Олігархам пропонують вибір: фінансувати війну чи втратити активи — Ігор Попов

Кремль використовує «добровільні» внески великого бізнесу як інструмент кругової поруки, а не просто спосіб поповнення бюджету. Про це заявив керівник аналітичного центру «Об'єднана Україна» Ігор Попов, коментуючи зустріч Путіна з найбільшими російськими бізнесменами.

Три функції «добровільних» внесків

За словами експерта, зустріч із олігархами, ймовірно, готувалася заздалегідь і переслідує одразу кілька цілей. Перша — безпосереднє отримання значних грошових коштів для фінансування війни. Друга — прив'язати бізнес-еліту круговою порукою: після прямої участі у фінансуванні агресії піти на Захід або вести будь-які сепаратні переговори стане набагато складніше. Третя — пропагандистська: демонстрація «солідарної відповідальності» між багатими і бідними. Якщо найбагатші роблять великі внески, Кремль може показати суспільству, що всі верстви населення «беруть участь» у війні.

Окремо Попов звернув увагу на суперечливу ситуацію навколо Сулеймана Керімова: водночас із повідомленнями про його готовність «скинутися» на війну, раніше з'являлася інформація про те, що він веде переговори щодо можливого зняття персональних санкцій із Заходом. Ця двоїстість, на думку аналітика, є показовою для всього стану російської еліти загалом.

Санкції на нафту: тимчасове послаблення відкладає, але не вирішує проблему

Антиросійські санкції у нафтовій сфері давали результат, однак останніми тижнями ситуація змінилась. Каталізатором стала війна в Ірані та подальше зростання цін на нафту. Додатковим чинником виявилося тимчасове зняття обмежень на продаж російської нафти: близько 120 мільйонів барелів оцінювались приблизно у 10 мільярдів доларів — сума, що відповідає понад піврічному фонду зарплат для російського угруповання в Україні.

За оцінкою Попова, ці надходження лише відкладають економічні проблеми Росії, але аж ніяк не вирішують їх. Структурна залежність від воєнних витрат і бюджетний дефіцит нікуди не зникають.

Ізоляція та перерозподіл власності як стимул для лояльності

Паралельно з фінансовим тиском Кремль прискорює курс на внутрішню ізоляцію: обмеження інтернету, контроль над месенджерами, посилення нагляду за інформаційним простором. Олігархам пропонується не лише фінансувати війну, а й активно підтримувати ці процеси.

Натомість лояльним обіцяють збереження або навіть примноження активів: в Росії відбувається масштабний перерозподіл власності на користь тих, хто бере участь у війні або її фінансує.

Фактично еліти поставлено перед жорстким вибором: фінансувати агресію і зберігати позиції — або відмовитися і опинитися під загрозою втрати всього. При цьому діє подвійний тиск: з боку Кремля — вимога беззаперечної лояльності, з боку Заходу — загроза санкцій.

https://www.youtube.com/watch?v=EDXrk31Uc5g

Недовіра всередині еліт і контроль спецслужб

Окремим чинником є системна недовіра Кремля до власного оточення. Російські спецслужби враховують досвід інших авторитарних режимів, де еліти вступали в сепаратні переговори із Заходом. Саме тому олігархів намагаються постійно контролювати і демонстративно ставити на місце.

На думку Ігоря Попова, найбагатші бізнесмени розглядаються Кремлем як потенційно найбільш вразлива і найбільш інтегрована у зовнішній світ група — а отже, така, що потребує особливої уваги з боку силових структур.

Джерело: "FREEДOM"