Росія з експортера палива перетворюється на його імпортера — Іван Ус

Паливна криза в Росії набирає обертів: країна, яка десятиліттями будувала імідж «бензоколонки», змушена сама купувати бензин у сусідів. Про це в ефірі "Телеканал Рада" розповів кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Іван Ус.

За словами експерта, спроби Москви диверсифікувати постачання пального через Білорусь і Казахстан навряд чи вирішать проблему. У випадку Казахстану вже з'явився новий термін — «бензиновий туризм»: російські автомобілісти масово перетинають кордон, щоб заправити авто.

«У Казахстані вже принаймні з'являється ідея обмеження приїзду росіян. Я не виключаю, що будуть окремі ціни на пальне для автівок з російськими номерами. Для будь-кого, хто приїжджає з Росії, ціни будуть вищі», — зазначив Іван Ус.

Окрему іронію експерт вбачає в ситуації з Білоруссю. У 2020 році Росія розпочала так званий «податковий маневр», мета якого полягала в тому, щоб зменшити виробництво нафтопродуктів у Білорусі та змусити її купувати російське пальне. У 2025 році маневр було завершено — а вже у 2026-му Росія сама змушена купувати бензин у Білорусі, фактично відмовляючись від того, що вибудовувала п'ять років. При цьому потужності Новополоцького та Мозирського НПЗ недостатні, щоб покрити російські потреби.

Показовим є й рішення Москви заборонити експорт дизельного палива. За підрахунками, у 2025 році Росія отримала від експорту нафтопродуктів 39 млрд доларів США.

«Фактично Росія прийняла рішення: давайте ми не будемо заробляти 39 мільярдів доларів — нам самим потрібно на внутрішньому ринку. Паливна криза вже присутня, вона набирає обертів», — підкреслив експерт.

Майже три чверті бюджету РФ так чи інакше пов'язані з війною

Коментуючи заяви української розвідки про те, що майже половину держбюджету Росія витрачає на війну проти України, Іван Ус навів власні розрахунки. Аналізуючи російський бюджет на 2026–2028 роки, він урахував не лише відкриті військові видатки, а й витрати на внутрішню безпеку та закриті статті бюджету, які, на його переконання, також ідуть на війну.

«У мене виходило 71% від усіх витрат бюджету Росії, які так чи інакше пов'язані з веденням війни — тобто майже три чверті», — заявив експерт.

Наслідком таких диспропорцій стає конфлікт усередині російської фінансової влади. Очільниця Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна відмовляється знижувати ключову ставку без скорочення бюджетних витрат, однак скоротити їх неможливо — переважна частина йде на війну. Без зниження ставки економіка не отримує стимулів для розвитку: навіть формальне зниження на 0,25% ринок розцінив як недостатній крок, і фондові індекси продовжують падати.

«Фондові індекси держави — це власне вартість держави. Падає вартість держави — падає значення її економіки», — пояснив Іван Ус.

На цьому тлі в Росії дедалі гучніше звучать ідеї «поганих варіантів»: від вилучення коштів громадян з банківських рахунків, про що говорять з трибуни Держдуми, до припинення виплати пенсій, що обговорює пропаганда.

Черги за бензином як передвісник нестабільності

Експерт нагадав історичну паралель: революція 1917 року в Росії почалася не з політичних вимог, а з черг за хлібом і бійок у цих чергах.

«Зараз є дефіцит бензину, є черги на заправках, є бійки в цих чергах — уже із застосуванням холодної зброї. А враховуючи, скільки в Росії людей зі зброєю та досвідом її застосування, наступною стадією стане стрілянина в чергах. Це прямий шлях до масової нестабільності», — резюмував Іван Ус.

https://www.youtube.com/watch?v=s1IcRYaQ0jQ