Відбудова економіки України як основи регіональної стабільності та безпеки

Спустошення, спричинене вторгненням Росії в Україну з 2022 року, є приголомшливим, але західні лідери все частіше розглядають відбудову України не лише як гуманітарний обов’язок, а як стратегічну інвестицію у власну безпеку. Про це пише Богдан Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Процвітаюча, стабільна Україна вважається оплотом політичної стабільності та безпеки для Східної Європи — буфером проти агресії та надійним партнером, інтегрованим у демократичний Захід. На думку Європейського Союзу та Сполучених Штатів, допомога у відбудові економіки України принесе довгострокові дивіденди у вигляді регіональної безпеки та процвітання, міцно закріпивши Україну в євроатлантичній спільноті.

Ціна війни: руйнування безпрецедентного масштабу

Після більш ніж трьох років повномасштабної війни масштаби руйнувань в Україні майже не мають сучасних аналогів у Європі. Життєво важлива інфраструктура — від житла та шкіл до мостів, електростанцій і заводів — лежить у руїнах на значній частині країни. Спільна оцінка Світового банку, Організації Об’єднаних Націй, Європейської Комісії та уряду України на початку 2025 року оцінила вартість відбудови економіки України приблизно в 524 мільярди доларів, що майже втричі перевищує довоєнний ВВП України. Ця цифра неухильно зростає в міру продовження війни — порівняно з оцінкою в 486 мільярдів доларів роком раніше — і продовжуватиме зростати, доки тривають бойові дії. Вона охоплює не лише прямі фізичні збитки (які до кінця 2024 року досягли 176 мільярдів доларів), але й інвестиції, необхідні для того, щоб «відбудувати краще» — модернізувати та покращити інфраструктуру та економіку України порівняно з їхнім довоєнним станом.

Людські та матеріальні втрати, що стоять за цими цифрами, величезні. Приблизно 13% усього житлового фонду України було пошкоджено або зруйновано, що призвело до переміщення мільйонів людей. Енергетична інфраструктура зазнавала безжальних атак — збитки електромережі та генеруючим потужностям зросли на 70% за один рік через російські бомбардування комунальних об’єктів.

Ключові сектори економіки зазнали катастрофічних втрат: лише на житло припадає приблизно 84 мільярди доларів потреб у відбудові, на транспорт — 78 мільярдів, на енергетику — 68 мільярдів, на промисловість і торгівлю — понад 64 мільярди, на сільське господарство — більше 55 мільярдів. Ці руйнування міст, промисловості та сільськогосподарських угідь зруйнували засоби до існування та підірвали економічне виробництво, створивши величезний виклик для відбудови України та її союзників.

Чим довше триває війна, тим більші руйнування — і тим більший фінансовий тягар для відбудови. Проте серед руїн Україна та її партнери бачать можливість відбудувати сильнішу, сучаснішу країну. Кожен відремонтований міст і відновлена лінія електропередач уже зараз закладають основу для повоєнного відновлення.

Дійсно, навіть під обстрілами Україна досягла дивовижного прогресу в підтримці своєї економіки на плаву та розпочала ремонтні роботи за допомогою донорів. До кінця 2024 року Україна та міжнародні партнери вже задовольнили потреби у відновленні на суму понад 13 мільярдів доларів, від ремонту житла до відновлення доріг. Понад 2000 кілометрів доріг отримали екстрені ремонти для відновлення зв’язку між громадами. Ця стійкість підкреслює, чому Захід вірить, що за достатньої підтримки Україна може вийти з війни з функціонуючою — і зрештою процвітаючою — економікою. Але це вимагатиме скоординованих глобальних зусиль з відбудови, подібних до яких Європа не бачила з 1945 року.

Західна відданість: відбудова як стратегічний імператив

Від початку вторгнення Європейський Союз і Сполучені Штати визнали, що доля України безпосередньо впливає на їхню власну безпеку та міжнародний порядок. Опір України підтримувався десятками мільярдів західної військової допомоги, але не менш важливою є економічна допомога для підтримки функціонування держави та підготовки до відновлення. Особливо для ЄС допомога у відбудові України полягає у зміцненні миру та стабільності на європейському континенті в довгостроковій перспективі. Політики в Брюсселі відкрито називають відбудову України «інвестицією в європейську стабільність і безпеку».

Іншими словами, величезні суми, необхідні для цього, виправдані безцінною віддачею у вигляді безпечної, демократичної України, яка підтримує регіональний порядок, а не підриває його. Ця стратегічна логіка спричинила безпрецедентні зобов’язання щодо підтримки. Європейський Союз уже зібрав понад 70 мільярдів євро допомоги Україні до середини 2023 року — від бюджетної підтримки для функціонування уряду до екстрених ремонтів енергетичної системи та прийому мільйонів біженців.

У 2023 році ЄС перейшов до інституціоналізації своєї довгострокової підтримки, запропонувавши створення спеціального Фонду для України, фінансового інструменту на 2024–2027 роки, який надасть до 50 мільярдів євро передбачуваної допомоги для відновлення та модернізації України. Це сміливе зобов’язання — еквівалент нового «Плану Маршалла» для України — спрямоване на відбудову «вільної та процвітаючої» України, повністю інтегрованої в європейську та глобальну економіку.

Публічно-приватні партнерства: мобілізація інвестицій для відновлення

Враховуючи астрономічні суми, необхідні для відбудови України, загальновизнано, що уряди самотужки не зможуть покрити витрати. Тому західні посадовці мають намір стимулювати участь приватного сектору у відновленні України — як для доповнення державної допомоги, так і для сприяння сталому зростанню. Це означає створення публічно-приватних партнерств та інвестиційних рамок, які надають бізнесу впевненість для участі у повоєнній Україні.

Фонд відбудови України за участю Сполучених Штатів є одним із таких прикладів, спеціально розробленим для «використання державних гарантій обох урядів для залучення приватного капіталу» у великих масштабах. Аналогічно, ЄС та фінансові інституції створили інструменти для зниження ризиків і співфінансування приватних інвестицій в Україні. На Конференції з відновлення України в Лондоні у 2023 році Європейська Комісія, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та інші оголосили про виділення понад 800 мільйонів євро у вигляді гарантій і змішаного фінансування для «мобілізації приватних інвестицій для відновлення та реконструкції економіки України». Ці гарантії — підтримані коштами бюджету ЄС — допоможуть банкам і інвесторам надавати кредити українським проєктам, страхуючи від дефолту або втрат, пов’язаних із війною.

У 2024 році Комісія пішла далі, підписавши нові угоди про гарантії на 1,4 мільярда євро, які уможливлять близько 3,2 мільярда євро доступного фінансування для українських підприємств і муніципалітетів, зосередившись на ремонті енергетичної мережі. Такі зусилля підкреслюють основний принцип західної стратегії: використовувати державні кошти як каталізатор для «забезпечення посиленої координації… та довгострокової допомоги на етапі реконструкції», включаючи активну участь приватного сектору. Обнадійливо, що міжнародна бізнес-спільнота вже готується до участі.

Терміновість і сучасний інвестиційний клімат

Хоча повномасштабна відбудова України пов’язана з припиненням бойових дій, західні союзники наголошують, що підготовка та ранні проєкти мають розпочатися вже зараз. Вони стверджують, що чекати закінчення війни, щоб почати відбудову, було б серйозною помилкою — як для народу України, так і для інтересів Заходу. Пошкодження інфраструктури через війну мають каскадний економічний ефект, який не можна залишати без уваги: підприємства закриваються, робочі місця зникають, а мільйони українців залишаються переміщеними за кордоном.

Вже зараз ВВП України скоротився приблизно на третину, а державні доходи підірвані, тоді як витрати на війну зростають. Якщо економіка України зазнає колапсу, країна може стати нестабільною або некерованою ще до закінчення війни — сценарій, який поставить під загрозу досягнення на полі бою та спричинить глибшу гуманітарну катастрофу. Таким чином, західна підтримка зараз для проєктів «швидкого відновлення» спрямована на зміцнення основних послуг, підтримку економіки на мінімальному рівні та запобігання ширшому суспільному колапсу. Кожна відремонтована електростанція чи відновлений міст наближає день, коли біженці зможуть повернутися, а нормальне життя відновиться у звільнених районах.

Взаємні вигоди: сильна Україна приносить дивіденди Заходу

Зрештою, головна логіка підтримки ЄС і США у відбудові України полягає в тому, що сильна, самодостатня Україна принесе економічні та геополітичні вигоди своїм західним партнерам. У короткостроковій перспективі допомога Україні спрямована на протидію агресії Росії. Але в довгостроковій перспективі йдеться про створення нового стовпа стабільності та процвітання в Європі, від якого ЄС і США отримають багато винагород. Однією з очевидних вигод є посилення безпеки в євроатлантичному просторі.

Якщо Україна зможе відновитися та запобігти майбутній агресії, Європа уникне постійної зони війни на своєму кордоні. Натомість східний фланг НАТО буде зміцнений Україною, здатною до самозахисту та внеску однієї з найбільших армій Європи в колективну безпеку. Американські військові лідери зазначають, що підтримка України зараз — щоб Росія не досягла успіху — убезпечує США та НАТО від значно дорожчих безпекових криз у майбутньому.

Україна, яка може економічно стояти на ногах, також зможе краще фінансувати свою армію та розвідку, виступаючи першою лінією стримування Росії. Це зменшує довгостроковий тиск на оборонні бюджети США та Європи. Крім того, демократична Україна, інтегрована із Заходом, надсилає потужний сигнал іншим противникам: вона демонструє відданість Заходу своїм принципам і союзникам.

Посадовці США прямо пов’язують результат в Україні з розрахунками Китаю щодо таких місць, як Тайвань. На їхню думку, допомога Україні у перемозі як у війні, так і в мирі дасть сигнал Пекіну, що західний альянс стоїть твердо, можливо, запобігаючи майбутнім конфліктам. Таким чином, допомога у відбудові України розглядається як інвестиція в ширший ліберальний міжнародний порядок, який сприяє глобальній стабільності, на яку покладаються США та ЄС.

Окрім безпеки, економічні вигоди від відновлення України можуть бути значними для західних країн. У короткостроковій перспективі західні компанії, залучені до реконструкції, отримають доходи та доступ до нового ринку. У довгостроковій перспективі відроджена Україна додасть до колективного процвітання демократичного світу. Уявіть потенціал України як економіки-члена ЄС через десятиліття: з її величезним сільськогосподарським виробництвом, кваліфікованою технологічною робочою силою та величезними потребами в нових товарах Україна може суттєво сприяти зростанню Європи. Її інтеграція розширить єдиний ринок ЄС, створюючи нові експортні можливості для французького машинобудування, німецьких автомобілів, американської аерокосмічної галузі тощо.

Членство України, як прогнозується, з часом підвищить ВВП ЄС — і, відповідно, створить попит на американські товари, оскільки Європа є головним торговельним партнером Сполучених Штатів. Крім того, молодий технологічний сектор України (який часто ігнорують через війну) може внести інноваційні таланти в західні галузі. Навіть зараз українські ІТ-компанії тісно співпрацюють із європейськими та американськими клієнтами; відбудована Україна може стати технологічним і науково-дослідним центром, що обслуговує західні ринки. А оскільки Україна відбудовує інфраструктуру за західними стандартами, вона, ймовірно, купуватиме переважно західне обладнання — від електромереж до рухомого складу — замість російського чи китайського, що принесе користь західним виробникам.

Важливо, що будь-які короткострокові конкурентні тертя між Україною та існуючими західними галузями переважаються довгостроковими синергіями. Деякі європейці побоюються, що відбудова потужного сільського господарства чи сталеливарної промисловості України може створити нових конкурентів. Подібні побоювання виникали, коли США допомагали відбудовувати Європу після Другої світової війни — і справді, європейські галузі згодом почали конкурувати з американськими компаніями. Але, як показала історія, Сполучені Штати в кінцевому підсумку отримали величезну вигоду від економічно сильної Європи, яка стала стабільним ринком для американської торгівлі та оплотом проти комунізму. Такий самий принцип застосовується до Європи та України зараз.

У загальній картині ЄС виграє від сильної української економіки, інтегрованої в його ланцюжки створення вартості, навіть якщо певним секторам потрібна адаптація. Досвід Європи з Планом Маршалла показав, що створення нових економічних конкурентів через відбудову може збагатити всі сторони в довгостроковій перспективі. Успіх України означатиме новий двигун зростання в Європі, що сприятиме колективній економічній силі, а не виснажуватиме ресурси.

Західні політики стверджують, що ця далекоглядна перспектива має переважити будь-які протекціоністські рефлекси. Як лаконічно підсумував один політичний аналіз, «у довгостроковій перспективі США виграли від економічно сильної Європи, так само як ЄС зрештою виграє від сильної української економіки». Загалом, Сполучені Штати та Європа мають вагомі власні інтереси в підтримці відбудови України. Це шанс зміцнити міжнародний порядок, заснований на правилах, довівши, що агресія не окупається — і що демократії об’єднуються, щоб відбудувати те, що знищують тирани.

Це також шанс розкрити багаті людські та природні ресурси України таким чином, щоб вони доповнювали західні економіки та зменшували стратегічну залежність від ворожих держав. Від забезпечення нових джерел енергії та мінеральних ресурсів до відкриття ринків для експорту та отримання партнера в регіональній безпеці — дивіденди від відновлення України для Заходу численні. Це не буде легко чи дешево: ціна відбудови України вже порівнянна з вартістю Плану Маршалла, а забезпечення ефективного використання коштів у розпал триваючого конфлікту є величезним викликом для управління. Проте консенсус у Вашингтоні та Брюсселі полягає в тому, що ці зусилля — це не благодійність; це розумна інвестиція, віддача від якої вимірюється як багатством, так і безпекою.

Стабільна, процвітаюча Україна може стати якорем миру в Східній Європі та забезпечити процвітання для її народу — тим самим підтверджуючи відданість ЄС і США справі України. За словами президентки фон дер Ляєн, Європа рішуче налаштована допомогти Україні «відновити основи вільної та процвітаючої країни», інтегрованої з Європою. Для ЄС і США ця візія стосується не лише майбутнього України, а й їхнього власного. Будуючи сильну економіку в Україні, західні союзники в кінцевому підсумку будують безпечніший, стабільніший і процвітаючий світ для себе.