Москва береже канал зв'язку з Трампом, а Китай уперше жорстко висловився щодо ядерних погроз — Дмитро Левусь

Кремль всіма силами намагається зберегти можливість прямого контакту з Дональдом Трампом, тому навіть відсутність дзвінка американського президента після саміту НАТО коментує максимально обережно. Про це заявив експерт-міжнародник, експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Дмитро Левусь в ефірі "Телеканал Рада".

Пауза в контактах Трампа і Путіна

За словами експерта, у ситуації з нездійсненим дзвінком не йдеться про брак комунікації між Вашингтоном і Москвою. Показово інше: Кремль утримується від будь-яких оцінок дій Трампа, хоча паралельно речник Путіна Дмитрій Пєсков продовжує звинувачувати США в «продовженні війни» через підтримку України.

«Дзвінок Путіну від Трампа все одно буде — або дзвінок Путіна йому. Незважаючи на те, що генеральна лінія американської зовнішньої політики змінюється, рецидиви намагання домовитися безпосередньо з Москвою будуть продовжуватися», — зазначив Левусь.

Водночас експерт застеріг від прямого ототожнення телефонної дипломатії з рівнем відносин між США та РФ. Втім, він нагадав, що ще восени за допомогою таких дзвінків Росії вдавалося коригувати позицію Вашингтона — саме після них розгортався переговорний процес довкола «28 пунктів».

Характерно, що готовність до контакту в Москві з'являлася тоді, коли Сполучені Штати припускали, зокрема, передачу Україні ракет Tomahawk. Росія у відповідь лише імітувала компроміс, тоді як реальний простір для маневру в неї дедалі звужується.

Ядерні погрози: чому Пекін заговорив жорстко

Коментуючи заяву Володимира Зеленського про те, що Китай уперше в ультимативній формі відреагував на ядерні погрози Кремля, Левусь зауважив: саме сфера незастосування ядерної зброї — це те питання, де Пекін справді готовий говорити з Москвою жорстко, оскільки усвідомлює і межі свого впливу, і власні інтереси.

Разом з тим експерт закликав не переоцінювати роль КНР у мирному процесі. Китай досі називає війну Росії проти України «українською кризою», за роки повномасштабного вторгнення спромігся лише на подобу мирного плану і жодного разу не долучався до гуманітарних питань, зокрема обмінів полоненими. Показовим є і прецедент 2023 року: невдовзі після розмови Сі Цзіньпіна із Зеленським, у якій ішлося зокрема про нерозповсюдження ядерної зброї, Москва оголосила про розміщення своєї ядерної зброї в Білорусі.

Водночас важелі впливу Пекіна на Москву зростають разом із погіршенням становища російської економіки. «Завдяки українським далекобійним ударам і санкціям для Москви все стало набагато гірше. Країна, яка завжди постачала нафтопродукти у величезних обсягах, тепер намагається купувати бензин зі своєї ж нафти — з Індією це вже очевидно, і, скоріш за все, так само йдеться і про Китай», — підкреслив аналітик.

Іспанія і «торговельні погрози» Трампа

Щодо заяви Дональда Трампа про те, що Іспанія «повністю пішла на поступки» після погроз обмежити торгівлю, Левусь висловив сумнів, що реальне рішення Мадрида відповідає озвученому американським президентом. Практична реалізація торговельних обмежень проти Іспанії малоймовірна — для цього довелося б шукати підстави на кшталт звинувачень у підтримці тероризму.

За оцінкою експерта, ця історія — черговий рецидив підходу, який Європа вже бачила під час минулорічної тарифної війни. Наразі сформувалася певна рівновага: поступки, ймовірно, були компромісними з обох боків, але саме до таких проявів політики Вашингтона партнерам треба бути готовими.

Саміт НАТО: виграш не лише для України

Підсумовуючи результати саміту НАТО, Левусь констатував, що європейську безпеку вдалося реально посилити — і це можна вважати успіхом як для Альянсу, так і для України. Йдеться про перспективи отримання ракет і ліцензій на виробництво озброєнь, а також про виділення 140 млрд доларів допомоги, розписаних на два роки.

«Саме по собі включення України в декларативну частину як країни, яка забезпечує євроатлантичну безпеку, — це виграш не тільки для України. Це виграш для НАТО», — наголосив експерт.

Попри публічне незадоволення, яке Трамп висловлює європейцям, реальність, за словами Левуся, така: європейські витрати на оборону зростають, Україна інтегрується до європейської системи оборони і безпеки, а США приєдналися до декларативної частини саміту й забезпечили приєднання тих, хто вагався.

https://www.youtube.com/watch?v=hd7VWACo3wA