top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Саміт “росія-Африка” в структурі нового “бою за Африку”, – Зоя Соколова

На 26-29 липня 2023 року росія запланувала провести в Санкт-Петербурзі другий саміт “росія-Африка”. Спочатку його планували провести в Адіс-Абебі (Ефіопія) у жовтні 2022 року, проте в липні 2022 року Путін вирішив його відкласти на липень 2023 року. В росії очікують, що в цьогорічному саміті візьмуть участь лідери більшості африканських країн.


Тут звертає на себе увагу така зухвала впевненість рф щодо готовності країн Африки долучитися до цієї події, адже, для них участь в російських заходах є чутливим питанням. Суть проблеми полягає в тому, що навіть, якщо африканські уряди зацікавлені у просуванні відносин з росією, рухатися в цьому напрямку їм зараз небезпечно через ймовірність псування відносин із західними партнерами з негативними наслідками для їхніх економік.


Закон США про протидію злочинній діяльності росії в Африці


Відомо, що країни, які намагаються обходити санкції проти рф або сприяють цьому, знаходяться під ретельним контролем. Це стосується також і Африки. Зокрема, в США був прийнятий відповідний закон виключно по африканських державах. “Закон про протидію злочинній діяльності росії в Африці” (H.R. 7311, англ. Countering Malign Russian Activities in Africa Act) було подано у Конгрес США 31 березня 2022 року (тобто майже одразу після початку, так званої, російської СВО), 27 квітня за нього проголосували в Сенаті, 5 травня того ж 2022 року він був офіційно опублікований.


Цей закон США прийнятий, щоб перешкодити президенту рф Путіну маніпулювати урядами розкрадати та експлуатувати ресурси в Африці для ухилення від санкцій та підриву інтересів США на континенті та фінансування його війни в Україні. Закон передбачає притягнення до відповідальності африканських урядів та посадових осіб, причетних до пособництва ворожим операціям рф.


Законом визначено, щоб протягом 90 діб Держдеп представив Конгресу стратегію та план зниження російського впливу в країнах Африки, а також щорічні доповіді Держдепу перед Конгресом про оновлення цієї стратегії та плану її реалізації. Документ вимагає звітувати про дипломатичні, економічні та військові пріоритети Москви в Африці, виявляти фінансові зв'язки африканських урядів з російськими бізнесменами та структурами, які перебувають під санкціями Заходу.


Акцентуючи увагу на “сумнівних” країнах, даний закон чітко вказує, що під пильним контролем повинні бути російські олігархи та фінансовані росією приватні військові найманці, як група Вагнер, та інші фізичні, юридичні особи, які прямо чи опосередковано найняті і фінансово чи політично пов’язані з рф та її чиновниками.


Паралельно зі спрямованістю проти кримінальної експансії росії на африканському континенті, Закон підтримує і саму Африку. Він передбачає захист “невинних людей, які стали жертвами путінських найманців і агентів людини в Африці”. Особливо в ЦАР і Малі російське збройне формування Вагнер (визнане міжнародною злочинною, терористичною організацією) звинувачують у грубому порушенні прав людини, підтримці сумнівних урядів і перешкоджанні інтересам Заходу. Закон закликає уряд США сприяти укріпленню демократичних інститутів в Африці, підвищити прозорість і підзвітність урядів, поліпшити стандарти з прав людини, праці, по боротьбі з корупцією, з фіскальної прозорості, з моніторингу природних ресурсів і видобувних галузей та покращити інші принципи належного управління.


Щодо покарання з боку США країн Африки, які співпрацюють з рф, необхідно додати, що крім застосування проти них вказаного закону від 2022 року, США також можуть впливати на них через скасування для них торгових пільг, які передбачені Законом США про забезпечення росту та розширення можливостей (англ. Africa Growth and Opportunity Act – AGOA). Згідно із законом AGOA імпорт до США з країн Африки, які відповідають його вимогам (проведення економічних реформ, забезепечення умов чесної конкуренції тощо), здійснюється без мита.


Позиції країн Африки щодо вторгнення росії в Україну


Необхідно звернути увагу на ситуацію щодо прийняття Закону США про протидію злочинній діяльності росії в Африці в 2022 році. Воно виглядає як реакція Вашингтону на нейтральну позицію половини Африки стосовно повномасштабного вторгнення росії в Україну, і як реакція на саме це вторгнення (приблизно в той же час були прийняті і інші документи із звинуваченням росії, включаючи закон по збору доказів про російські військові злочини в Україні).


Нейтралітет країн Африки проявився 2 березня 2022 року на ГА ООН при голосуванні за резолюцію із засудженням агресії росії проти України. Резолюція була прийнята: зі 193 держав за неї проголосували 141. Однак, неможливо було не помітити, що у порівнянні з іншими регіонами, частка країн, які її не підтримали, в Африці є більшою.


З 54 країн Африки за резолюцію проголосували 28 (тобто 52%). Утрималися від голосування — 17, були відсутні — 8; “проти” проголосувала єдина Еритрея, тобто не підтримали Україну 26 африканських держав.


Нагадаємо держави Африки, які утрималися від голосування за резолюцію ГА ООН 2 березня 2022 року (регіональний розподіл):


- Південна Африка: Ангола, Зімбабве, Мадагаскар, Мозамбік, Намібія, ПАР;

- Східна Африка: Бурунді, Судан, Південний Судан, Танзанія, Уганда;

- Центральна Африка: Екваторіальна Гвінея, Республіка Конго; ЦАР

- Північна Африка: Алжир;

- Західна Африка: Сенегал, Малі;


та держави, які були відсутні під час голосування — 4 країни з Західної Африки: Буркіна-Фасо, Гвінея, Гвінея-Бісау, Того та по одній з інших частин Африки: з Північної — Мароко, зі Східної — Ефіопія, з Центральної — Камерун, з Південної — Есватіні.


Такі результати були серйозним сигналом про негативний вплив рф в Африці. Зрозуміло, що далеко не всі африканські країни є проросійськими, однак, викликає подив, і навіть обурення, що жодна з них не наклала санкції на росію, і не прєдналася до дій Заходу проти неї.


Говорячи про згаданий закон США, то скоріш за все, прояв нейтрального ставлення африканських держав стосовно російської агресії проти України був тригером для його прийняття. А серйозним підгрунтям для цього була серія фактів підтвердження злочинної експансії росії в Африці та дії африканських урядів, сприятливі для експансії агресора.


Підривна діяльність російських організаційв Африці


Важливо пам'ятати, що в Африці діють підсанкційні організації, якими керує Євген Пригожин: збройне формування Вагнер та Асоціація вільних досліджень і міжнародного співробітництва (англ. Association for Free Research and International Cooperation — AFRIC) — це російська організація зі спостереження за виборами, нібито незалежна, але на практиці відверто сприяюча антидемократичним режимам, збереження влади яких явно є необхідним Путіну.


На думку експертів, Вагнер та AFRIC є проксі операціями уряду Путіна, метою яких є зірвати діяльність Заходу в Африці та будь-де. На практиці AFRIC намагається заважати чесному моніторингу виборів західними та місцевими спостерігачами, таким чином просуваючи потрібні росії режими. Наприклад, AFRIC позитивно оцінила проведення парламентських виборів у Зімбабве у 2018 році, де перемогла правляча партія Африканський національний союз-патріотичний фронт Зімбабве (англ. Zimbabwe African National Union-Patriotic Front – ZANU-PF), яку часто звинувачують у злочинах проти людяності та фальсифікації виборів.


В тому ж 2018 році росія через своїх проксі намагалася вплинути на результати президентських виборів на Мадагаскарі шляхом підкупу кандидатів, дезінформації, оплати журналістам за написання улесливих історій та найняття молоді для участі у мітингах. Тодішні намагання рф були безуспішними, проте не дивлячись на це, росія змогла укласти угоду на Мадагаскарі на виробництво хрому, отримавши часту 70 %. Є підозри, що у листопаді-грудні 2023 року росія знову буде намагатися втрутитися у президентській вибори на Мадагаскарі.


Також є інші свідчення щодо зосередженості дій росії в Африці на підтримці союзників з авторитарними режимами, а саме: Халіфа Хафтара в Лівії, Фостен-Аршанжа Туадера в ЦАР, лідерів переворотів — полковника Ассімі Гоїти в Малі та генерал-лейтенанта Абдель Фаттаха аль-Бурхана в Судані.


Характеристика партнерства росії з країнами Африки


Наведені кейси показують, що у відносинах з країнами Африки росія орієнтована на відносини не з державою, а з її елітою, яка дозволятиме маніпулювати управлінням самої цієї держави. Допомагаючи непопулярним лідерам-тиранам утримувати владу, росія в такий спосіб намагається утримати контроль над використанням ресурсів. Така співпраця працює на президента росії та відповідних лідерів, які таким чином отримують міжнародне дипломатичне прикриття, ресурси для консолідації влади всередині країни, найманців, зброю та доходи від угод по ресурсам. В цільових країнах це все призводить до дестабілізації господарства та життя населення, порушень прав людини, соціальної поляризації та затримки економічного розвитку.


Окрім підтримки авторитарних режимів, в цілому превалюючою ознакою партнерства росії з африканськими країнами в останні роки є військова допомога в обмін на природні ресурси. Зрозуміло, що в першу чергу це стосується країн із сумнівною демократією та проблемами з дотриманням прав людини. Однак, крім них, військові відносини з рф розвивають багато інших відносно благополучних держав Африки, при тому це не припинилося, навіть після російського вторгнення на територію України. Наприклад, 12 квітня 2022 року, в розпал війни, росія здобула певну дипломатичну перемогу, підписавши угоду про військову співпрацю з Камеруном. Подібних угод вона має щонайменше з 20 африканськими країнами. Ці угоди передбачають співробітництво з питань оборони та безпеки, підготовки військ, військової освіти, медицини та топографії.


На додаток до вказаних фактів, також можна згадати звинувачення США в бік ПАР стосовно постачання озброєння до росії в грудні 2022 року. ПАР заперечувала таку інформацію, однак, поряд з цим в лютому 2023 року біля свого узбережжя провела спільні військо-морські навчання разом з рф та Китаєм. Таким чином, хоча Преторія оголосила себе нейтральною у російсько-українській війні, заявивши, що віддає перевагу мирному вирішенню, однак всі факти разом ведуть до висновку про схильність ПАР до путінської росії.


В цілому все більш очевидним є те, що для рф континент є “театром” геостратегічних інтересів, а не самою ціллю для чесного співробітництва. Це підтверджують засоби, які використовує росія. На відміну від більшості головних партнерів, в Африці рф не вкладає значні кошти у традиційні форми співробітництва – економічні інвестиції, торгівлю та допомогу в галузі безпеки. Швидше, росія покладається на низку асиметричних (і часто незаконних) заходів впливу – найманців, угод типу “зброя за ресурс”, непрозорих контрактів, втручання у вибори та дезінформації.


Отже, маючи такий хижацький підхід до Африки, росія оголошує намір провести у 2023 році саміт з африканськими державами під назвою “Економічний і гуманітарний форум росія-Африка”. Розуміючи вже сутність пріоритетів рф в її зовнішній політиці, логічним буде висновок, що по суті — це дипломатичне маскування її справжніх устремлінь, це “приманка” для втягування африканських лідерів у довгострокові відносини із сумнівною для них користю.


Що стосується урядів Африки, то сьогодні вони вимушені стримуватися з рішенням чи залучатися їм до російського саміту. І рф вже почала відчувати брак уваги до співпраці з боку африканців через контроль Заходу. Вона навіть звинуватила США у тиску на країни Африки та наміри зірвати російсько-африканський саміт у 2023 році.


Якщо саміт “росія-Африка” відбудеться у 2023 році, то, як зазначено вище, це буде вже другий такий саміт. Вперше такий форум відбувся у 2019 році 23-24 жовтня в Сочі (росія). Його співорганізаторами були президент росії Володимир Путін та Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі.


В першому російсько-африканському саміті 2019 року привертає на себе увагу серйозна залученість представників високого рівня з боку Африки та велика кількість учасників. Всі 54 країни направили своїх представників, включаючи 43 глави африканських держав, 2 віце-президенти, 109 міністрів, а також глави регіональних економічних співтовариств, Комісії АС, Африканського експортно-імпортного банку. Можливо, дані є завищеними, але в будь-якому разі вони вражають. На форумі відбулося близько 500 зустрічей за участі понад 6 тис. учасників, у тому числі представників бізнесу: міжнародного — 1,1 тис., російського — близько 1,4 тис., членів офіційних делегацій: іноземних — понад 1,9 тис., російських — понад 300 членів. За підсумками саміту було підписано близько 85 контрактів та меморандумів про взаєморозуміння публічно оприлюдненою вартістю від 800 мрлрд до 1 трлн рублів (в різних джерелах різні дані через те, що вартість деяких угод вважалася комерційною таємницею, в дол. США — приблизно на 12,5 млрд).


Саміти формату “Африка+1”


Для повноти аналізу необхідно вказати, що формат саміту “Африка+1” зовсім не новий. Світові лідери та зростаючі країни вже давно (з початку 2000-х або ще раніше, як от Франція з 1973 року) використовують такий інструмент для просуання міжнародного співробітництва, тобто рф, започаткувавши свої саміти з 2019 року, копіює цей інструмент у інших партнерів.


В наш час в Африці не проходить і місяця, щоб не був оголошений який-небудь саміт. Головна їхня особливість — високе представництво і спрямованість на поглиблення співробітництва. Тематики можуть дещо відрізнятися, але однаково багато уваги приділяється передачі технологій, що відображає нагальні потреби сьогодення.


Отже, саміти “Африка+1” проводять разово або регулярно з різною частотою, зокрема: Британсько-Африканський інвестиційний саміт (англ. UK-Africa Investment Summit — UK-AIS) та Саміт Велика Британія-Африка (англ. UK-Africa Summit), Саміт Африка — Франція (англ. Africa–France Summit), Конференція Німеччини (разова) під назвою Угода з Африкою (англ. Compact With Africa — CwA, 2017 рік), Саміт лідерів США – Африка (англ. United States–Africa Leaders Summit), Токійська міжнародна конференція з африканського розвитку (англ. Tokyo International Conference on African Development — TICAD), Форум китайсько-африканського співробітництва (англ. Forum on China–Africa Cooperation – FOCAC), саміт Форуму Індія-Африка (англ. India-Africa Forum Summit), Саміт Близький Схід — Африка (англ. Middle East–Africa summit), Саміт Туреччина-Африка (англ. Turkey–Africa Summit) тощо.


Для доповнення бачення зростання уваги до Африки, доцільно нагадати про візит Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляйєн до штаб-квартири Африканського Союзу (АС) у лютому 2020 року, який супроводжувався безпрецедентно великою делегацією з Брюсселя, включаючи 20 комісарів, що свідчить про посилення пріоритетності стратегії також і ЄС щодо Африки.


Така велика кількість самітів у форматі “Африка+1” свідчить про початок нового “бою за Африку” (англ. scramble for Africa), як це було в кінці ХІХ століття до та після Берлінської конференції 1884-1885 років. Тільки сьогоднішній бій за континент відбувається в нових сучасних реаліях, в якому рабовласництву немає місця, а є необхідність у побудові демократичного суспільства та дотримання прав людини.


Якщо говорити про значення самітів для Африки, то вона також в них зацікавлена. Для держав континенту такі зустрічі на вищому рівні виступають міцною основою для просування зовнішньої політики. Долучаючись до таких форумів, африканські уряди переслідують свої стратегічні цілі. Зрозуміло, що від держави до держави цілі відрізняються, але їх можна структурувати по чотирьох основних групах: залучення інвестицій, диверсифікація економічних партнерів для зменшення зовнішньої залежності, відновлення своїх позицій в економічній політиці, та для деяких – втекти, принаймні тимчасово, від політичної ізоляції через досягнення більшої видимості та розширення мереж взаємодії.


Статистика торгівлі Африки з Китаєм, США та рф


Для комплексності аналізу розглянемо статистичні показники. Для оцінки ефективності російсько-африканського саміту найбільш яскравим показником будуть статистичні показники торгівлі Африки з рф до та після першого саміту 2019 року та порівняння їхньої торгівлі з основними партнерами.


Торгівля з Африкою Китаю, США та росії, 2016-2022 роки, млрд дол. США (побудовано автором на основі статистичних даних ЮНКТАД).

Отже, статистика показує, що саміт “росія-Африка” 2019 року практично не мав ніякого ефекту для його учасників. Після нього російсько-африканська торгівля не продемонструвала ніякого зростання, а навпаки — лишилися приблизно на такому самому рівні (згідно з даними ЮНКТАД). Протягом 6 років з 2016 по 2021 рік ескпорт з рф до Африки в середньому щорічно складав 14 млрд дол. США. Натомість у 2022 році цей показник збільшився у порівнянні з попереднім 2021 роком на 52% (на 7,5 млрд), досягнувши 22,3 млрд дол. США. Можливо, це буде певне глузування, але такому стрибку в експорті з рф до Африки у 2022 році посприяв не їхній саміт, а санкції Заходу, які змусили рф терміново шукати альтернативу партнерам, які припинили з нею торгівлю. Імпорт з Африки до рф з 2016 по 2022 рік не змінився, щорічно складав 2 млрд дол. США. Таке незростання африканського імпорту до рф після саміту свідчить про відсуність корисності для африканських держав від нього.


У порівнянні з основними партнерами Африки по торгівлі, рф значно відстає. Від США вона відстає приблизно в 3 рази, від Китаю — приблизно в 13 разів. Експорт з США до Африки з 2016 по 2021 рік в середньому щорічно складав приблизно 24 млрд дол. США, у 2022 році він зріс до 31 млрд дол. США. Імпорт з Африки до США з 2016 по 2021 роки в середньому складав щорічно 32 млрд дол. США; у 2022 році він зріс до 43 млрд дол. США.


Експорт з Китаю до Африки протягом 7 років з 2016 по 2022 рік щорічно зростав і збільшився в 1,8 раза з 92 до 164 млрд дол. США. Імпорт до Китаю з Африки з 2016 по 2022 рік збільшився в 2 рази з 57 до 118 млрд дол. США.


На додаток до наведеної статистики, нагадаємо про новий “бій за Африку”. Тенденція її зовнішньої торгівлі з діаграми вище свідчить, що для неї рф просто не може бути пріоритетною. При тому, як зазначено вище, зв'язки африканських країн з рф знаходяться під пильним контролем США, і в деяких випадках їх продовження може негативно вплинути на доступ до пільг для іморту до США, передбачених американським законом AGOA. Тому, очевидно, що для африканських країн в міжнародному співробітництві пріоритетними скоріше є Китай, США та інші лідери.


Сумнівність доцільності відносин країн Африки з рф


Таким чином, участь африканських урядів в російському саміті немає для них раціонального підгрунтя. Таке рішення скоріше буде прийнято не на економічній, а на політичній основі. Інколи складається враження, що вони утримують зв'язки з рф за звичкою, всупереч необхідності шукати нові альтернативи (особливо по військових угодах).


Для виправдання своєї участі в саміті “росія-Африка” африканська сторона вже висуває ідею, що під час цього саміту, можливо, вдасться провести окремі переговори стосовно війни в Україні. Як зазначив Президент Сенегалу Макі Саль в інтерв'ю газеті Financial Times 10 липня ц.р., є сподівання переконати Путіна під час цьогорічного саміту вжити хоч які-небудь заходи, щоб показати своє бажання рухатися вперед хоча б в гуманітарному плані.


На такі декларації африканських лідерів хотілось би висловити серйозний протест. Через агресивний настрій Путіна і війну, яку він розпалив, яка триває вже півтора роки такі заяви звучать якось не переконливо. Тому, з якими б заявами не виступали африканські уряди, для зовнішнього світу — участь їх в цьому саміті, скоріш за все, буде тільки певним індикатором їхньої політичної заангажованості і висвітлення їхнього бачення сьогоднішньої позиції рф в світі.


Висновок


На майбутнє, країнам Африки доцільніше за все самими бути ініціаторами всіляких самітів, організовувати їх з різними задачами в різних масштабах — регіонально або континентально, і самим обирати партнерів для спільного проведення. Головним критерієм для їх вибору має бути демократія та чесна конкуренція.


В Африці вже проводяться зустрічі на вищому рівні. Можливо найбільш яскравим прикладом в масштабах континенту може бути Саміт Кваху (Гана) (англ. Kwahu Summit), створений для просування континентальної зони вільної торгівлі Африки (англ. African Continental Free Trade Area — AfCFTA), вперше відбувся 28-29 жовтня 2022 року. Ще можна назвати Financial Times (FT) Africa Summit, в цьому році це буде ювілейнй 10-й FT Africa Summit, відбудеться 17 жовтня тощо. Також доволі мосштабні зустрічі на вищому рівні в Африці проводять країни-лідери континенту, як от наприклад Конференція по інвестиціям ПАР (англ. South africa investment conference), нігерійський економічний саміт (англ. Nigerian Economic Summit) тощо.


Зрозуміло, що в сьогоднішніх умовах, коли вже триває новий “бій за Африку”, необхідно, щоб до самітів в Африці, суто африканських, активніше долучалися представники бізнесу та уряду України. Або, українська сторона, навіть сама може бути ініціаторам таких зустрічей, наприклад організувати “Саміт Україна-Африка”. Теми самітів мають бути найактуальнішими як для України, так і для держав Африки. І якщо складно поки це провести наочно, доцільно подумати про організацію українсько-африканських зустрічей онлайн.


Джерело:
https://african.business/2023/06/resources/russia-africa-summit-to-take-place-in-st-petersburg-from-26-29-july
https://projects.propublica.org/represent/bills/117/hr7311
https://www.govtrack.us/congress/bills/117/hr7311/summary
https://allafrica.com/stories/202205210027.html
https://www.pindula.co.zw/Zimbabwe_African_National_Union_-_Patriotic_Front/#Accusations
https://africacenter.org/spotlight/elections-2023-nigeria-sierra-leone-zimbabwe-gabon-liberia-madagascar-drc/
https://www.epde.org/en/news/details/fake-election-observation-as-russias-tool-of-election-interference-the-case-of-afric-2599.html
https://www.brookings.edu/articles/the-future-of-russia-africa-relations/
https://www.news24.com/news24/Africa/News/us-passes-law-to-monitor-russias-activities-in-africa-20220517#:~:text=Through%20the%20Countering%20Malign%20Russian%20Activities%20in%20Africa,It%20has%20not%20yet%20been%20signed%20into%20law.
https://www.ft.com/content/81295baf-fd12-41e3-a666-bd8d7d2bfa6f
https://www.pravda.com.ua/news/2023/02/26/7391044/
https://unctad.org/statistics
https://www.dw.com/ru/afrikanskie-lidery-prizvali-putina-pokazat-stremlenie-k-miru/a-66179944
118 переглядів0 коментарів

Opmerkingen


bottom of page