Цікавий прогноз.
До 2050 року країни БРІКС обженуть за рівнем ВВП США плюс ключові економіки західного світу, такі як Німеччина, Франція, Японія, Британія.
При чому обженуть у рази.
Підтверджується прогноз, про який я давно пишу: конвергенція/ вирівнювання питомої ваги країни у світовому ВВП із питомою вагою країни за чисельністю населення.
Тобто люди - це реально нафта 21 століття, оскільки 60-70% ВВП уже формується в секторі послуг (у 20 столітті - у промисловості).
А послуги - це люди (важливість промисловості як ядра економіки не заперечую).
Простими словами - у майбутньому вже не з'являться країни-лідери з нечисленним населенням.
Для створення своєї промислової зони (не плутати зі складальною, як у Словаччині) потрібен буде структурований ринок праці і чисельність населення в 25 млн осіб +.
Це необхідно для появи промислових підприємств із чисельністю працівників від 500 осіб.
А для залучення системних інвестицій - потрібен буде платоспроможний внутрішній ринок і населення від 30-40 млн осіб.
До речі, зверніть увагу, як багато на інфографіці немейнстримних країн, над якими в нас заведено сміятися: Китай, Ефіопія, Аргентина, Бразилія, Туреччина, Казахстан, Індонезія, Мексика.
І як мало країн, де застосовувалася шокова терапія і "вашингтонський консенсус"?
Точніше, там є тільки одна така країна - Польща.
Але там шок швидко залікували бальзамом європейських дотацій.
Дивлячись на інфографіку, розумієш, хто визначатиме вектор світового розвитку в другій половині 21 століття.
Що робити Україні?
Репатріація населення і вирішення питання безпеки.
Усе спрямувати на недопущення національної катастрофи у вигляді краху демографічної бази.
Пошук нових ринків збуту і підвищення доданої вартості - на це мають бути спрямовані всі державні стимули.
Залучення системних інвестицій у нашу індустріальну базу на базі атомної енергетики.
У нас залишилося мало внутрішніх факторів конкурентоспроможності.
Серед них:
- уламки людського капіталу і науки;
- сировина (агро, титан, літій, уран, залізна і марганцева руда);
- атомна генерація;
- кліматичні та водні ресурси (вже виснажуються до рівня дефіциту);
- людський капітал п'яти мегаполісів і міських агломерацій.
А також, смарт-індустріалізація - запуск умов для створення тисяч одно- і двоцехових виробництв з персоналом від 10 до 100 осіб.
А для цього потрібні:
- кредитні програми;
- стимулюючий податковий режим;
- підключення до критичної інфраструктури;
- доступ до залізниці та портів;
- цифрова митниця та оперативний рух товарів на експорт.
Тобто створення в Україні регіонального підприємницького хаба.
І, зрозуміло, нова дипломатія.
У нас повністю провалили роботу з Глобальним Півднем, тобто ми втрачаємо до 70% ринків збуту та інвестицій у перспективі 20-30 років.
Comments