Для динамічного розвитку – потрібні люди. А для того, щоб залучити людей, потрібен динамічний розвиток. Про це в коментарі для ТСН.ua повідомив експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"За моїми підрахунками, в Україні зараз мешкає приблизно 25 мільйонів осіб. З них 10 мільйонів – пенсіонери, а 5 мільйонів – діти. Економічно активне ядро українців можна оцінити в 10 мільйонів. Якщо відняти безробітних та інвалідів, то реальних штатних працівників у нас буде не більше 5 мільйонів. Тобто на одного штатного працівника, який сплачує податки, припадає утримання 2 пенсіонерів, однієї дитини та одного пільговика", – розповів експерт.
Він додає, що зараз економічна ситуація в Україні більш-менш стабільна і податкові надходження, незважаючи на війну, навіть зростають.
Війна вирівнює дисбаланс
За словами Олексія Куща, така суперечність полягає у тому, що станом на зараз у нас основні платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ) - це фактично державний та бюджетний сектор, в який входить і сектор оборони.
"Точної цифри зараз ніхто вам не скаже, але якщо підсумувати ЗСУ, поліцію, силові структури, чиновників, співробітників державних підприємств та інших, то до 2 мільйонів людей фактично отримують заробітну плату за рахунок держави. Тобто сектор оборони дав особливий імпульс з нарахування ПДФО. Ми маємо навіть профіцит місцевих бюджетів за рахунок цього. Надходження від ЄСВ теж перебувають на досить високому рівні. Тому поки що, як би це парадоксально не звучало, війна певним чином вирівнює цей дисбаланс за рахунок надвисоких витрат держави. А вони в свою чергу формуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги на рівні 40 мільярдів доларів на рік", – розповідає сайту ТСН.ua Олексій Кущ.
Коли очікувати на падіння податкових надходжень
Економіст підкреслює, що такий дисбаланс обов’язково вилізе нам боком після закінчення війни. Адже тоді буде суттєво скорочена міжнародна фінансова підтримка.
Олексій Кущ зазначає, що після закінчення війни ніхто нам не буде давати на рік по 40 мільярдів доларів, а сектор оборони буде скорочено.
"Тобто мільйонну армію ми не будемо утримувати після війни. Та й платити по 100 тисяч гривень зарплати військовим теж ніхто не буде. Тому пройде демобілізація, відповідно, відбудеться скорочення зарплат. Можливо, навіть зменшиться розмір заробітної плати в тилу. Зараз вона становить 25-30 тисяч гривень. Це спричинить одразу величезний мінус доходів, в тому числі, до місцевих бюджетів, надходжень до Пенсійного фонду. Тому ми одразу відчуємо цей мінус, який зараз поки що нівелюється надвисокими державними витратами. Бо після війни державні витрати скоротяться, зменшиться міжнародна фінансова підтримка, відповідно всі податкові надходження теж автоматично впадуть", – пояснює Олексій Кущ.
Після закінчення війни ніхто нам не буде давати на рік по 40 мільярдів доларів, а сектор оборони буде скорочено.
Післявоєнний досвід
Щоб цього не сталося, потрібно аби країна була готова перейти з військових рейок на мирні, а головне - щоб українці, які виїхали за кордон, поверталися додому для відновлення економіки.
"Більшість думає, що війна це завжди падіння економіки, але це не завжди так. Якщо подивитися на досвід інших країн, то стає зрозуміло, що ті країни, які перемогли – економічно зростали під час війни. Після Другої світової війни той же Радянський Союз вийшов майже у нуль після величезного падіння ВВП на початку війни. А США та Велика Британія зростали під час війни, але після її закінчення економічна криза у цих країнах посилилась за рахунок того, що впали витрати військового часу. Тому нам дійсно потрібно готуватися до цієї ситуації, повертати людей. Але ж знову таки – люди просто так не повернуться. Нам потрібно вирішувати безпековий фактор, але навіть він не поверне усіх українців", – зазначає економіст.
Хто такі українці за кордоном?
Олексій Кущ каже, що українців, які зараз перебувають за кордоном, можна розділити на три умовних групи.
Перші – умовно кажучи патерналісти – люди, які отримують якісь соціальні виплати, у яких маленькі діти на руках. Вони будуть порівнювати соціальну допомогу, яка виплачується у Європ,і і ту, яка є в Україні.
Другі – професіонали. Вони будуть порівнювати рівень заробітних плат в Україні та Європі. Навіть не сам їхній розмір, а чистий дохід, який залишається у людини після споживчих витрат за місяць. Тобто скільки у сухому залишку залишається на руках з отриманої зарплати.
Треті – підприємці. Вони будуть порівнювати умови ведення бізнесу, доступність кредитів, рівня прибутків та іншого. Якщо в Україні буде облікова ставка така, як зараз, і кредити будуть видаватися під 30-40%, а в Європі їх можна взяти під 5%, то звичайно такі люди будуть думати, де їм краще залишитися.
Українців за кордоном умовно можна розділити на три групи
Потрібна "українська Алія"
Олексій Кущ підкреслює, що також буде дуже важливою позитивна довгострокова перспектива проживання людей у тій чи тій країні. Це передусім стосується інституційних речей. Люди будуть дивитися на рівень освіти, медицини, пенсійної системи. Наприклад, де можна, працюючи 20 років, накопичити собі на пристойну пенсію – в Європі чи в Україні. Такі речі будуть відігравати ключову роль у виборі – повертатися чи ні.
"В Україні потрібно започатковувати свою "українську Алію". Це щось схоже на програму репатріації в Ізраїлі, коли вони повертали євреїв на Батьківщину. Алія перекладається як "сходження на гору". Тому нам потрібна своя Алія, але вона можлива лише у випадку ефективної економічної моделі розвитку. Зараз ми перебуваємо в такому собі "зачарованому колі". Для динамічного розвитку – потрібні люди. А для того, щоб залучити людей, потрібен динамічний розвиток. Як вирішити цю дилему, потрібно думати. Але поки що у нас навіть у нарисах немає цього ефективного плану розвитку, маємо лише "економічне фентезі", – підсумовує Олексій Кущ.
Джерело: "ТСН.ua"
Kommentare