Мирний план для України: чому Кремль поки не готовий до конструктиву, - Ігор Петренко

Видання The Times повідомило, що Україна, США та Євросоюз розробили план завершення війни, який передбачає припинення вогню, взаємне відведення військ від лінії фронту та створення буферної зони. За даними видання, ці пропозиції Москві міг передати ватиканський дипломат Пол Річард Галлахер, який у понеділок прибув до Росії. Водночас у Держдумі РФ заявили, що війну проти України слід завершити до 2030 року — і результатом має стати «абсолютна перемога» окупаційних військ. Ситуацію для United Ukraine прокоментував в ефірі Єдиних новин доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Петренко, повідомляє УНІАН TV.

Ватиканська місія: не нова гра, а нова спроба

За словами експерта, посередництво Ватикану — це не прорив, а черговий раунд уже відомого сценарію. «В принципі, про посередництво Ватикана ми вже говорили, і начебто теж були якісь просування відповідно в цьому напрямі, просто не було відповідних результатів», — зазначив Ігор Петренко.

На його думку, зараз ідеться про нову спробу на тлі зміни балансу сил: ослаблення позицій Росії у війні, за словами аналітика, «не викликає особливих сумнівів» — окрім самого Кремля, який продовжує запевняти у власних успіхах.

Путін не готовий до діалогу — принаймні публічно

Попри ефективність далекобійних ударів України по нафтопереробних заводах і маркетплейсах РФ, а також патову ситуацію на фронті — за оцінкою Петренка, сторони фактично зрівнялися за обсягом захоплених і звільнених територій, — партнери України намагаються використати це «вікно можливостей» для запуску діалогу.

Проблема в іншому: «Точно конструктиву ми поки що не вбачаємо, принаймні з тих публічних заяв, які йдуть», — наголосив експерт. Водночас він припускає, що поряд із публічною бравадою може існувати непублічна дипломатія, хоча наразі це лише припущення. Швидкого прориву чекати не варто: у кінці вересня в Росії відбудуться вибори до Держдуми, і саме після них, за словами аналітика, стане зрозуміліше, чи піде Кремль на нову хвилю мобілізації, чи обмежиться частковими заходами.

Європа: стратегічна автономія без єдиної позиції

Говорячи про реакцію західних партнерів на загрозу можливої мобілізації в РФ, Петренко зазначив, що Європа усвідомлює потребу у власній стратегічній автономії, але зміни в цьому напрямі не є швидкими чи кардинальними — заважають бюрократія та відсутність єдиної позиції серед членів ЄС щодо оцінки загроз. Найбільш готовими до викликів експерт назвав країни Балтії, Східної Європи, Польщу та скандинавські держави, тоді як позиції Італії, Іспанії, Португалії чи Греції залишаються менш однозначними.

На відповідь Заходу на гібридну війну — диверсії, кібератаки, атаки дронів — Петренко звертає окрему увагу: вона зводиться переважно до розслідувань і санкцій, тоді як військової та оборонної реакції вкрай мало. На його переконання, ЄС варто змінити сам механізм ухвалення оборонних рішень: «Цей консенсус вимагає дуже багато часу, і це може давати вікно можливостей для Російської Федерації, коли вона буде намагатися пробувати на міцність і статтю п'яту», — підсумував експерт, додавши, що темпи підготовки Заходу поки не відповідають темпам зростання загроз з боку Росії.

https://youtu.be/ObybbtMIr-k?si=kXY48oVEkVhm7-FY