top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

ЄС та безпека на європейському континенті, - Антон Кучухідзе



Надавши Україні статус країни-кандидата на вступ, Європейський Союз посилив власну політичну суб'єктність. Про це у своїй статті для The Gaze пише Антон Кучухідзе, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна". З текстом статті можна ознайомитися нижче.


Реакція Європейського Союзу на другу хвилю російської агресії проти України кардинально відрізнялась від тієї, що демонструвалась впродовж 2014-2021. Цього разу вона була миттєвою та однозначною.


Вже 24 лютого 2022 року Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Жозеп Борель заявив, що напад Російської Федерації на Україну є однією з найтемніших годин для Європи з часів Другої світової війни. Це не тільки найбільше порушення міжнародного права, це порушення основних принципів людського співіснування.


Тому на це вторгнення Європейський Союз дасть найрішучішу відповідь. Борель наголосив: «Це не питання блоків, це не питання дипломатичних силових ігор. Це питання життя і смерті. Йдеться про майбутнє нашої глобальної спільноти. Ми об’єднаємося з нашими трансатлантичними партнерами (тобто з країнами-членами НАТО) та з усіма європейськими державами, захищаючи цю позицію. Ми єдині в тому, щоб сказати «ні» насильству та руйнуванню як засобам отримання політичних вигод».


Президент Ради ЄС Шарль Мішель у цей же день, 24 лютого, скликав позачергове засідання Ради, яка засудила неспровоковану та невиправдану військову агресію Росії проти України та наголосила на тому, що Україна має право обирати власну долю. Також Рада засудила участь Білорусі у військовій агресії Росії проти України та закликала до швидкої підготовки подальшого пакету індивідуальних та економічних санкцій, які також стосуватимуться Білорусі. Рада ЄС підтвердила свою повну солідарність з Україною і те, що вона й далі підтримуватиме Україну та її народ разом зі своїми міжнародними партнерами, зокрема через додаткову політичну, фінансову та гуманітарну підтримку та міжнародну конференцію донорів.


Вже чи не наступного дня після початку повномасштабного вторгнення регулярних російських військ на територію України ЄС почав надавати Україні військову допомогу, почалося постачання летальної зброї та іншого військового обладнання. Крім того, ЄС ввів низку економічних та політичних санкцій проти Росії та забезпечив підтримку України на міжнародному рівні.


Також Євросоюз запровадив новий механізм спільної оборони та безпеки, який передбачає створення єдиного європейського оборонного фонду та спільної військової мобільності. Це дозволить країнам-членам ЄС більш ефективно реагувати на загрози безпеки та захищати свої інтереси.


Так Європейський Союз довів, що може виконувати консолідуючу роль в європейських справах, особливо в питаннях безпеки та оборони. Це підтверджує важливість і потребу в інтеграційних об'єднаннях, які забезпечують спільний захист та безпеку країн-членів.


Допомога від ЄС та НАТО з початку російського вторгнення стрімко зросла

Впродовж 2014-2021 років і ЄС, і НАТО явно недооцінювали рівень загрози для європейської та світової безпеки з боку Росії. Тож, рівень допомоги Україні в цей період обмежувався переважно секторальними економічними санкціями та несуттєвою фінансовою та гуманітарної допомогою, а також пільговим кредитуванням окремих інфраструктурних проєктів цивільного призначення.


Так, зокрема, за цей період ЄС надав Україні:

  • на 1,7 млрд євро грантів у межах Європейського інструменту сусідства;

  • 5,6 млрд євро в межах п’яти програм «макрофінансової допомоги» у формі позик під низькі відсотки;

  • на 194 млн євро гуманітарної допомоги;

  • на 355 млн євро допомоги у межах інструментів зовнішньої політики (політичного консалтингу).

Програми співпраці з НАТО повною мірою запрацювали лише з 2016 року, після початку роботи Комплексної програми допомоги (КПД), ухваленої на Варшавському саміті НАТО. До цього моменту діяли локальні програми, найбільшою з яких за обсягом коштів була… Програма знищення звичайних боєприпасів, стрілецької зброї, легкого озброєння та протипіхотних мін із загальним бюджетом у 25 млн євро! Для порівняння, бюджети програм:

  • з кібербезпеки становили € 1,065 млн;

  • з логістики та стандартизації – € 4,1 млн;

  • з командування, контролю, комунікацій та комп’ютеризації (4К) – € 2,7 млн;

  • з медичної реабілітації – € 2,25 млн.

Загалом кошторис усіх програм допомоги від НАТО становив до 50 млн євро.

Але з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну ситуація докорінно змінилась. Так, з початку загарбницької війни Росії проти України Європейський Союз і його держави-члени виділили понад 77 млрд євро на підтримку України, з них:

  • 38,3 млрд євро економічної допомоги;

  • 17 млрд євро для підтримки біженців у ЄС;

  • 21,16 млрд євро військової допомоги;

  • 670 млн євро в межах Механізму цивільного захисту ЄС.

Також країни ЄС прихистили майже п’ять мільйонів біженців з України.


Загальна допомога від країн-членів НАТО з обох боків Атлантики вимірюється ще більш суттєвою сумою. Як зазначається у щорічному звіті Генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга, з моменту вторгнення Російської Федерації до України члени НАТО надали безпрецедентну підтримку Україні, надавши близько 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги. Найбільшим окремим донором виступили США, а Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги.


Столтенберг зазначив, що Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє силу Північної Америки та Європи, які діють разом проти Росії.


Потенціал суб'єктності Євросоюзу збільшується

Проте допомога від ЄС та НАТО не обмежується винятково коштами чи зброєю. В 2022 році Україна отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС та дорожню карту потрібних для цього реформ. А на Вільнюському саміті НАТО в липні 2023 року голови держав та урядів країн-членів НАТО погодилися скасувати вимогу про План дій щодо членства для України та заявили, що нададуть запрошення Україні приєднатися до Альянсу після «виконання умов». Це суттєво прискорить процес вступу нашої країни до НАТО і посилить спільні безпекові можливості.


Тож, 24 лютого 2022 року стало поворотним моментом у збільшенні суб'єктності Євросоюзу, особливо в питаннях оборони і безпеки. Надавши Україні статус країни-кандидата на вступ, Європейський Союз посилив власну політичну суб'єктність та продемонстрував себе як самостійна потужна військово-політична та економічна інституція. Наскільки потужним є потенціал розвитку такої політики у сфері оборони і безпеки – ми дізнаємось незабаром, оскільки збільшення суб'єктності та активності самого Європейського Союзу в принциповій протидії російській агресії має лише підсилюватись.


Джерело: "The Gaze"

6 переглядів0 коментарів

Commenti


bottom of page