росія
Відповідь Росії на мирний план Кіта Келлога
За словами відомого російського олігарха і довіреної особи Кремля Константина Малофєєва, Путін, швидше за все, відкине мирну угоду Дональда Трампа щодо України, якщо вона не міститиме поступок Москві.
В інтерв’ю The Financial Times Малофєєв заявив: “Келлог приїжджає зі своїм планом, ми його приймаємо, а пізніше кажемо йому, щоб він котився до біса, тому що нам нічого з тих умов не подобається. Ось і всі перемовини”. Також Малофеєв заявив, що цей “перепочинок” необхідний США та Україні. Тому Москва не збирається приймати умови, які нова адміністрація Трампа трактує як «подарунком Росії». Він додав, що Кремль буде вимагати, щоб Україна в Конституції: відмовилась від частини своїх областей, закріпила позаблоковий статус, обмежила власні збройні сили та було накладено заборону на постачання товарів військового призначення в Україну зі США.
Нагадаємо, що план спецпредставника Трампа Кіта Келлога з «врегулюванням» московського вторгнення в Україну був представлений ЗМІ наприкінці листопада, в основі якого є запровадження режиму припинення вогню із фіксацією лінії фронту та створення демілітаризованої зони. За це Москва отримає часткове послаблення санкцій, а повне — лише після підписання мирної угоди, що відповідатиме інтересам України. Насправді, більш цікавим є наступний пункт: «Для відновлення України пропонується запровадити збір з експорту московських енергоносіїв».
Наявність такого пункту або відображає нерозуміння новою американською адміністрацією політичної культури російського керівництва, або є свідомою спробою отримати офіційну відмову від плану, що пропонується Трампом, щоб в подальшому пояснити необхідність більш яструбиного підходу. Насправді, зважаючи на зовнішньополітичні орієнтири Трампа, схиляємося до першого. Тим не менш, наявність такої різкої реакцій від одного з найближчих осіб до Путіна, фактично, одного з ідеологів “руского миру”, на мирний план Трампа є хорошою новиною для України, адже така позиція російської влади безперечно призведе до помилок в комунікації з адміністрацією Трампа.
03/12/2024
Підприємства продають свій бізнес в Росії
Багато західних компаній продали свої російські активи або передали їх місцевим менеджерам. Це відбувається з двох причин: по-перше, іноземні компанії намагаються дотримуватися санкцій, особливо на тлі їх поступового посилення, і, по-друге, через побоювання, викликані погрозами Кремля конфіскувати іноземні активи.
Прикладом такої тенденції може стати Carlsberg, який оголосив у вівторок про угоду щодо продажу своїх акцій у російському підрозділі, наступного дня після того, як президент Володимир Путін підписав указ про припинення державного контролю над бізнесом. Компанія забезпечувала роботою понад 8 тисяч осіб.
Uniqa Insurance також нещодавно повідомила, що завершила операцію з продажу Райффайзен Лайф і таким чином завершила свій вихід з Росії. Компанія Danone не так давно завершила продаж свого бізнесу з виробництва основних молочних та рослинних продуктів в Росії ТОВ “Вамін Р”, отримавши 1,2 млрд. євро. Місяць тому Unilever оголосив про завершення продажу свого російського підрозділу компанії Arnest Group, російському виробнику парфумерії, косметики та товарів для дому, не розголошуючи умов угоди. До того ж група Газпромбанку придбала 14 торгових центрів MEGA в Росії у підрозділу оператора IKEA Ingka Group наприкінці 2023 року за нерозкриту ціну. В листопаді 2024 року Ingka повідомила, що продала свій останній актив у Росії, завершивши вихід з країни.
Це лише одні з багатьох прикладів великих компаній, які завершили свій вихід з РФ цього року. Ситуація показує, що санкції дійсно можуть впливати на рішення західних компаній продати свої підприємства в Росії, а також російський уряд своїми необережними заявами уміло стріляє собі в коліно. Однозначно, що на тлі суттєвого погіршення економічної ситуації в РФ, західні компанії продовжать виходити з російського ринку, ймовірно, з більшою інтенсивністю.
03/12/2024
Російські банки очікують підвищення облікової ставки в грудні
Російський центральний банк має намір підвищити базову процентну ставку ще на 200 базисних пунктів до 23% на засіданні ради директорів 20 грудня на тлі різкого падіння рубля в листопаді.
Про це вже повідомляє керівництво деяких російських банків, яке нервово очікує на чергове підвищення. Наприклад, у понеділок заступник голови ради директорів Сбербанку Кирилл Царьов заявив, що “існує висока ймовірність підвищення ставки на один або два процентних пункти, тому що ми бачимо, що інфляція все ще залишається відносно високою”. Зі схожем коментарем виступив головний аналітик Совкомбанку Михайло Васильєв, сказавши, що “ми очікуємо, що Центральний банк підвищить ключову ставку на 200 б.п. до 23% на засіданні 20 грудня і чітко заявить про можливість підвищення ключової ставки на наступних засіданнях”.
Сама голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна нещодавно попередила про “більш радикальні зміни” в монетарній політиці, оскільки інфляція, спричинена оборонними витратами, стрімко зростає.
Із заявою ще виступив, як не дивно, Володимир Путін, закликав уряд і Центральний банк координувати свої зусилля для стримування високої інфляції, заявивши в середу, що збільшення пропозиції товарів і послуг відповідно до попиту - це шлях до стримування зростання цін.
Нагадаємо, що рубль в листопаді втратив близько 15% по відношенню до долара в результаті того, що називають панічною скупкою іноземної валюти після нових санкцій США проти російських банків, включаючи Газпромбанк, який здійснює платежі за російську торгівлю енергоносіями з Європою. Минулого тижня Центральний банк припинив купівлю іноземної валюти у відповідь на падіння рубля, але відкинув пропозиції щодо більш активних інтервенцій для підтримки російської валюти, заявивши, що буде дотримуватися політики плаваючого обмінного курсу.
Зважаючи на те, що листопадове падіння рубля, це наслідки підвищення відсоткової ставки до 19%, російська економіка та її рубль ще не встигли відчути наслідків підвищення до 21%. Чергова зміна ставки на 200 базисних пунктів до 23% значно посилить побоювання російських підприємств щодо банкрутства, ймовірно, дасть додаткові стимули західним компаніям, які ще не вийшли з російського ринку, з нього вийти, і, відповідно, значно підвищить вартість кредитів, що може дещо сповільнити розбудову російського ВПК, якому потрібні постійні запозичення.
02/12/2024
Реакція російської влади на події в Сирії
Через 4 дні після початку наступу сил сирійської опозиції північному заході Сирії, в суботу 30-го листопада, Міністерство оборони Росії заявило, що його військово-повітряні сили завдали ударів по сирійських повстанцях для підтримки урядових військ Башара аль-Асада. Державний російський Центр з примирення ворогуючих сторін у Сирії заявив, що ракетно-бомбові удари були нанесені по “скупченнях бойовиків, командних пунктах, складах і артилерійських позиціях” в провінціях Алеппо та Ідліб.
Тим не менш, на наступний день, 1-го грудня, Москва відправила у відставку Сергія Киселя, генерала, який очолював російські війська в Сирії, після того, як повстанці захопили місто Алеппо. Нагадаємо, що Кисель раніше командував 1-ю гвардійською танковою армією Росії, яка діяла в Харківській області України, звідки московські війська були відкинуті в ході контрнаступу восени 2022 року.
У понеділок, 2-го листопада, Володимир Путін обговорив ескалацію громадянської війни в Сирії з президентом Ірану Масудом Пезешкяном по телефону. Пезешкян заявив, що його країна готова до будь-якої співпраці з Росією, щоб контролювати ситуацію в регіоні і допомогти вирішити кризу в Сирії.
У середу речниця МЗС РФ Марія Захарова засудила “зовнішні сили”, в підбурюванні до нещодавнього широкомасштабного наступу повстанців та у прагненні ескалації насильства в Сирії.
Також з’являється інформація, що Росія починає вживати певні заходи безпеки стосовно своїх військових баз. Мова в першу чергу йде про військово-морську базу в Тартусі, яка опинилася під загрозою, оскільки лінія фронту наближається. До початку наступу Росія зберігала там п’ять кораблів і підводний човен. Один з цих кораблів був помічений при виході з Тартуса вранці 2 грудня 2024 року, при цьому є інформація, що деякі або всі інші кораблі також залишили порт.
Російські ВПС разом із сирійськими військовими продовжують здійснювати спільні повітряні нальоти на райони, що перебувають під контролем повстанців на чолі з ісламістами. Ймовірно, це продовжиться до витіснення повстанців з Алеппо та провінції Ідліб або до виснаження урядових військ. До того ж, якщо Іран, ймовірно, буде використовувати всі наявні засоби, включно з введенням регулярної армії, для підтримки режиму Асада, щоб не втратити сухопутний коридор до Лівану, у Москви перелік засобів допомоги Асаду обмежується повітряною підтримкою. Тим не менш, Кремль, безперечно, буде робити все можливе для захисту свого єдиного впливу на Близькому Сході. Так само, як режим Асада рятувався роками до цього, так само його будуть рятувати всі його колишні союзники до останнього.
05/12/2024
Китай
КНР відповіла на заборону експорту мікрочіпів до Китаю з боку США
3 грудня Китай заборонив експорт до Сполучених Штатів критично важливих корисних копалин: галію, германію та сурми, які широко використовуються у військових цілях. Рішення КНР було відповіддю на агресивні кроки США у рамках торговельної війни: за день до цього Вашингтон заборонив більш, ніж 140 американським компаніям експорт мікрочіпів до Китаю.
Рішення Китаю значно посилило існуючі обмеження на експорт найважливіших корисних копалин, які Пекін почав розгортати минулого року, але застосовуються лише до ринку США. У минулому США були четвертим за величиною ринком експорту мінералів для Китаю.
Також заборону експорту Китай обгрунтовує як питання національної безпеки, адже ці копалини є критично важливими для виготовлення товарів подвійного призначення, які мають як військове, так і цивільне застосування. Крім цього, було введено вимогу до суворішої перевірки кінцевого використання графітових виробів, що доставляються до США.
Наприклад, галій і германій використовуються в напівпровідниках та оптоволоконних кабелях. Сурма використовується у виробництві набоїв та зброї, тоді як графіт є важливим компонентом для виробництва акумуляторів. Нагадаємо, що на Китай припадає 48% світового видобутку сурми, 59% та 98% виробництва обробленого германію та галію відповідно.
Цей крок викликав занепокоєння щодо того, що наступного разу Пекін може ввести заборону на експорт інших важливих мінерали, включно з тими, що мають більш широке використання, такі як нікель і кобальт. Сполучені Штати заявили, що у відповідь на рішення Китаю вживуть “необхідних кроків”.
Крім того, у відповідь на заборону експорту мікрочіпів з боку США кілька китайських компаній закликали інші корпорації купувати вітчизняні напівпровідники.
03/12/24
Непал і Китай підписали ряд угод переважно економічного характеру
3 грудня під час офіційного візиту прем'єр-міністра Непалу Шарма Олі до Пекіну було підписано рамкову угоду з Китаєм щодо ініціативи “Один пояс, один шлях”. Сама угода “Один пояс, один шлях” була підписана у 2017, але з тих пір не було досягнуто жодного прогресу.
Поїздка прем’єр-міністра Непалу до Китаю була його першим візитом до іншої країни після присяги в липні цього року. Таким чином, він порушив власну традицію не зробивши після інавгурації візиту до Нью-Делі, з яким Катманду має багатовікові зв'язки.
З моменту підписання у 2017 договору “Один пояс, один шлях” між Непалом та Індією жодних проектів не було заплановано чи розпочато. Але тепер підписання угоди означає, що обидві країни просуватимуться у розробці проектів, які можуть включати модернізацію доріг, залізниць і транспортних коридорів, а також способи їхнього фінансування.
Після того, як у 2019 році Непал і Китай оголосили про оновлене стратегічне партнерство, зараз країни змогли домовитися про форму співпраці в рамках “Один пояс, один шлях” під назвою «Транс Гімалайська мережа багатовимірного зв’язку», яка передбачає такі проекти, як порти, дороги, залізниці, тунелі й телекомунікації.
В угоді було підкреслено бажання Непалу щодо отримання китайських грантів, а не просто позик для фінансування проектів. Однак інші варіанти фінансування, такі як пільгові кредити також не відкидаються.
Така позиція спричинена великим державним боргом Непалу: він становить 44% її ВВП, тобто 42 мільярди доларів, що робить Непал однією з найбідніших країн Південної Азії. Зовнішній державний борг Непалу становить близько 10 мільярдів доларів, більшість з яких припадає на багатосторонніх донорів, таких як Світовий банк. Частка Китаю на даний момент в ньому становить близько 4%.
Занепокоєння щодо фінансування та можливих боргів викликало дебати всередині коаліційного уряду Шарма Олі, де партія Непальський конгрес, який є головним “прихильником” прем’єра, виступає проти будь-яких проектів, фінансованих за рахунок позик. Нагадаємо, що Китай позичив Непалу 216 млн доларів США на будівництво міжнародного аеропорту в Покхарі, який почав працювати минулого року. Зараз же Непал очікує на 740 млн доларів, обіцяних Китаєм у формі грантів на розвиток, у тому числі тих, про які було оголошено під час візиту президента Сі до Непалу в 2019 році.
03/12/24
Китай та Росія закінчили будівництво газопроводу “Східна лінія”
2 грудня 2024 року китайська компанія PipeChina офіційно оголосила про завершення раніше строків на 8 місяців та введення в експлуатацію останньої ділянки трубопроводу “Східна лінія”, частиною якого є російська ділянка “Сила Сибіру-1”
З моменту введення в експлуатацію перших ділянок Східної лінії у 2019 було транспортовано понад 80 млрд кубометрів газу. Після введення в експлуатацію останньої секції система стабілізувала свою річну пропускну здатність на рівні 38 мільярдів кубічних метрів. Наразі трубопровід постачає 110 мільйонів кубометрів газу на добу, що значно перевищує початкові 15 мільйонів кубометрів на добу у 2019 році. Ці цифри відповідають умовам 30-річного контракту, підписаного між китайською стороною та Газпромом у 2014 році.
За останні роки виробництво природного газу в Китаї стрімко зросло, але споживання зросло значно більше, що призвело до збільшення імпорту. Наприклад, у 2023 році споживання газу КНР виросло на 8%. Тому забезпечення диверсифікованих способів імпорту газу має важливе значення для Китаю. Коли трубопровід досягне своєї максимальної пропускної здатності у 2025 році, на нього припадатиме майже 10% загального щорічного споживання природного газу у Китаї, що підкреслює його цінність для Пекіну. Також природний газ, що транспортується по трубах, набагато дешевший за скраплений.
02/12/24
Підсумки тижня
Цей тиждень вийшов для Росії не зовсім позитивним. Все ще над нею нависають серйозні економічні проблеми. Російські банки всерйоз розраховують на підвищення ставки щонайменше на 200 базисних пунктів під час наступного засідання Ради директорів Центрального банку РФ 20 грудня. Неодмінно, 2025 рік обіцяє стати доленосним для російської економіки, зважаючи на високу інфляцію, яку досі не можуть приборкати, тягар у вигляді кредитів із плаваючою ставкою, який буде ставати все тяжчим для російських підприємств разом з тим, як буде підвищуватися відсоткова ставка. При цьому, західні компанії продовжують покидати російський ринок, а даньска пивоварна компанія Carlsberg є найбільш свіжим прикладом продовження цієї тенденції, яка справді матиме додатковий негативний вплив на російську економіку у вигляді зменшення податкових надходжень до державного бюджету та втрачених робочих місць.
Росія, водночас, прикладає зусиль для порятунку союзницького режиму Башара аль-Асада на тлі скрутної ситуації сирійських урядових сил, які були вимушені повністю відступити з провінції Ідліб та міста Алеппо. Російська військово-морська база у Тартусі знаходиться під загрозою зайняття її повстанцями, через що Москва вимушена всерйоз розглядати питання щодо виведення всіх або майже всіх свої кораблів, які там базуються. Тим не менш, атаки з повітря російська авіація буде продовжувати стільки, наскільки в неї вистачатиме бойових спроможностей, незважаючи на результати.
Умовно доброю новиною для України стала не зовсім дипломатична реакція одного з найближчих соратників Кремля, православного олігарха, гаманця операції початку агресії проти України на Донбасі у 2014 Константина Малофєєва, на мирний план Кіта Келлога. Малофєєв буквально послав план Келлога “до біса”. Задання такого тону ще до приходу нової адміністрації до влади означає, що потенційні мирні перемовини можливо будуть проходити не так, як уявляв собі Трамп.
Для Китаю “поворот” Непалу в сторону Пекіну є значним успіхом. Візит прем’єр-міністра Непалу Шарма Олі до Китаю та підписані угоди свідчать про стратегічні зміни у зовнішній політиці Непалу: він все більше схиляється до Пекіну. Рішення Олі віддати перевагу Китаю, а не Індії під час свого інавгураційного візиту, знаменує розрив давньої традиції серед непальських лідерів.
Непальський лідер давно підтримує тісні стосунки із Сі Цзіньпіном. Під час його перебування на посаді відбулися значні просування у відносинах між Непалом і Китаєм, від підписання історичної Угоди про транзит і транспорт у 2016 році до прийняття Сі Цзіньпіна з державним візитом у 2019 році та підписання договору про стратегічне партнерство. Ці кроки відображають стратегію Олі щодо зменшення залежності Непалу від Індії, особливо після блокади, запровадженої Нью-Делі в 2015 році, яка підірвала економіку Непалу.
Зростання регіонального впливу Китаю відкриває можливості для Катманду, але “поворот” Непалу пов’язаний із викликами. Спроби Непалу врівноважити залежність від Індії можуть відштовхнути її, чия торгівля з Непалом становила 8,4 мільярда доларів у 2023 році порівняно з 1,2 мільярда доларів з Китаєм. Незважаючи на зростання китайських інвестицій, Індія залишається глибоко вкоріненою в економічну структуру Непалу. Від трубопроводів до ліній електропередачі проекти підключення в Індії прискорилися, контрастуючи із затримками та ускладненнями реалізації проектів “Один пояс, один шлях”.
Непал заявляє, що Пекін готовий використовувати зростаючий розрив між Катманду та Нью-Делі. Китай прагне заповнити вакуум в індо-непальських зв’язках. Цей стратегічний розрив може стати можливістю для розширення впливу Китаю, особливо якщо відносини з Індією погіршаться.
Закінчення будівництва газопроводу із російського Сибіру “Східна лінія” сприяє збільшенню диверсифікації способів імпорту газу з боку Китаю, що є критично важливим для нього, зважаючи на стрімке споживання газу Пекіном. Успішна реалізація спільних проектів з Росією збільшить об’єми торгівлі енергоносіями між країнами, а також відкриє перспективи планування наступних проектів. Окрім “Східної лінії” Росія і Китай активно розглядають додаткові маршрути постачання газу. Очікується, що Далекосхідний маршрут, запуск якого запланований на 2027 рік, буде щорічно додавати 10 мільярдів кубометрів, довівши загальний обсяг до 48 мільярдів кубометрів. Інший перспективний проект «Сила Сибіру-2», який проходитиме через Монголію, зможе постачати до 50 млрд кубометрів на рік, хоча переговори щодо цін тривають.
Також Китай не проігнорував заборону експорту американських мікрочіпів з боку США, відповівши взаємними кроками. Зважаючи на те, що Китай є одним з найбільших виробників германію, галію, графіту та сурми, які є важливими у створенні товарів подвійного призначення, його заборона створює виклики для Вашингтону і дає зрозуміти, що подальша ескалація торговельної війни не залишиться без відповіді. На даний момент КНР, по-перше, почне шукати нових споживачів цих корисних копалин, де значну роль може відіграти Росія, яка активно займається виробництвом військової продукції, а, по-друге, Пекін намагатиметься далі поглиблювати самостійне виробництво мікрочіпів, а також переходити на споживання мікрочіпів власного виробництва, що сприятиме розвитку даної галузі промисловості.
Comments