1. Щодо можливого створення мережі «університетів спецназу» у регіонах рф, як свідчення посилення політичної боротьби та намагання зберегти жорстку керованість у країні.
Візит до Чечні першого заступника керівника АП росії Сергея Кірієнка у супроводі віце-премʼєра Трутнєва де у Гудермесі прозвучала заява про їх звернення до Путіна щодо необхідності створення по усій країні центрів підготовки бійців за аналогією з «університетом спецназу» у контрольованій Кадировим Чечні, викликав бурхливу реакцію багатьох оглядачів ситуації по рф, багато з яких розцінили це як початок фрагментації країни-агресора. Мовляв, це дозволить місцевим владам створити силові структури, непідконтрольні федеральному центру, або з високим ступенем автономності за прикладом тих самих кадирівських угруповань. Примітно, що подібні оцінки висловлювалися й радикальними російськими націоналістами, деякі з них вважають, що привілей створення таких «університетів» буде надано саме національним утворенням у складі рф і після цього може початися «різня росіян». Насправді візит та звернення до Путіна з проханням про створення мережі чогось подібного до «університетів спецназу» свідчить про інше. Головне, більшою мірою про боротьбу за владу у росії та її життя умовно після Путіна. Це свідчення посилення Кірієнка та підтвердження його альянсу з Кадировим та Пригожиним, як власників справжніх приватних силових структур. Щоправда, наразі зʼявляються відомості про можливе дистанціювання Кірієнка від надто вже «своєрідного» Пригожина. І Кадиров, і Пригожин, останнім часом у звʼязку з війною та їх явним конфліктом з керівництвом ЗС рф, яке вони звинувачують у неспроможності переможно завершити так звану «СВО» і намагаються продемонструвати більш високу ефективність своїх силових структур, називалися можливими майбутніми «правителями росії», хоча цілком очевидно, що такими вони стати не можуть. Натомість Кірієнко має такий потенціал та політичну вагу. Більше того, саме він демонструє зростання впливу, повʼязаного з намаганням рф побудувати адмінстрування окупованих українських територій, куди він регулярно виїжджає, зокрема і на Запорізьку атомну електростанцію та з активністю, спрямованою на побудову механізмів обходу санкцій (у грузинському експертному середовищі є стійкі чутки про таємний візит Кірієнка до цієї країни з цією метою, що за будь-яких умов є достатньо показовим). При цьому, ймовірно у Кірієнка немає свого суттєвого впливу на російський силовий блок і укладання союзу з власниками цих фактично приватних армій, які зі свого боку потребують «політичного даху», є цілком логічним для посилення впливу. Розбудова подібних «університетів спецназу» по інших регіонах у цьому контексті теж є цілком логічною – сил кадирівців та вагнерівців для утримання влади у разі політичної турбулентності явно недостатньо. При цьому, скидається на те, що попередньо рішення вже є опрацьованим. «Університети» однозначно не відкриватимуться у рандомний спосіб по регіонах, а лише у регіонах, де є стійкі позиції Кірієнка, це підтверджується блискавичною підтримкою заяви керівника Далекосхідного федерального округу. Тобто, малоймовірно, що контроль губернаторів над цими силовими структурами буде вирішальним. Так само, що вони можуть стати основою для «етнічних» силових структур та сепаратизму. Свого часу подібні намагання Дагестану були придушені навіть на рівні глави цього субʼєкту генерала росгвардії Мелікова. Навпаки, йдеться про формування паралельної силової вертикалі, яка покликана утримати контроль над територією країни під час кризи та боротьби за владу. У будь-якому разі, це є свідченням непростих часів рф, що наближаються, та і взагалі створення паралельного силового кістяка по всій росії і так мілітаризованої та з поліцейським диктатом, що є певним тягарем для регіонів та може запустити неочікувані процеси. Але метою його створення наразі є якраз збереження керованості та контролю у рамках єдиної та неподільної росії, хоча, насправді, в інтересах певного альянсу різнорідних фігур російського істеблішменту.
За відкритими джерелами.
2. ІДЕЛЬ-УРАЛ
Башкортостан
У Башкортостані 28 грудня очікувалося оголошення вироку суду по так званій Кармаскалинській справі. Справа стосується активістів, які кілька років захищали священну для башкирів гору Куштау від її знищення розробкою «Башкирською содовою компанією», апогей протистояння прийшовся на 2020 рік. Пізніше, внаслідок провокації відбулося масове затримання активістів у Кармаскалинському районі під приводом нібито їх готовності до бійок та організації міжнаціонального конфлікту. Організацію «Башкорт» було заборонено у росії, один з її лідерів Руслан Габбасов вимушений був емігрувати до Литви. По Башкортостану відбуваються пікети на підтримку активістів, які перебувають під судом. Але сьогодні стало відомо, що винесення приговору перенесено на 10 січня. Слід зазначити, що незважаючи на високий протестний потенціал та підтримку переслідуваних у Башкортостані можна говорити про його певну каналізацію владою.
Частина активістів під впливом пропаганди підтримала агресивну війну росії проти України, беруть участь у бойових діях в Україні у складі трьох «добровольчих батальйонів» з Башкортостану. Хоча є інформація про те, що деякі з них у такий спосіб ховалися від слідства та переслідувань. (Наразі до України відправляється третій батальйон, якому з особливим цинізмом російська влада дозволила присвоїти імʼя башкирського героя Салавата Юлаєва, який під час Пугачовського повстання воював проти російської імперії).
Татарстан
Можна впевнено стверджувати про успішність наступу Москви на суверенітет Республіки Татарстан. Татарстан на вимогу Москви змінює свою Конституцію. РТ із 1 січня 2023 року вимушена відмовитися від посади президента республіки. Тепер президент іменуватиметься "глава Республіки Татарстан". На цьому тривалий час наполягав федеральний центр. Але поправки до Конституції РТ (без будь-якого громадського обговорення) були внесені до Держради лише буквально за 10 днів до встановленого Держдумою терміну. Депутати республіки також вирішили виключити з Конституції згадку про суверенітет і громадянство Татарстану. Також виключаються положення про громадянство Республіки Татарстан та згадки договору РФ і РТ "Про розмежування предметів ведення та взаємне делегування повноважень». Минулого року до Держдуми рф було внесено законопроект "Про загальні принципи організації публічної влади в суб'єктах російської федерації", у тому числі зобов'язання керівників регіонів іменуватися главами. Держрада Татарстану тоді не підтримала цього проекту. Проте закон було ухвалено. Він зобов'язує, щоб регіони внесли зміни до своїх конституцій та статутів до кінця 2022 року. Слід зазначити, що Татарстан зробив спробу гри у «самостійність» у питанні у найменування керівника субʼєкта федерації, яка дозволяє ще додаткове найменування та використали можливість називати главу Татарстану «раіс», що можна перекласти терміном «голова». Показово, що на цю вдавану «вільність» Татарстану вже відреагував російський нацист Гіркін, який навіть у цьому побачив занадто великий ступінь свободи субʼєкта рф та почав іронізувати з приводу можливих назв голів районів та менших утворень на кшталт «беїв» та «беків», що, мовляв призведе до татарських походів на Москву.
3. ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ ТА ЧЕЧНЯ
Чечня
У Чечні помітним є відлуння масового конфлікту між мешканцями міста Урус-Мартан та співробітниками ГІБДД (колишня ДАІ), який стався через дії співробітника СОБР (спеціальний загін особливого призначення) який наніс удар поліцейському, який у відповідь відкрив стрільбу з пістолета. Жорстка реакція Кадирова була не єдиною. Начальник поліції Урус-Мартановського району погрожує карати місцевих мешканців за будь-які масові зібрання. У місті тривають поліцейські рейди. Чеченські опозиційні джерела стверджують, що силовики викрали близько 20 осіб, при чому не лише учасників конфлікту, але й тих, хто знімав події на відео.
Ставропілля та Кабардино-Балкарія
Поліція та ФСБ рапортують про активну боротьбу з протестувальниками, які активно виступають проти агресивної війни росії в Україні та діють шляхом знищення військкоматів. Так, 20 грудня був затриманий 20-річний мешканець Невинномиська, який нібито збирався спалити військкомат, для чого приготував пляшки з запалювальною сумішшю. Стверджується, що він нібито діяв за вказівками співробітників ГУР України, з якими спілкувався через Інтернет. Стверджується також, що цей росіянин є слов’янином та перебуває на проукраїнських позиціях. 26 грудня у Кабардино-Балкарії співробітниками ФСБ у перестрілці було вбито двох раніше засуджених місцевих мешканців 40 та 45 років, які нібито збиралися здійснити напад на військкомат міста Чегем. При них були пістолет, автомат та вибухові пристрої. При спробі затримання на околиці Нальчика вони чинили опір, тому були застрелені. Разом з тим, в обох випадках має сенс говорити про можливу провокацію з боку ФСБ, оскільки саме на Північному Кавказі це є одним із основних методів каральних органів рф, яка або провокує на незаконну дію, маючи справу під контролем з самого початку, в даному випадку «співробітник ГУР України» цілком може бути фсбшником, або вбиває потенційно опозиційно налаштованих людей, приписуючи їм злочини (випадок у Кабардино-Балкарії).
Comments