top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Рецесія в Німеччині. Коротка чи довга? - Олексій Кущ

Києву потрібно інтегруватися в логістичні маршрути між Європою і Азією. І таким маршрутом може стати стратегічна вісь Берлін – Київ – Делі. Про це пише Олексій Кущ, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.


В 2023 економіка Німеччини може скоротитись на 0,4% з наступним відновленням на 0,5% у 2024, яке не є очевидним. Країна напередодні 2023 опинилась у короткостроковій рецесії, але стабілізація ситуації влітку, в тому числі у контексті насичення ринку енергоресурсів альтернативними джерелами, вселила певні надії на швидке одужання німецької економіки. Незважаючи на позитивні очікування, Берлін ввійшов у нову рецесійну хвилю наприкінці 2023. Один з факторів падіння – це скорочення платоспроможного попиту домогосподарств.


Наприклад, витрати німецьких домогосподарств у третьому кварталі 2023 скоротились на 0,3%. Що цікаво – це скорочення майже співмірне із темпами падіння ВВП країни. Це відбувається через те, що фактор платоспроможного попиту є ключовим у моделі економічного зростання сучасних економічних систем. Зокрема, приватні споживчі витрати в Німеччині формують 70% від обсягу ВВП. Що цікаво, у другому кварталі споживчі витрати росли – збільшення на 0,2%. 


В чому ж полягає причина такої нерівної динаміки? Чому Німеччина опинилась у складі «слабких» за темпами зростання економік ЄС і зараз вже греки глузують з німців, пропонуючи: «продайте острови».


Перш за все, на можливості уряду Німеччини стимулювати економіку суттєво вплинуло рішення Конституційного суду країни, який заблокував пакет фінансових стимулів для економіки на 60 млрд євро, які мали піти на: 


  • Створення цілого водневого сектора (45 підприємств у 35 регіонах Німеччини). 

  • Виробництво безвуглецевої сталі – 6 млрд євро з Кліматичного фонду, 20 тис. робочих місць. 

  • Приблизно 31 проект у секторі мікроелектроніки – 4 млрд євро інвестицій. 

  • Виробництво чіпів - Німеччина планувала стати головним виробником чіпів у ЄС (два великі заводи компаній TSMC, Intel у Магдебурзі та розширення виробництва компанії Infineon у Дрездені). 

  • Виробництво батарей для електромобілів – 20 млрд євро інвестицій. 

  • Відновлювану енергетику – 15 млрд євро інвестицій та 500 тис. нових робочих місць. 

Але уряд Німеччини обіцяє знайти шляхи вирішення цієї проблеми. 


Тобто бачимо своєрідну економічну тріаду. В рамках якої проводиться не лише модернізація існуючих виробництв – мікроелектроніка, металургія. Але й створюються нові виробничі кластери: акумуляторний та чіповий. І все це на основі нового профілю енергетики: водень + відновлювані джерела. 


Зважаючи на блокування Конституційним судом фінансових планів Уряду з інвестування вказаних вище проектів з розвитку німецької економіки, Бундесбанк оголосив про можливий спад у четвертому кварталі 2023.


А індекс ділової активності Німеччини (PMI) зафіксував подальше скорочення економіки країни та ризики цієї тенденції і у 2024.


Рятувальний круг для домогосподарств 

Для амортизації кризи, Уряд Німеччини частково обмежує фіскальні та ліберальні цінові моделі на ринку соціальних товарів та послуг, зокрема в енергетиці. З жовтня 2023 вартість природного газу для населення знизиться внаслідок того, що Уряд зменшив два газових збори до нуля євро: збір за контроль енергії (зараз 0,57 євро за квт год) та збір за конверсію (0,038 євро за квт год).


Сукупно мова йде про економію для домогосподарств приблизно 60 євроцентів на одній кіловат годині. Внаслідок таких послаблень, середнє німецьке домогосподарство заплатить за енергетичні ресурси на 5% менше. В абсолютному вимірі – це економія 130 євро на рік для сім’ї, яка споживає  щорічно 20 000 кіловатт-год. 


“Внаслідок таких послаблень середнє німецьке домогосподарство заплатить за енергетичні ресурси на 5% менше”

Невеличкі домогосподарства із споживанням 5 000 кіловатт-год зекономлять до 33 євро на рік, середні домогосподарства із споживанням до 12 000 квт год – заощадять на рівні 78 євро на рік. Сума компенсації відносно невелика, але в масштабах країни мова йде про заощадження мільярдів євро, які підуть на збільшення платоспроможного попиту населення та підживлення економіки.


Для населення, яке використовує для опалення мазут, зріджений природний газ, дрова та інші види палива, передбачена державна субсидія у розмірі до 2000 євро на опалювальний сезон на одне домогосподарство (мінімальна сума субсидії – 100 євро).


Є ще один аспект негативного впливу на стандарти життя населення – це жорстка монетарна політика ЄЦБ, яка полягає у збільшенні базових процентних ставок (зараз ставка збільшена до рекордного рівня у 4,5%).


Це призводить до подорожчання як кредитів для бізнесу, так і кредитів для населення. Наприклад, вартість так званих студентських кредитів (які німці беруть на оплату вищої освіти) знову зросла, на цей раз з 7,6% до 8%.


При цьому, сукупно, обсяг чистих доходів домогосподарств у Німеччині виріс до рекордних 591 млрд євро у другому кварталі 2023 (до цього максимальний показник був на рівні  520 млрд євро). Але це сталось, в тому числі, і через фактор інфляції. 


Зараз фактор цінового зростання почав потрохи спадати: у жовтні показник споживчої інфляції скоротився до 3,8% у порівнянні із 6% у серпні 2022. Тобто певне охолодження економіки та високі процентні ставки є необхідною, хоча і важкою платою населення за цінову стабілізацію та мінімізацію інфляційних ризиків у майбутньому.


Вихід є

Одна з причин того, що відбувається – несподівана, майже форс-мажорна структурна перебудова німецької економіки, яка розпочалась з 2022.


Німеччина планувала поступово здійснити фазовий перехід з викопних енергоресурсів, включаючи атомну енергетику, на відновлювальні джерела до 2050. Ключові реформи в галузі енергетики мали завершитись до 2030.


Паралельно із цим, за задумом авторів реформ, до яких слід віднести всіх політиків, які формували концепцію «Зеленого переходу», мала відбуватись заміна традиційних енергоємних галузей (наприклад, хімічної) новими виробництвами та секторами економіки, адаптованими до параметричних даних шостого технологічного укладу.


Цей процес мав вийти на фінішну пряму до 2040. 


В той же час, початок повномасштабної війни РФ проти України застав Німеччину неготовою для швидкого адаптаційного реагування: зовнішній шок фактично розгортався в процесі початкової структурної перебудови ключових секторів німецької економіки, зокрема енергетики.


А зовнішній шок під час «розгортання» - небезпечний вдвічі.


Як наслідок, «Зелений перехід» в енергетиці не завершено, альтернативні галузі ,які могли б замістити енергоємні виробництва – не активовані. Це вимагає від Німеччини активізації «Зеленого» енергетичного переходу, який має пришвидшитись з 10-15 років до 5 років. А поява альтернативних галузей економіки для заміщення хімічної промисловості, «брудної» металургії має відбутись не після 2030, а значно раніше.


Зараз Німеччині потрібні ринки збуту, джерела кваліфікованої робочої сили, ліквідні активи для інвестування та сировинні платформи. У чистому вигляді кожний із зазначених вище факторів економічної експансії, природно, не реалізується. Йдеться про комбінації і різні варіанти їх поєднання, з акцентом на один або кілька пріоритетів. Так, наприклад, щодо центрально-європейських країн ставка вже зроблена: вони розглядаються як об'єкти інвестування та частково як ринки збуту і джерела поповнення робочої сили, але перший фактор є ключовим. 


Україна тільки входить у фокус німецької інвестиційної політики і поки не є тією сировинною платформою, що здатна грати скільки-небудь значущу роль для ринку Німеччини. На даний момент переважаючим фактором є лише експорт з боку України робочої сили, але тут необхідно розуміти, що в Німеччині прекрасно усвідомлюють економічне значення України і її потенціал, але не можуть чітко визначити, що їм з усім цим робити.


А це означає, що формат українсько-німецьких торгових відносин — та м'яка, ще не застигла глина, з якої можна як виліпити практичну вазу, так і залишити її у вигляді застиглої безформної маси.


Який у цьому контексті можна зробити висновок для України? Як не парадоксально, цілком оптимістичний. Києву потрібно інтегруватися в логістичні маршрути між Європою і Азією. І таким маршрутом може стати стратегічна вісь Берлін – Київ – Делі, коли ринком збуту для німецьких товарів замість РФ та Китаю стане зростаюча індійська економіка. А Україна зможе виконати в цій моделі не тільки транзитні можливості, але й інвестиційно-виробничі.


Але для цього необхідно перш за все вирішити безпековий фактор – завершити війну капітуляцією Росії.


Джерело: "The Gaze"

14 переглядів0 коментарів

コメント


bottom of page