Реконструкція на $524 млрд: чим Україна приваблює інвесторів із США та Європи

Україна пропонує продумані стимули, державно-приватне партнерство та взаємовигідну співпрацю для інвесторів як фундамент післявоєнної відбудови. Про це пише Данило Єршов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Економічний ландшафт України у 2025 році є привабливим для американських та європейських підприємств, особливо у секторах військових технологій (MilTech), сільського господарства, сировини та цифрових послуг.

У процесі відновлення після російського вторгнення країна продемонструвала стійкість: прогнозоване зростання ВВП становить 3,9%, а прямі іноземні інвестиції (ПІІ) зросли на 12% у порівнянні з попереднім роком. Це зростання підтримується міжнародними партнерствами, зокрема Угодою про асоціацію між ЄС та Україною та Інвестиційним фондом відновлення України (USURIF), які наголошують на взаємній вигоді завдяки інтеграції ланцюгів постачання та спільним інноваціям. 

Хоча такі виклики, як перебої у воєнний час, корупція та регуляторні перешкоди, залишаються актуальними, урядові стимули, такі як податкові пільги, митні пільги та підтримка інфраструктури для інвестицій на суму понад 12 млн євро, роблять вхід на ринок привабливим. Процес вступу України до ЄС сприяє подальшому узгодженню стандартів, зменшенню бар'єрів та покращенню доступу до ринку для західних компаній.

Загальний обсяг ринку реконструкції оцінюється в 524 млрд доларів протягом наступного десятиліття, причому основні потреби припадають на житло (84 млрд доларів), транспорт (77,5 млрд доларів), енергетику (67,8 млрд доларів) та промисловість (64 млрд доларів).

Регіональні центри, такі як Київ (індекс відновлення бізнесу 78/100), Львів (89/100), Одеса (81/100) та Дніпро (72/100), пропонують значну кількість робочої сили та інфраструктуру, що робить їх ідеальними для виходу на ринок.

Державно-приватні партнерства (ДПП) були реформовані з метою спрощення процедур, пропонуючи податкові пільги на строк до семи років та страхування від військових ризиків від таких установ, як Корпорація фінансування розвитку США (DFC, 2,8 млрд доларів) та Британська експортна фінансова корпорація (UKEF, 3,5 млрд фунтів стерлінгів). Ці механізми спрямовані на зниження ризиків інвестицій із прогнозованою внутрішньою нормою прибутковості (IRR) 12-18% за рахунок змішаного фінансування, що мобілізує 18 млрд доларів.

Великий інтерес привертають військові технології (MilTech)

Оборонний сектор України викликає зростаючий інтерес з боку інвесторів із США та ЄС, а такі події, як Defense Tech Valley 2025, підкреслюють співпрацю в галузі дронів, електронної війни та систем на базі штучного інтелекту. Наприклад, фонди під керівництвом США виділили 15 мільйонів доларів таким компаніям, як Swarmer, а ініціативи ЄС фінансують гранти на інновації. Цей сектор виграє від перевіреного в боях досвіду України, пропонуючи взаємні вигоди в галузі технологій, сумісних з НАТО, та стійкості ланцюгів постачання. Стимули включають податкові пільги для проектів НДДКР (Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) вартістю понад 12 млн євро.

Сектор оборонних технологій України став центром інновацій, що зумовлено потребами війни та кваліфікованою робочою силою. У 2025 році на таких заходах, як Defense Tech Valley у Львові, було оголошено про інвестиції з фондів США та ЄС на суму понад 100 мільйонів доларів, включаючи 15 мільйонів доларів від американської компанії Broadband Capital Investments у Swarmer (технологія рою дронів) та 20 мільйонів євро від голландської компанії NUNC Capital.

Європейські стартапи в галузі оборонних технологій отримали 500% зростання інвестицій у 2021-2024 роках, а Україна посіла лідируючі позиції завдяки реальним випробуванням дронів, засобів радіоелектронної боротьби та систем штучного інтелекту. 

Американських інвесторів приваблюють досягнення, сумісні з НАТО, а співпраця з ЄС включає гранти Horizon Europe на технології подвійного призначення. USURIF вивчає можливості розширення MilTech, потенційно обходячи обмеження DFC для воєнних умов, щоб підтримати виробництво дронів та кібербезпеку. 

Потреби в реконструкції в цьому секторі становлять 18,5 млрд доларів, з 11,2% рентабельністю інвестицій та 30% потенціалом приватного сектору. Взаємні вигоди включають посилення оборонних можливостей Заходу проти таких загроз, як російські, з урахуванням досвіду України в розмінуванні та обміні розвідданими.

Традиційно у фокусі інвесторів перебувають проекти сільськогосподарського спрямування

Як великий експортер зерна, Україна надає доступ до величезних обсягів орних земель та налагоджених торговельних зв'язків з ЄС в рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA). Можливості включають модернізацію переробки за допомогою західних технологій, з потребами у відновленні на суму 55 мільярдів доларів та прогнозованою рентабельністю інвестицій 15,8%.

Як “житниця Європи”, Україна забезпечує 10% ВВП і 40% експорту за рахунок сільського господарства, залишаючись провідним світовим постачальником попри перебої через війну. Країна постачає майже 50% імпорту зернових до ЄС, 80% соняшникової олії та 25% птиці, зміцнюючи продовольчу безпеку ЄС.

Можливості для американських та європейських компаній лежать у сфері переробки сільськогосподарської продукції, застосування стабільних технологій та цифрових ланцюгів постачання, де попит з боку ЄС та Азії перевищує пропозицію. Земельні реформи, що проводяться з 2021 року, дозволяють іноземним суб'єктам господарювання придбати до 10 000 гектарів землі, що підтримується державними стимулами у розмірі 1 млрд грн (25 млн дол. США) у 2025 році.

Вступ до ЄС може додати третину до орних земель ЄС, підвищивши частку світового експорту пшениці до 30%, хоча необхідне приведення у відповідність до стандартів Спільної сільськогосподарської політики (CAP). Оновлена торговельна угода між ЄС та Україною збільшує безмитні квоти на експорт сільськогосподарської продукції, включаючи зерно, борошно та птицю, одночасно запроваджуючи захисні заходи, такі як автоматичні тарифи, якщо імпорт перевищує середні показники. Незважаючи на це, такі країни, як Польща, зберігають односторонні заборони на деякі продукти.

Україна пропонує умови для інвестицій в мінерали: шлях до диверсифікації та відновлення

Багата на важливі мінерали, такі як титан (найбільші родовища в Європі) та літій (500 000 тонн), Україна дає змогу компаніям США та ЄС диверсифікувати свою діяльність, щоб уникнути глобальної залежності. Фонд США-Україна націлений на такі проекти, як видобуток літію, з початковим капіталом у 150 мільйонів доларів. Інтеграція через стандарти ЄС підтримує циркулярну економіку, з такими стимулами, як компенсація витрат на інфраструктуру.

Україна володіє 5% світових мінеральних ресурсів, включаючи 25 з 34 матеріалів, критично важливих для ЄС, таких як титан (найбільший в Європі), літій (500 000 тонн), графіт (20% світового обсягу), марганець і кобальт. Вони підтримують зелений перехід, виробництво батарей та оборону, зменшуючи залежність ЄС від Китаю (98% рідкісних земель).

Партнерство з ЄС в рамках угоди CRM 2021 року дозволяє спільне інвестування в переробку. Стимули включають податкові пільги для видобувних проектів, з реконструкцією енергетики/сировини на суму 67,8 мільярда доларів і 14,3% рентабельністю інвестицій. 

Виклики пов'язані з застарілими дослідженнями та спірними територіями, але членство в ЄС може позиціонувати Україну як центр CRM. Угода між США та Україною про корисні копалини (квітень 2025 року) спрямовує 50% доходів від нових проектів на реконструкцію, надаючи США права на переговори про відбір без прямої власності, одночасно звільняючи від оподаткування існуючі операції. 

Вагомим залишається інвестиційний потенціал України у сфері кібербезпеки та інновацій

Маючи 200 000 ІТ-фахівців та інновації, такі як додаток Diia, (22 мільйони користувачів, запуск першого у світі національного ШІ-асистента, який надає держпослуги) Україна досягла успіхів у галузі досліджень і розробок програмного забезпечення, штучного інтелекту та фінтеху. Американські компанії, такі як Mastercard та AWS, співпрацюють у сфері кібербезпеки та хмарних технологій, а зв'язки з ЄС розширюють угоди про цифрову торгівлю. Реконструкція пропонує можливості на суму 22,4 млрд доларів із рентабельністю інвестицій 22,6%. 

ІТ-сектор, що становить 3,4% ВВП, експортує до 147 країн, має 200 000 фахівців і 90% проникнення інтернету. Основні концепти конференції Ukraine Tech Conference 2025 включають моделі штучного інтелекту, кібербезпеку та фінтех, а також співпрацю з американськими компаніями, такими як AWS, NVIDIA та Mastercard. Експорт ІТ досяг 6,45 млрд доларів у 2024 році, що дещо менше, ніж 7,3 млрд доларів у 2022 році через війну, але залишається стійким.

У 2025 році Україна перетворюється на стратегічний хаб для бізнесу США та ЄС

Україна пропонує $524 млрд можливостей у реконструкції з IRR (внутрішня норма доходності) 12–22% завдяки Державно-приватному партнерству, страхуванню ризиків (DFC, UKEF) та стимулам для інвестицій >€12 млн. Українці змогли в умовах важкої війни визначити пріоритети та запропонувати дорожню карту змін та інвестицій в ключові сектори — MilTech ($18,5 млрд, лідерство в дронах та ШІ), агротех ($55 млрд, модернізація переробки для Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі), критичні мінерали (титан, літій для зеленої диверсифікації) та цифрові інновації ($22,4 млрд, 200 тис. ІТ-спеціалістів, Diia). 

Попри воєнні виклики, вступ до ЄС, реформи та регіональні центри  Україна забезпечує стійке зростання ВВП 3,9%, прямі іноземні інвестиції +12% та взаємну вигоду в ланцюгах постачання, обороні й продовольчій безпеці. Це демонструє зваженість урядових планів та готовність влади спиратись на сильні сторони суспільства, яке на четвертий рік війни готове боротись не лише на фронті але і в тилу, підтримуючи економіку та закладаючи основи для масштабної відбудови. І українцям в цій справі потрібна допомога партнерів, що поступово нарощують підтримку і розглядають інвестиції в Україну не лише як ризиковану справу, але і як внесок у зміцнення стабільності та безпеки у Європі.