top of page
  • Фото автораAnton Kuchuhidze

Огляд міжнародної преси за 25 березня – 5 квітня 2024 року

Останніми тижнями міжнародні засоби масової інформації були зосереджені на результатах зустрічі міністрів закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу (НАТО) в Брюсселі та ще більш потужних закликів від європейських лідерів стосовно того, що ЄС має терміново адаптувати свою економіку та нормативно-правову базу до нової геополітичної реальності.


Так, у статті Le Monde зазначають, що Європейському Союзу знадобилося два роки війни на його порозі, щоб замислитися над розвитком «економіки війни». Два роки, протягом яких Європа разом зі своїми союзниками намагається забезпечити постачання зброї та боєприпасів, спираючись на наявні можливості. Треба негайно посилити підтримку України і закласти основи «економіки війни» для реагування на дестабілізуючі загрози, які несе Європі росія. Саме так ми зможемо посилити здатність Європи зберегти мир на нашому континенті. І ми не можемо чекати на це ще два роки. Час діяти зараз.


Автори стверджують, що тепер час ухвалити "Закон про захист європейської оборони", подібний до Закону, ухваленого Конгресом США в 1950 році, який дозволить лідерам ЄС визначити спільні потреби в галузі оборони і безпеки для створення та захисту інфраструктури і виробничих ланцюгів, потрібних для воєнної економіки.


У межах зустрічі НАТО в Брюсселі, головною темою якої була підтримка України в протистоянні російській агресії, Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив про наміри створення спеціального фонду для фінансування військової допомоги Україні з бюджетом у 100 мільярдів євро на п'ять років. Про це пишуть у Reuters та Bloomberg. Суть пропозиції полягає в тому, щоб 32 країни-члени альянсу зробили фінансовий внесок у фонд допомоги України згідно з принципом, за яким вони сплачують свою частку в спільний бюджет НАТО відповідно до суми ВВП кожної держави.


«Україна має нагальні потреби, – сказав Столтенберг на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі. – Будь-яка затримка з наданням підтримки має наслідки на полі бою прямо зараз, коли ми говоримо. Тому ми повинні змінити динаміку нашої підтримки. Ми повинні забезпечити надійну і передбачувану безпекову допомогу Україні в довгостроковій перспективі, щоб ми менше покладалися на добровільні внески і більше – на зобов'язання НАТО».


Цього тижня Дональд Туск виступив із інтерв’ю, в якому попередив, що «війна більше не є поняттям з минулого, вона реальна, і вона почалася понад два роки тому. Найбільш тривожним на даний момент є те, що можливий буквально будь-який сценарій. Ми не бачили такої ситуації з 1945 року». В Le Monde зазначають, що прем'єр-міністр Польщі прямо попередив, що Європа вступила у «передвоєнну добу» і якщо Україна зазнає поразки від росії, ніхто в Європі не зможе почуватися в безпеці.


Резюмуючи вищезазначене, я сподіваюсь, що члени НАТО досягнуть консенсусу і остаточне рішення стосовно ініціативи створення фонду для військової допомоги Україні буде ухвалене під час саміту НАТО у Вашингтоні. Я також підтримую думку про потребу створення ще міцніших рамок, щоб гарантувати тривалу і передбачувану допомогу нашій державі. Європа має негайно адаптуватися і розбудовувати свою міць як в оборонній, так і в інших сферах.

 



Президент Фінляндії підписав у середу в Києві 10-річну безпекову угоду з Україною, де президент Володимир Зеленський заявив, що, на його думку, росія планує до червня мобілізувати 300 тис. нових військовослужбовців для своєї війни.


Але речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують російські інформаційні агентства, сказав, що заява президента України про нову російську мобілізацію не відповідає дійсності.


Договір, підписаний президентом Александром Стуббом і Зеленським, зробив Фінляндію восьмим членом НАТО цього року, який зобов’язався довгостроково співпрацювати в галузі безпеки та підтримувати оборону Києва у той час, коли Україна бореться проти російських військ.

 



Країни-члени НАТО погодилися в середу розпочати планування довгострокової військової підтримки України, але пропозиція генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга зробити це за допомогою п’ятирічного фонду обсягом 100 мільярдів євро (107 мільярдів доларів США) викликала неоднозначну реакцію.


Міністри сказали, що створити такий фонд буде нелегко. Україна заявила, що це буде вітатися, але це має бути додатковим фінансуванням.

«Нам потрібно змінити динаміку нашої підтримки, - сказав Столтенберг. - Ми повинні забезпечити надійну та передбачувану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу».

 



Країни НАТО ще не прийняли рішення щодо структури майбутньої допомоги Україні, але в середу погодилися продовжити планування цього питання, - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.


«Сьогодні ми не прийняли жодних остаточних рішень щодо того, який формат ми створимо, але ми погодилися розпочати планування», - сказав Столтенберг журналістам після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО.


Міністри зустрілися, щоб обговорити, як забезпечити військову підтримку України на довгостроковій основі, включаючи пропозицію щодо створення фонду обсягом 100 мільярдів євро (107 мільярдів доларів США) та план, який розглядається як спосіб «захищеної від Трампа» допомоги для Києва.




Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонує створити фонд, у який країни Альянсу мають внести 100 мільярдів доларів протягом п’яти років для допомоги України в рамках пакету, який лідери Альянсу мають підписати під час зустрічі у Вашингтоні в липні.

За словами людей, знайомих із переговорами, члени Альянсу все ще обговорюють пропозицію Столтенберга та будь-які механізми обліку внесків, зокрема те, чи буде включена двостороння допомога Україні в загальну суму внеску.

 



Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив у середу, 3 квітня, що члени альянсу повинні гарантувати довгострокові поставки зброї для України, оскільки міністри обговорювали пропозицію щодо п’ятирічного фонду в розмірі 100 мільярдів євро.


«Україна має термінові потреби, - сказав Столтенберг під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі. – Будь-яка затримка в наданні підтримки має наслідки на полі бою саме зараз. Тому нам потрібно змінити динаміку нашої підтримки». «Ми повинні забезпечити надійну та передбачувану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу, щоб ми менше покладалися на добровільні внески та більше на зобов’язання НАТО, менше на короткострокові пропозиції та більше на багаторічні плани», – додав він.

 



Європейському Союзу знадобилося два роки війни на своєму порозі, щоб подумати про розвиток «воєнної економіки». Два роки з початку російської агресії в Україні, два роки, протягом яких Європа разом зі своїми союзниками намагалася постачати зброю та боєприпаси, використовуючи свої наявні можливості. Два роки, після закінчення яких необхідно терміново забезпечити необхідні ресурси для того, щоб вислів «воєнна економіка» набув свого повного значення. Це означає негайне посилення підтримки України та закладення основ для воєнної економіки для відповіді на загрози дестабілізації, які представляє для Європи росія президента володимира путіна. Таким чином, ми можемо посилити здатність Європи зберігати мир на нашому континенті. І ми не можемо цього чекати два роки. Настав час діяти.

 



Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив про «реальну» загрозу конфлікту в Європі, заявивши, що вперше після закінчення Другої світової війни континент увійшов у «передвоєнну еру».


«Війна — це вже не поняття з минулого. Вона реальна і почалася понад два роки тому. Найтривожніше наразі те, що можливий буквально будь-який сценарій. Такої ситуації ми не бачили з 1945 року. Про це Туск заявив в інтерв'ю європейській медіагрупі «LENA» у п'ятницю, 29 березня.

 



Стратегія України полягає в збереженні своєї присутності в Чорному морі з перспективою незабаром придбати ракети більшої дальності, які їй потрібні, щоб вразити сам Крим і росію за його межами, - заявив Дубовик. Як він пояснив, для України актуальне питання – що буде далі. «У цьому задіяний Крим, і якщо Україна може посилити там тиск на росію, це може зробити окупацію неспроможною. Якщо росія не зможе постачати східні фронти з Криму, це змінило б логіку війни», – сказав Дубовик.


У відповідь росія обстріляла балістичними ракетами одеські порти, енергетичну інфраструктуру та житлові квартали. Зазвичай в портовому місті кожен день лунають сирени повітряної тривоги, які змушують його мешканців спускатися до своїх підвалів. Тільки в березні через російські атаки загинуло 32 цивільні особи.

34 перегляди0 коментарів

Comments


bottom of page