Спостерігаємо катастрофічне зростання вартості обслуговування держборгу.
Зазначу, не йдеться про погашення боргу. Обслуговування - це всього лише виплата відсотків.
І найжахливіше, що війна на це зростання впливає лише опосередковано.
Основна причина "зльоту" вартості обслуговування боргу - розмір облікової ставки НБУ, яка підтягнула вгору ставки прибутковості за ОВДП (до 18-19% з 11-12%) і ставки за військовими облігаціями в портфелі Нацбанку, прив'язані до його "обліковки" (до 20-25% з 10%).
У довоєнний 2021-й рік ми витрачали на обслуговування боргу 150 млрд грн, що було менше, ніж на систему освіти або медицину.
У перший воєнний рік (2022-й), ситуація практично не змінилася - 156 млрд грн.
Чому?
До червня 2022-го облікова ставка НБУ перебувала на рівні 10% і стримувала зростання вартості обслуговування боргу.
Але у 2023-му, внаслідок зростання "облікової ставки" до 25%, вартість обслуговування боргу злетіла до 326 млрд грн, збільшившись удвічі і перевищивши видатки на освіту чи медицину центрального бюджету.
У проєкті держбюджету на 2024-й рік закладено і зовсім апокаліптичну цифру в 422 млрд грн!
Зростання на 272 млрд грн порівняно з довоєнним періодом або майже в ТРИ рази!
Це вже значно більше за основні соціальні витрати бюджету: медицина, освіта, соціальна допомога, виплати біженцям, відновлення житла тощо.
Якщо взяти бюджет без фактора війни в розмірі 1,5 трлн грн, отримуємо майже 30% видаткової частини або 5% номіналу ВВП на наступний рік!
За два роки перевитрата коштів на обслуговування боргу склала 266 млрд грн!!!
Астрономічна сума, 25% бюджету Міноборони на наступний рік!
І все це стало прямим наслідком підвищення облікової ставки НБУ. Якби вона залишилася на рівні 10%, такого зростання б не було.
Багато хто може подумати, що ставки потрібно було підвищувати для компенсації ризиків та інфляційних очікувань.
Але класична теорія зростання ставок для мінімізації ризиків у нас не діє, оскільки жодна ставка не може компенсувати ризик війни з РФ.
Саме тому, незважаючи на валютну прибутковість за гривневими ОВДП у розмірі майже 20% і розблокування за ними каналів експорту капіталу за кордон, ніхто з нерезидентів не поспішає в них вкладатися.
Так само як і український бізнес, і населення (зростання вкладень незначне).
Їх купують, в основному, держбанки.
Крім того, багато хто може поставити собі питання: якщо зараз діє відстрочка з виплати відсотків за зовнішнім боргом (відсотки нараховуються, але не виплачуються), то куди йдуть усі ці гроші?
Понад 100 млрд грн - з Мінфіну в НБУ за військовими облігаціями.
До речі, саме за рахунок цих доходів Нацбанк потім платить космічні доходи за депозитними сертифікатами комерційним банкам (майже ті ж 100 млрд грн).
Величезні суми йдуть із Мінфіну в держбанки. І там безслідно розчиняються в програмах "кредитування".
Це перекладання грошей із правої кишені в ліву, призводить до вимивання обігових коштів Мінфіну з казначейських рахунків.
Якщо це не зупинити, ми отримаємо у 2024-му році справжній соціальний дефолт, коли держава буде економити на соціальних видатках заради погашення відсотків на користь Нацбанку і держбанків, тобто на користь самої себе.
Цей абсурд потрібно зупиняти. Гарного сценарію в нас уже немає.
Commentaires