top of page

Росіяни штурмують, корейці копають. Можливо саме так армія рф спробує цього літа подолати "глухий кут війни"

  • Фото автора: Oleksii Kushch
    Oleksii Kushch
  • 1 лип. 2024 р.
  • Читати 3 хв

Судячи з різних джерел, приблизно п'ять інженерних бригад армії КНДР можуть прибути на Донбас.


Офіційно - для "відновлення". Але поки війна в розпалі, виглядає це, щонайменше, нелогічно.


Чому липень?


Наприкінці липня на Близькому Сході може розпочатися повномасштабна війна і увага Заходу буде сфокусована саме там.


Я не військовий експерт, але зверну вашу увагу на один факт.


Прорив росіян під Авдіївкою і Торецьком стався, зокрема, внаслідок використання підземних тунелів.


У першому випадку, вже готового, у другому - нібито проритого на три кілометри вглиб наших позицій.


Тобто складається нова технологія війни: для захисту від удару дронів і артилерії - підкоп, вихід у тил, захоплення позицій, окопування.


І хто може копати краще за корейців?


Наведу цитату щодо Корейської війни (Підземна війна):


".... підземна війна набула грандіозного розмаху.


Виходячи з досвіду Другої світової війни, американці зробили ставку на авіацію.


Північнокорейські, а на другому етапі війни і китайські війська зазнавали великих втрат від авіанальотів, що змусило їх почати будівництво підземних сховищ.


Спочатку підземні укріплення будувалися самостійно кожним підрозділом, і їхнє розміщення мало хаотичний характер.


Згодом підземні укріплення були об'єднані в одну систему.


Про розмах підземної війни свідчать такі факти.


За довжини фронту в 250 км, довжина підземних ходів сягала 500 км. Таким чином на кожен кілометр фронту припадало 2 км підземних тунелів.


Загалом було вилучено 2 000 000 м³ породи.


У КНДР була розроблена своя теорія підземної війни.


Жива сила, склади і дрібнокаліберні знаряддя були повністю розміщені в підземних приміщеннях, що робило їх малоуразливими для авіаційно-артилерійських ударів.


Безпосередньо під поверхнею землі було споруджено просторі казарми, які давали змогу за короткий час вивести на поверхню цілі з'єднання і так само швидко заховати їх під землею.


Для поліпшення вентиляції ці споруди будували з урахуванням напрямку руху природних потоків повітря; на поверхні землі над ними обладнували позиції несправжніх цілей (дотів, окопів і входів у підземелля), що утруднювало виявлення справжніх цілей і змушувало американців даремно витрачати боєприпаси.


Крім цього, створювали підземні укриття для розгорнутої артилерії: під час бомбардувань знаряддя закочували в спеціальні бункери в товщі гори, щойно наставало затишшя, як знаряддя висувалися на спеціальні майданчики перед бункером, робили кілька пострілів і закочувалися назад.


На відміну від інших прикладів підземної війни, війська КНДР не робили наголос на оборону саме підземних укріпрайонів.


Північнокорейські війська ховалися від бомбардувань і артобстрілів у підземеллях, чекаючи штикової атаки американців.


Коли піхотні частини США проникали в наземну частину укріпрайону, північнокорейські солдати безліччю ходів вибиралися на поверхню і вступали в рукопашний бій, використовуючи чисельну перевагу.


Надалі досвід протистояння північнокорейським військам було проаналізовано, систематизовано й узагальнено в бойовому статуті американської армії FM 31-50 ("Бій в укріплених районах і містах").


Нині військова доктрина КНДР передбачає будівництво максимально можливої кількості підземних споруд військового призначення на випадок нападу США.


Глибина підземних об'єктів досягає 80-100 м, що робить скрутним їх руйнування навіть тактичною ядерною зброєю".


В даному випадку, підземна тактика може бути застосована для "повзучого наступу" і зламування складної, ешелонованої оборони.


А також для мінімізації втрат від ударів дронів і артилерії. Плюс - мінімізація втрат броньованої техніки.


Не здивуюся, якщо стратегія "підземної війни" була затверджена під час візиту путіна в КНДР.


Можливо, її запропонували самі північні корейці.


Тепер кілька ключових питань.


Перше - це стадія ухвалення цього рішення. Тобто чи ухвалено вже рішення про введення інженерних частин КНДР у війну, чи це станеться після якоїсь події: місія НАТО в Україні, передача F-16?


Друге питання - наскільки цей ризик відпрацьовано на рівні статутів ЗСУ?


Чи є у нас інженерні підрозділи, готові вести контрпідкопну боротьбу.


Колись українські козаки були майстрами вести "підземну війну". Але це вже далека історія.


Потрібно технічно готуватися до таких ризиків.

Comentários


bottom of page