Росія
Газпром планує припинення транзиту через Україну
Російський державний газовий гігант "Газпром" у своєму внутрішньому плануванні на 2025 рік припускає, що після 31 грудня газ не надходитиме до Європи через Україну.
Вочевидь, у відповідь на те, що Київ неодноразово заявляв, що хоче розірвати транзитну угоду, яка покладе край більш ніж 50 років потоку газу з Сибіру на ринки Центральної Європи, що розпочався за радянських часів і був стабільним джерелом надходжень до російського бюджету.
При цьому, у той час як Україна заявила, що не розглядатиме можливість продовження транзитної угоди, яка приносить нам до 1 мільярда доларів прибутку на рік, Москва дала зрозуміти, що вона відкрита для переговорів і продовження транзиту газу цим маршрутом.
Тому Газпром у своїх планах відштовхується від того, що базовий сценарій полягає в тому, що наступного року транзит газу через Україну не здійснюватиметься. Очікується, що експорт російського газу в “далеке зарубіжжя” — термін "Газпрому" для Європи і Туреччини, за винятком колишніх радянських республік — впаде на 20% в 2025 році через припинення роботи українського маршруту.
Нагадаємо, що поставки російського газу в Європу через Україну вже відносно невеликі. У 2023 році Росія відправила близько 15 мільярдів кубометрів газу через Україну — лише 8% від пікових потоків російського газу до Європи різними маршрутами у 2018-2019 роках. Війна і вибухи майже зруйнували цей трубопровід, завдавши шкоди економіці як Росії, так і Європи, яка тепер набагато більше залежить від поставок американського газу. Експерти кажуть, що через припинення транзиту Газпром втратить близько 6 мільярдів доларів річних доходів, а Україна — від 800 мільйонів до 1,2 мільярда.
Сподіваємось, що транзит дійсно припиниться, адже економічного і політичного ефекту від цього транзиту для України не достатньо для його продовження. Хоч на папері Україна і отримує близько $1 млрд за транзит, більша частина цих коштів іде на сам транзит. До бюджету доходять 100-200 мільйонів у вигляді податків та дивідендів. До того ж для Кремля газ — це ще й політичний вплив на Словаччину та Угорщину, які зараз виступають з доволі проросійських позицій. Можливо, зменшення енергетичної залежності наших сусідів від Росії дещо пом’якшить їхню риторику.
26/11/2024
Москва девальвує рубль для покриття дефіциту бюджету
Центральний банк Росії встановив офіційний курс рубля на рівні понад 110 рублів за долар на середу, що стало першим перевищенням символічного порогу більш ніж за рік. Рекорд поставив і юань, який пробив позначку 15 рублів за китайську валюту. Лише за день рубль до юаня знецінився на 2% або 28 копійок.
Лише у лютому з початком широкомасштабного вторгнення від шокового стану юань коштував максимально 20, але це був спекулятивний курс, який протримався кілька днів, і вже на червень 2022 на графіку можна побачити, як юань торгувався в діапазоні 8-9 рублів. Сьогодні курс юаня понад 15. Якщо у 2022 році це був наслідок шоку і короткострокових спекуляцій, то зараз пробиття позначки в 15 було поступовим процесом, що вказує на системність макроекономічних та бюджетних проблем.
Що справді цікаво, то московські економісти місяць тому прорахували, що якщо уряд вирішить наявний дефіцит бюджету у 3+трлн рублів компенсувати друком рубля, то за 1 трлн надрукованих рублів, долар буде дорожчати приблизно на 10 рублів. Якщо впродовж 6 тижнів тенденція знецінення рубля збережеться, і він доросте до 115-118 за долар (офіційно), це буде означати, що дефіцит бюджету на кінець року перекрили «станком». У свою чергу, це означає й інше, що залишки ліквідних ресурсів Росії на межі повного виснаження чи вже виснажились.
23/11/2024
Кремль підвищує виплати за підписання контракту
Володимир Путін у понеділок підписав указ про поширення бонусу в розмірі 400 000 рублів (близько 4000 доларів), який раніше пропонувався новобранцям, на військовослужбовців Росгвардії, які вступають на службу в Україні.
Росгвардія відповідальна за громадську безпеку, охорону правопорядку та підтримання порядку на українських територіях, окупованих російськими військами. Вона також захищає об'єкти критичної інфраструктури, в тому числі ядерні об'єкти, і забезпечує безпеку транспортних шляхів.
У свою чергу, якщо розглядати динаміку змін одноразових виплат російським контрактникам, то зараз вона в районі $24 тис, у жовтні було $23 тис.
Указ Путіна доповнює липневий наказ, яким вперше було запроваджено виплати як частину зусиль, спрямованих на подолання дефіциту військовослужбовців. На додаток до федеральних стимулів, багато російських регіонів пропонують додаткові фінансові бонуси, які з часом зростають, оскільки кількість добровольців зменшується. Сподіваємось, що на тлі попередньої новини про можливе виснаження Фонду національного добробуту Путін лише прискорює повний економічний колапс РФ, адже довго виплачувати такі колосальні кошти тисячам осіб в умовах девальвації, рекордного бюджетного дефіциту, рекордної відсоткової ставки, знецінення рубля неможливо.
25/11/2024
Ердоган прагне збільшити торгівлю з Росією
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у неділю під час телефонної розмови зі своїм російським колегою Путіним заявив, що хоче розширити торгівлю між Анкарою і Москвою. “Президент Ердоган заявив, що він прагне збільшити співпрацю між Туреччиною і Росією в ряді областей, зокрема, розширити обсяг торгівлі”, — йдеться в заяві турецького офісу президента.
Нагадаємо, що Ердоган виправдовує таку політику залежністю Туреччини від російських нафти і газу. Водночас, у листі, надісланому в серпні 2022 року, заступник міністра фінансів США попередив турецькі компанії про “підвищений ризик” для них у зв'язку зі “спробами Росії використати Туреччину для ухилення від санкцій”. Як не дивно, п’ять турецьких компаній потрапили під американські санкції у вересні 2023 року за постачання продукції та послуг російським оборонним компаніям.
Крім того, Туреччина вела переговори зі Сполученими Штатами, намагаючись домогтися скасування американських санкцій, щоб вона могла продовжувати платити Газпромбанку за імпорт російського природного газу. Все ж таки Туреччина імпортує майже весь необхідний їй газ, і Росія є головним постачальником, забезпечуючи понад 50% імпорту трубопроводами.
Зрозуміло, що Росія дійсно є важливим торгівельним партнером Туреччини, особливо в енергетичній сфері. Також потрібно не забувати, що в Туреччині все ще триває валютна та боргова криза, яка почалася в 2018 році і характеризується характеризується падінням курсу ліри, високою інфляцією, зростанням вартості запозичень і, відповідно, збільшенням кількості неплатежів за кредитами. Очевидно, Туреччина намагається всіма способами пом’якшити наслідки цієї кризи, користуючись дешевими російськими товарами. В час, коли ЄС, ймовірно, буде посилювати санкції на російський зріджений газ та інші товари, Туреччина буде збільшувати імпорт та купувати газ і товари, які не дійшли до Європи.
26/11/2024
Китай
Сі Цзіньпін зустрівся зі старшим міністром Сінгапуру Лі Сянь Луном
Зустріч відбулася у вівторок 26 листопада у Пекіні. Сі Цзіньпін закликав до поглиблення співпраці між КНР та Сінгапуром під час зустрічі з Лі Сянь Луном, колишнім прем’єр міністром Сінгапуру, що з травня 2024 року обіймає посаду старшого міністра,
Голова КНР наголосив на попередніх досягненнях країн в їхніх двосторонніх відносинах, серед яких індустріальний парк Сучжоу, який був заснований 30 років тому, а також запропонував далі використовувати механізм зустрічей на найвищому рівні, щоб поглиблювати співпрацю. Лі зі свого боку заявив, що Сінгапур відданий покращенню співробітництва з КНР.
Однією з причин такої активності голови КНР щодо закликів покращувати відносини є стратегічна важливість Сінгапуру. Він контролює Малаккську протоку, вузьку торговельну артерію, через яку проходять більшість торговельних суден, що прямують з Китаю та до Китаю. Тому можна очікувати на подальші спроби КНР ініціювати зустрічі на найвищому рівні з метою поглиблення співпраці зі Сінгапуром.
Варто також сказати про те, що за день до зустрічі китайські та сінгапурські військові провели спільні навчання антитерористичного спрямування на території Китаю у рамках програми “Взаємодія-2024”. Цьогорічні сінгапурсько-китайські навчання є шостими за рахунком із серії “Взаємодія”
26/11/2024
Китай вітає припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном
Китай у середу 27 листопада привітав припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном, наголосивши на потребі реалізації подібних кроків для досягнення перемир'я в Газі.
“Пекін підтримує всі зусилля, спрямовані на зменшення напруженості та досягнення миру, і вітає досягнення сторонами угоди про припинення вогню”, - заявила прес-секретар МЗС Мао Нін журналістам у Пекіні. Також Китай принципово та послідовно вимагає від світової спільноти сприяти дотримання резолюції РБ ООН №1701, яка забороняє вторгнення на територію Лівану без згоди його уряду, а також передбачає роззброєння всіх збройних угруповань на його території.
Також Мао додала: “Китайська сторона вважає, що нездатність досягти припинення вогню в Газі є основною причиною нинішніх потрясінь на Близькому Сході”. Вона закликала спільно працювати над досягненням тривалого припинення вогню в Газі якнайшвидше. Дана теза підтверджує послідовну позицію Китаю щодо відновлення статусу-кво, що існував до 7 жовтня 2023 року, або принаймні стримування розростання ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Окрім цього, 26 листопада Сі Цзіньпін надіслав привітання на засідання ООН, яке відбулося у вівторок з нагоди Міжнародного дня солідарності з палестинським народом. Сі сказав, що невідкладним завданням є виконання відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, щоб якомога швидше припинити війну та зменшити напругу у регіоні. Він мав на увазі реалізацію рішення “двох держав”, створення незалежної палестинської держави з повним суверенітетом на основі кордонів 1967 року зі Східним Єрусалимом як столицею.
“Також Китай підтримує Палестину в наданні їй повноправного членства ООН і закликає до скликання більш авторитетної та ефективної міжнародної мирної конференції”, - додав Сі. Тому не варто відкидати гіпотезу про те, що Китай ще гратиме роль у врегулюванні близькосхідних конфліктів, як це відбулося тоді, коли КНР сприяла нормалізації відносин між Іраном та Саудівською Аравією у 2023 році. Хоча у будь-якому випадку дані заяви та тенденції у близькосхідній політиці КНР свідчать про бажання Китаю не порушувати баланс сил на Близькому Сході, адже це може зашкодити його торгівлі з країнами регіону та послабити Іран.
27/11/2024
Сі Цзіньпін здійснив короткий візит до Марокко
Сі зустрівся з королем Марокко Мухаммедом VI і наслідним принцом Мулаєм Ель-Хасаном у четвер 21 листопада в Касабланці. Сі здійснив цей короткий візит після відвідування Бразилії на саміті G20.
Метою візиту було визначено зміцнення співпраці між державами, наприклад, у рамках ініціативи “Один пояс - один шлях”. В останні роки Китай збільшив інвестиції в інфраструктуру та залізничний сектор Марокко.
Географічне розташування Марокко поблизу Європи, його угоди про вільну торгівлю з ключовими ринками ЄС і США, а також існуюча автомобільна промисловість роблять його привабливим для китайських виробників акумуляторів для електромобілів.
У червні китайський виробник акумуляторів для електромобілів Gotion High Tech вибрав Марокко для створення першої в Африці супер фабрики загальною вартістю 1,3 мільярда доларів.
22/11/2024
Глави МЗС КНР та Угорщини зустрілися у Пекіні
Міністр закордонних справ Китаю Ван І провів переговори з міністром закордонних справ і торгівлі Угорщини Петером Сійярто в Пекіні у вівторок 26 листопада, обговорюючи питання поглиблення двосторонньої співпраці.
Угорщина була першою європейською країною, яка підписала документ про співпрацю з Китаєм щодо ініціативи «Один пояс, один шлях». Минулого року 44% усіх китайських інвестицій у Європі надійшло до Угорщини, що зробило Угорщину найбільшим отримувачем китайських інвестицій. Китай розміщує в Угорщині свої підприємства у сфері автомобілебудування та інвестує у цю сферу в Угорщині. Також після візиту Сі до Угорщини у травні цього року країни підписали угоди про всеохоплююче стратегічне партнерство.
До цього Сійярто закликав до прагматичного підходу до відносин між ЄС і Китаєм, критикуючи мита на китайські електромобілі як шкідливі для конкурентоспроможності Європи. Угорщина позиціонує себе як виробничий центр як для східних, так і для західних автомобільних компаній, і, враховуючи свою залежність від коливань на ринку електромобілів, вона бачить запропоновані мита як загрозу своїй економічній стратегії.
Тому можна припустити, що перемовини стосувалися поглиблення економічної співпраці у сфері інвестування та розвитку автомобілебудування в Угорщині. Скоріше за все особлива увага була приділена галузі виробництва електромобілів та акумуляторів на території Угорщини як способу обходу мит на китайські електромобілі, а також реалізації інфраструктурних проектів у рамках “Один пояс - один шлях”.
26/11/2024
Підсумки тижня
Для Росії цей тиждень є тижнем економічних новин, при чому не зовсім приємних для Кремля. Головною сенсацією є поступове знецінення рубля по відношенню до інших валют, а особливу увагу потрібно приділити юаню, який приблизно в 2023 став основною валютою транскордонних розрахунків Москви, замінивши долар. Зрештою, сучасне падіння курсу рубля щодо юаня є показовим, адже навіть в перші дні повномасштабного вторгнення, в умовах шокового стану економіки та високого рівня спекуляцій на ринку, юань максимально коштував 20 і через декілька місяців опустився до рівня 8-9 рублів. Те, що спостерігається сьогодні, має ознаки системної економічної кризи, а точніше наслідки величезного дефіциту бюджету, який не змогли покрити ліквідними заощадженнями з Фонду національного добробуту, як це робили під час попередніх періодів турбулентності російської економіки. Отже, ФНД, ймовірно, вичерпав свої заощадження, принаймні їхню ліквідну частку. Водночас, Кремль підвищує виплати особам, які вирішили добровільно підписати контракт зі збройними силами РФ або Росгвардією. Однозначно, на тлі новини про знецінення рубля, додаткові витрати лише посилять тиск на російську економіку і в першу чергу посилять інфляцію через штучне підвищення попиту. У свою чергу, Ердоган прагне посилити економічну співпрацю з Росією через енергетичну залежність Туреччини та її економічні проблеми.
Протягом тижня Кремль продовжував розвиток інформаційно-психологічної операції, яку умовно можна назвати “Орешник”, як Путін назвав балістичну ракету середньої дальності, яку було застосовано проти України 21 листопада. Ця подія для Кремля має більшою мірою значення в інформаційному полі ніж власне у військовому. Очевидно, що Кремль зумів досягти лише одну із поставлених цілей - населення РФ позитивно сприймає цей удар та перспективу його повторення та масштабування та некритично сприймає повідомлення про цей “Орешник” як про диво-зброю, яка “не має аналогів у світі”. Очевидно, що ані залякування населення України, ані “стимулювання” Заходу до переговорів, які очевидно були іншими цілями цього бойового застосування ракети - не досягнуті. Те, що Кремль розраховував на більший ефект від удару підтверджує той факт, що у день удару про нього повідомив особисто Путін. Ба більше, наразі операцію Кремлем не згорнуто, Путін 28.11.2024 у Астані продовжує озвучувати тези щодо “орешника”, але до того ефекту, на який розраховувала РФ це не призводить.
Інтерес КНР до розвитку відносин із Сінгапуром демонструє те, наскільки Пекін усвідомлює важливість міста-держави для своєї економіки, а саме для морської торгівлі. Китай, відчуваючи виклики пов’язані з поляризацією світу та приходом до влади Трампа у США, хоче поглиблювати співпрацю із Сінгапуром для того, щоб отримати гарантії того, що Сінгапур залишатиметься нейтральним і не перешкоджатиме торгівлі.
Схвальна реакція Китаю щодо мирної угоди між Хезболлою та Ізраїлем, заклики до врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту і дотримання резолюцій ООН, що передбачають рішення “двох держав” демонструє те, що Пекін зацікавлений у відновленні статусу-кво на Близькому Сході. Для нього послаблення проксі сил Ірану означає посилення позицій США у регіоні. Також КНР не хоче розширення географії конфлікту та поляризації країн Близького Сходу через те, що саме тут проходять його торговельні шляхи до ЄС, а також у регіоні знаходяться великі торговельні партнери як Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар та Іран, які є основними постачальниками нафти і газу до Китаю.
Зустріч у Марокко свідчить про те, що КНР надалі планує розвивати економічну співпрацю з країною завдяки співробітництву у галузі автомобілебудування та розвитку інфраструктури. Це підкреслює важливість Марокко для Китаю як “торговельного мосту” до ЄС. Через це країна зі сприяння Китаю може стати одним із центрів автомобілебудування в Африці, перетворившись на “плацдарм” для збуту китайської продукції автомобілебудування у ЄС.
Також КНР продовжує розвивати відносини зі своїм діючим “плацдармом” у ЄС, а саме Угорщиною. Зважаючи на конфлікт ЄС та КНР щодо мит на китайські товари, наявні китайсько-угорські досягнення у рамках “Один пояс - один шлях”, об'ємах китайських інвестицій до Угорщини, а також розвитку автомобілебудування за підтримки Пекіну, КНР і надалі буде збільшувати співпрацю з Угорщиною у сфері автомобілебудування для уникнення мит ЄС. Тому об’єми економічної співпраці КНР та Угорщини зростатимуть, а двосторонні відносини будуть покращуватися.
Comments