів та офіційних осіб продовжують висловлювати занепокоєння щодо можливих диверсійних дій, спрямованих на підрив критичної інфраструктури в регіоні. Це підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та міжнародної співпраці для захисту підводних комунікаційних ліній.​

Вербування через соціальні мережі стало ще одним потужним інструментом Кремля. Росія активно використовує Telegram та інші платформи для залучення радикальних груп і найманців, які можуть здійснювати атаки на території ЄС. Крім того, російські спецслужби почали активніше вербувати мігрантів для здійснення терактів та інших деструктивних дій. ФСБ та ГРУ використовують складне економічне становище мігрантів, а також пропаганду, щоб змусити їх діяти на користь Москви. У Німеччині та Франції вже зафіксовано випадки, коли мігранти, повʼязані з проросійськими структурами, намагалися організувати заворушення.

Політичний розрахунок Кремля

Москва не збирається зупиняти гібридні атаки, навіть після перемоги Дональда Трампа на виборах. Новий президент США вже дав зрозуміти, що прагне скоротити допомогу Україні, що Кремль сприймає як сигнал до ще більшої ескалації. Російська стратегія полягає у послабленні НАТО, підриві єдності ЄС та впливі на вибори в демократичних країнах. Кремль розраховує на те, що хаос у Західних демократіях дозволить йому отримати стратегічні переваги без прямого військового зіткнення.

Російські спецслужби вже зараз використовують політичну ситуацію в Європі. Проросійські партії у Франції, Німеччині та Італії отримують фінансування та підтримку для розхитування європейських урядів. Інформаційні кампанії Кремля спрямовані на дискредитацію підтримки України, а також на стимулювання протестних рухів. В останні місяці спецслужби ЄС повідомляють про спроби російських агентів встановити зв’язки з ультраправими та ультралівими рухами, що виступають проти військової допомоги Україні.

Крім того, Росія продовжує економічний тиск, використовуючи енергетичні ресурси як зброю. Попри санкції, Москва шукає обхідні шляхи для експорту своїх енергоносіїв, співпрацюючи з третіми країнами. Це дозволяє Кремлю фінансувати диверсійні операції та підтримувати проксі-групи в Європі.

Одним із яскравих прикладів інформаційного впливу стало нещодавнє втручання Ілона Маска в політичні процеси Німеччини. Його платформа X (колишній Twitter) використовувалася для підсилення наративів ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка має тісні контакти з російськими пропагандистськими ресурсами. Маск відкрито поширював тези, що дискредитують німецький уряд, і підтримував контент, спрямований на мобілізацію виборців АдН. Це ще більше посилило внутрішню політичну напругу в країні.

Останні вибори в Румунії також стали випробуванням для реакції Заходу. Кремль через свої мережі намагався посилити політичні сили, які виступають за послаблення підтримки України та орієнтацію на «традиційні цінності». Однак замість підтримки Європи у боротьбі з російською дезінформацією адміністрація Трампа розкритикувала європейські уряди за обмеження свободи слова. Це стало ще одним сигналом про зміну політичного курсу США щодо втручання у внутрішні справи Європи. Така позиція Вашингтона лише сприяє подальшому поширенню російської пропаганди в регіоні.

Роль Трампа у розширенні загрози

Дії адміністрації Трампа можуть суттєво послабити західну протидію Росії. Уже зараз його прихильники виступають за скорочення фінансування кібербезпеки та програм боротьби з дезінформацією. Якщо США припинять допомогу Україні та ослаблять НАТО, це може спровокувати нову хвилю атак з боку Кремля.

Інша небезпека полягає в тому, що вчинки Росії можуть стати сигналом для інших авторитарних режимів. Китай, Іран і Північна Корея уважно спостерігають за тим, чи зможе Росія успішно підривати Захід без серйозних наслідків. Якщо Захід проявить слабкість, це стане прецедентом для нових агресивних дій у різних частинах світу. Втрата довіри до США як гаранта безпеки може спровокувати розширення російських операцій в Африці та Латинській Америці, де Москва вже активно діє через, наприклад, ПВК «Вагнер» та інші проксі-сили.

5 індикаторів, чому війна ближче, ніж здається

1. Ескалація диверсій на європейській інфраструктурі – дедалі частіші підпали, вибухи на складах боєприпасів, спроби підірвати залізничні шляхи та атаки на енергомережі свідчать про систематичну підготовку до більшого конфлікту.

2. Зростання активності російських агентурних мереж – викриття нових шпигунських осередків у Німеччині, Польщі, Чехії та інших країнах свідчить про масштабну розвідувально-диверсійну кампанію.

3. Посилення вербування мігрантів – російські спецслужби активно працюють над залученням нелегальних мігрантів для виконання терактів, диверсій та масових заворушень у країнах ЄС.

4. Політичні зрушення на Заході – прихід до влади політиків, що готові до компромісу з Кремлем, відкриває перед Росією можливості для більшої агресії, особливо якщо Захід зменшить підтримку України.

5. Випробування реакції НАТО – Кремль тестує межі терпіння Альянсу через провокації, кібератаки та інформаційні операції, оцінюючи, наскільки Захід готовий до серйозної ескалації.

Що має зробити Захід?

Захід повинен усвідомити: гібридна війна вже триває, і її ігнорування лише погіршує ситуацію. Європі варто:

• посилити координацію між ЄС, НАТО та національними спецслужбами. Спільна робота з виявлення російських агентів і диверсантів повинна стати пріоритетом;

• розширити кібербезпеку та протидію дезінформації. Інформаційні атаки Кремля мають отримувати адекватну відповідь, включно з викриттям проросійських наративів у соціальних мережах;

• запровадити жорсткі контрзаходи проти російських спецслужб. Видворення агентів, санкції проти осіб, причетних до гібридної агресії, та відповідні кроки щодо російських енергетичних потоків;

• контролювати міграційні потоки. Виявлення вербувальних мереж та запобігання використанню мігрантів у диверсійних операціях має стати частиною стратегії безпеки ЄС.

  
  

Захід не може дозволити собі ілюзії щодо Росії. Кремль не веде переговори чесно і не збирається припиняти свої атаки. Трамп уже демонструє прагнення до м’якої політики щодо Москви, що лише підштовхує Кремль до подальших гібридних операцій. Поступки Кремлю – це не мир, а запрошення до нових атак.