top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Людолови, - Дмитро Левусь


Дії РФ щодо дітей України беззаперечно мають розглядатися на майбутньому Трибуналі щодо злочину агресії Росії проти України та у Міжнародному кримінальному суді ООН. Про це пише Дмитро Левусь, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.


У звіті ООН «Вплив збройного конфлікту на дітей» ще у 1996 зазначалося, що «Під час війни порушуються всі права дитини: право на життя, право бути з сім’єю і громадою, право на здоров’я, право на розвиток особистості, а також право на турботу і захист». Це повною мірою стосується російсько-української війни, ще й тому, що Кремль розглядає українських дітей як ресурс, який вона повинна захопити і зробити з них росіян, таких самих як більшість населення РФ: зі сліпою вірою у російську владу та страх перед нею, ненависть до всього світу, який нібито хоче знищити Росію та приреченою готовністю погоджуватися з будь-яким рішенням влади щодо себе та своїх близьких. І задля того аби отримати українських дітей, Москва ладна порушувати і право, і закони моралі та людяності.


Проблема мала місце і до початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022. Зокрема, вивезення українських дітей із Донецька та Луганська, які перебували під контролем РФ відбувались починаючи з 2014. Кілька випадків в основному стосувалися вивезення дітей із сиротинців під приводом евакуації із зони бойових дій. У той період Росія використовувала, в основному, гібридний метод. Вивезення відбувалося, головним чином, нібито не під контролем державних інституцій, а обставлялося як «волонтерська ініціатива». 


Прикладом може бути діяльність Фонду «Справедлива допомога» Єлизавети Глинки (відомої ще як «Доктор Ліза») з вивезення українських дітей на лікування та реабілітацію, яка мала вкрай неоднозначний характер з точки зору права. Тим більше, що у реальності «Доктор Ліза» була афільована з російською владою, мала можливість регулярного контакту з російським президентом Владіміром Путіним та його оточенням, що і дозволяло їй здійснювати таку діяльність. 


Зрештою, її загибель сталася внаслідок катастрофи авіалайнера Ту-154, що належав Військово-повітряним Силам Росії, коли вона летіла на чергову «акцію милосердя» до Сирії. Однозначно, потреби у цій акції не було б, якби Москва разом зі своїм васалом Асадом не влаштувала криваву різанину у цій країні. І це не єдиний приклад. 


Діти української Автономної республіки Крим, окупованої росіянами 2014 та проголошеною РФ своєю територією, були поглинуті російською системою виховання та освіти. Там, а також на окупованих територіях Луганської та Донецької областей працював механізм перетворення дитини на бойову одиницю «русского міра». Важливу роль у цьому відіграють не лише заклади освіти, але і мілітаристські структури на кшталт так званої «Юнармії», куди масово примусово залучаються діти та підлітки. «Виховані» у такий спосіб на окупованих вісім років Росією територіях українські діти, що стали дорослими, вже стали жертвами російського мілітаризму, який кинув їх у братовбивчу війну проти України з 24 лютого 2022. І це злочин Росії.


Депортації, «усиновлення», «виховання» - механізми російського геноциду

З початку повномасштабного російського вторгнення ситуація змінилася кардинально. З огляду на те, що державою-агресором був взятий курс знищення української державності та ідентичності, бойові дії російських військ мають невибірковий характер, українські діти стають жертвами російської агресії. За офіційними і, однозначно далеко неповними даними Офісу Генерального Прокурора України внаслідок російської агресії з 24 лютого 2022 по 19 грудня 2023 загинуло 512 дітей, отримали поранення 1159 дітей, 2286 дітей вважаються зниклими. 


Діти стають жертвами сексуальних злочинів окупантів (наразі йдеться про 13 дітей, що стали жертвами сексуальинх злочинів росіян, хоча це теж краплина у морі). За цими ж даними до Росії незаконно вивезено, депортовано 19 546 українських дітей. Слід зазначити, що усі ці цифри однозначно є неповними. Зокрема щодо депортованих до РФ дітей можна обґрунтовано припускати, що їх число становить не менше як кілька десятків тисяч до кількох сотень. Власне самі росіяни, які не приховують того, що займаються депоратціями називали різні цифри, кожна з яких не складала менше кількох сотень тисяч, до семи сотень тисяч включно.


На системній основі окупанти здійснюють депортацію українських дітей, батьки яких загинули внаслідок російського вторгнення, сиріт з дитячих будинків, відібраних від батьків за їх патріотичну позицію, та передають їх до спеціалізованих закладів та до родин, які сповідують ідеологію «руского міра». Там відбувається їх виховання та освіта поза українською етнічною традицією з формуванням ненависті до України, навіювання міфів агресивної російської ідеології. 


Виховання поза межами свого походження є однією із форм геноциду. Росією запроваджено процедуру спрощеного надання свого громадянства українським дітям з окупованих територій. Діти використовуються російськими окупантами як заручники для тиску на їх батьків, які відмовляються співпрацювати з окупаційною владою. Окупанти погрожують відібрати їх в батьків за «неналежне виховання». Відомі систематичні випадки вивезення дітей чиновників та співробітників місцевого самоврядування до російських регіонів «на відпочинок», де їх утримують для забезпечення батьківської лояльності. 


На окупованих РФ територіях України, окупанти застосовують репресії щодо тих, хто намагається продовжити шкільне навчання за українськими програмами. Зокрема, окупанти забороняють це навчання, погрожують батькам позбавити їх батьківських прав якщо їх діти дистанційно вчитимуться за українською програмою, кидають в увʼязнення вчителів, які не співпрацюють з окупаційною владою. Ці дії Росії викликали реакцію Amnesty International, де заявили, що «Окупаційна влада має негайно припинити залякування місцевого населення, примушення педагогічного персоналу проводити неналежні освітні заходи та інші зловживання. Під час війни або окупації всі сторони зобов'язані дотримуватися міжнародного гуманітарного права та прав людини. Забезпечення права дітей на доступ до якісної освіти є одним із таких обов’язків». 


Російські високопосадовці неодноразово наголошували на тому, що все це є державною політикою росії та хизуються порушеннями права. Російська уповноважена при Президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова, незаконно всиновила українського хлопчика з Донбасу й публічно визнала цей факт. Незаконна депортація українських дітей Росією здійснюється системно, росія відмовляється ділитися з Україною інформацією щодо їхньої подальшої долі та місця перебування.


Україна повертає своїх дітей

Головним Законом України, що регулює ситуацію з дітьми в умовах збройного конфлікту є «Закон України про охорону дитинства». Захистом прав дітей в умовах війни опікується Уповноважений з прав людини Верховної Ради України. Наразі посаду займає Дмитро Лубінець. Також, Президентом України Володимиром Зеленським, у 2021 було проведено реформу інституту уповноважених Президента України. Створено посаду Радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації. В березні 2022 спеціальною постановою Кабінету Міністрів України було утворено Координаційний штаб з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану. 


Співголовами Штабу є радник уповноважений з прав дитини та дитячої реабілітації та міністр соціальної політики. В Україні працює платформи «Діти війни», єдина платформа, яка надає актуальну та зведену інформацію про дітей, які постраждали внаслідок війни Російської Федерації проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), та тих, кого вдалося розшукати і врятувати. Кількісні показники щодня оновлюють правоохоронні органи. Україна звертає увагу на проблему порушення прав дітей російськими окупантами на всіх рівнях та міжнародних майданчиках. Україна звертає увагу світу на безрезультатну взаємодію з Міжнародним комітетом Червоного Хреста в питанні порятунку дітей, незаконно вивезених з території України. 


Але, МКЧХ не хоче приймати інформацію від українських державних органів, мотивуючи це тим, що такі дані у форматі відповідних заяв вони можуть отримувати виключно від батьків і близьких родичів. Але водночас це здебільшого неможливо, адже нерідко батьків і дітей примусово роз’єднують під час переміщення, рідні зникають безвісти або їх вбивають. У таких випадках саме держава має забезпечити права дітей.


Україна намагається задіяти усі можливі засоби задля того аби повернути депортованих до РФ дітей. Президентом України Володимиром Зеленським запроваджено спеціальний План дій Bring Kids Back UA. Для цього Офісом Омбудсмена проводяться переговори з російською стороною, посередниками. На сьогоднішній день вдалося повернути 387 дітей. Зокрема, 16 грудня цього стало відомо про повернення трьох дітей (один 2008 і двоє 2011 року народження) за посередництва Держави Катар.


Реакція світу

Рада ООН з прав людини у своїй резолюції про права людини закликала Російську Федерацію припинити депортації українських дітей і скасувати рішення про спрощення процедури отримання громадянства РФ для українських дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. 17 березня 2023 Міжнародний кримінальний суд ООН виписав ордер на арешт Президента РФ Владіміра Путіна та уповноваженого з прав дитини при президенті РФ Марії Львової-Белової за незаконну депортацію дітей з території України. 


Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 27 квітня 2023 визнала геноцидом депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Росії. Резолюція наголошує, що «задокументовані факти депортації та насильницького переміщення українських дітей підпадають під дію Конвенції про геноцид 1948, стаття 2 якої визначає, що насильницьке переміщення дітей з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу вважається злочином геноциду». 


Слід зазначити, що ордер на арешт Путіна вже значно зменшив його спроможність пересуватись по світу та примусив деякі з країн, які були б готові провести заходи за його участі, виправдовуватися щодо неможливості прийняти російського диктатора. Зокрема так було з Бразилією, ПАР та Вірменією. 


***

Настільки відверте нехтування Росією міжнародним правом, правами дитини з боку росії пояснюється низкою причин. Сама повномасштабна агресія Росії проти України спрямована на знищення української державності та ідентичності, через що все населення України росіянами усіх рівнів сприймається як здобич з якою можна вчиняти як з власним населенням. Росія має найсерйозніші проблеми з чисельністю населення, особливо росіян, серед яких іде депопуляція. Шляхом асиміляції українських дітей вони вирішують проблему власної демографії.


Дії РФ щодо дітей України, порушення їх прав російськими окупантами під час повномасштабної агресії беззаперечно мають розглядатися на майбутньому Трибуналі щодо злочину агресії Росії проти України та у Міжнародному кримінальному суді ООН. Перелік учасників злочину має бути розширений за рахунок російських чиновників та інших осіб, що беруть участь у організації депортації.


Джерело: "The Gaze"

24 перегляди0 коментарів
bottom of page