top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Задовольнити Індію та Африку. Як Росії вдалося зберегти обсяг експорту нафти, - Олексій Кущ

Попри санкції, Росії вдалося зберегти обсяги експорту нафти — і в цьому немає жодної сенсації, стверджує у матеріалі для ФОКУС експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», економіст Олексій Кущ. Адже нікуди не поділися нафтові потреби регіонів світу, позбавлених цього ресурсу.


За рахунок чого РФ зберегла показники свого нафтового експорту?


Ще влітку 2022 року я писав про те, що "випиляти" РФ зі світового енергетичного балансу поки що не вдасться. Цей прогноз виявився правильним.


Основні аргументи тоді були такі:


Наразі кластером з найбільшим перевищенням споживання над видобутком енергоресурсів у структурі регіонального енергетичного балансу є Азія: 1890 Mtoe (умовні мегатонни нафтового еквівалента). На другому місці Європа: 835 Mtoe. Сумарно ці два мегакластери потребують імпорту 2725 Mtoe.


Хто може їх дати?


Надій на Тихоокеанський регіон, Африку та Латинську Америку майже немає. На них припадає рівень вільних обсягів у розмірі 296, 209, 49 Mtoe відповідно.

Серед найбільших постачальників — лише Близький Схід (1127 Mtoe) і країни СНД (789 Mtoe, здебільшого йдеться про РФ і Казахстан).


Сумарно два цих енергетичних регіони можуть дати майже 2000 Mtoe, тобто цей обсяг ще не покриває потреби ЄС та Азії.


Потенціал Північної Америки (322 Mtoe) лише частково амортизує проблему, але не вирішує її (внесок Канади — 245 Mtoe і США — 78 Mtoe).


До речі, ці показники наочно демонструють неспроможність теорії щодо того, що нинішня енергетична криза в ЄС — це нібито підступи Штатів з витіснення РФ з ринку енергоресурсів як основного конкурента. Як бачимо, у США немає на цей момент необхідних обсягів вільної енергії для ЄС.


Залучення Ірану за допомогою підписання між цією країною, ЄС і США так званого "іранського досьє або угоди" може зменшити дефіцит на 78 Mtoe.


Ключовий внутрішній енергетичний базис Європи на сьогодні — це Норвегія (185 Mtoe).


Чисто теоретично, в Європу можна перенаправити весь вільний ресурс Австралії, Канади, США, Ірану, Алжиру та Нігерії. Отримаємо сумарно 855 Mtoe.


Ці обсяги закривають потреби Європи, але оголюють дефіцит в Азії, на ринки якої постачає свої енергоресурси Канада, Австралія і частково США.


І це ми не враховуємо, що забезпеченість нафтою супроводжуватиметься дефіцитом вугілля, урану або природного газу.


Що стосується РФ, то вона наразі має енергетичний профіцит, який можна порівняти з дефіцитом як Китаю, так і Європи.


Примітно, що і Європа, і Китай мають майже ідентичний рівень дефіцитності — трохи понад 800 Mtoe. За показника надлишку енергії в РФ на рівні 682 Mtoe.


Зараз у дефіциті — світові запаси нафти та біомаси.


У профіциті — запаси нафтопродуктів, природного газу та вугілля.


Але, судячи з нинішньої динаміки, найближчим часом запаси газу можуть піти в глибокий мінус.


Саме ця палітра енергодефіцитності й розфарбовує глобус у кольори нейтральності, прихованої підтримки щодо РФ або млявої допомоги щодо України.


Насамперед — це Китай, Індія, Туреччина і деякі європейські країни.


А ось Південна Корея, Тайвань, Японія і Велика Британія гарантовано забезпечуються енергоресурсами за рахунок США, Канади та Австралії — і їхню залежність від російських поставок може бути відносно легко диверсифіковано.


На графіку показано зміни в структурі покупців російської нафти (2023-й порівняно з 2022-м).


Індія збільшила її купівлю на 111%, Китай — на 21%, Африка — на 300%, Близький Схід — на 50% (програми заміщення в продажах), Туреччина — на 75%.


Натомість ЄС скоротила закупівлі російської нафти на 79%, а США + Британія — на 100%.


Джерело: "Фокус"

7 переглядів0 коментарів

Yorumlar


bottom of page