top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Калінінград - плацдарм російського мілітаризму, - Дмитро Левусь


Виникають питання, наскільки непорушними тепер є кордони власне Росії, яка руйнує чужі кордони, що визнавала сама. Про це пише Дмитро Левусь, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна", у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.


Калінінград, колишній Кенігсберг є одним з останніх елементів, що формує міжнародно визнаний кордон Російської Федерації у Європі. Під контроль Москви ця територія увійшла однією з останніх, у 1945, за результатами Другої Світової війни. Щодо належності Калінінграду та Калінінградської області, північної частини історичної Східної Пруссії Росії з юридичної точки зору сумнівів бути не може. Але варто подивитися наскільки міцним є панування Москви у Калінінграді - шматку суходолу над Балтикою, відрізаному від РФ Литвою та Білоруссю. Та з іншого боку - чи логічно, що регіон, який був вогнищем німецького мілітаризму, досі залишається найбільш мілітаризованою зоною Європи та плацдармом тепер вже російського мілітаризму у Південній Балтиці? Мілітаризму, який 24 лютого 2022 довів, що здатний розпочати велику воєнну агресію проти суверенної європейської держави, України. І цей небезпечний плацдарм знаходиться всередині Європи, що обʼєдналася та не знала війни протягом десятиліть.


Історія Східної Пруссії

Східна Пруссія на Балтиці відіграла велику роль у німецькій історії. Задля справедливості - це завойована німцями внаслідок хрестових походів земля. Спочатку вона належала племенам балтів - прусам. Звідси і назва. Під владу німецького Тевтонського ордена ця територія потрапила наприкінці 13 століття. Пруська мова остаточно вимерла на початку 18 століття. Врешті, саме навколо королівства Пруссії, до якого входили ще центральнонімецькі землі відбулося обʼєднання Німеччини наприкінці 19 століття. Вираз «прусський дух» став синонімом німецького мілітарного характеру… Східна Пруссія перестала бути німецькою після Другої світової війни. Її історія закінчилася трагічно. За рішенням Потсдамської конференції 1945 союзники вирішили відібрати Східну Прусію у Німеччини та передати СРСР. СРСР отримав третину цієї території, все інше дісталося Польщі. У колишній Східній Пруссії, на тих теренах, що відійшли до Польщі, проживала і польська громада. Під час війни населення Східної Прусії зазнало величезних втрат. Столицю регіону перейменовано з Кенігсберга на Калінінград на честь голови Президії Верховного Совєта СРСР, номінального глави держави при Сталіні. На більшій частині російські комуністи створили Калінінградську область у складі РРФСР. Мемель або Клайпеду передали до складу Литовської РСР, оскільки 1923-1938 це місто було у складі незалежної Литви (насильно включена до складу СРСР 1940 року). З 1946 року відбувалося заселення регіону радянськими громадянами. Німецьке населення було депортоване 1947 року в основному до радянської зони окупації Німеччини, майбутньої маріонеткової НДР. Окремі спеціалісти-німці затрималися до 1949 року, але теж були депортовані. Належність Калінінградської області до СРСР Німеччина в особі ФРН визнала 1970 року через Московський договір, укладений під час візиту канцлера Віллі Брандта до СРСР. Остаточно належність Калінінградської області СРСР було закріплено Гельсінкськими угодами 1975.


«Росія - батьківщина слонів». Східна Пруссія - «земля русичів».

Винесений у заголовок цього розділу вислів про слонів у російській мові використовувався як іронічний у відповідь на те, що офіційна пропаганда СРСР намагалася надати пріоритет будь-якому з винаходів саме росіянам. Такими винаходами оголошувалися радіо, паротяг, літак і багато чого іншого. Зараз російська пропаганда добилася того, що масова свідомість у РФ, за великим рахунком, не здатна до критичного сприйняття її постулатів та до іронічної реакції. Критика та іронія були небезпечними і раніше, у сталінські часи, коли і народився жарт про слонів, але зараз можна говорити про практичну добровільну відмову росіян від такої реакції на офіціоз. У випадку з колишньою Східною Прусією це особливо помітно. Німецьку історію регіону заперечувати неможливо, але тоді на допомогу приходить вигадка. За співзвуччям балти-пруси стають русами, тобто росіянами. Земля оголошується словʼянською або балто-словʼянською і йдеться про те, що германці завоювали «руську» землю, яка, у свою чергу, ототожнюється, за практикою російської пропаганди, з російською. Після завоювання німці, мовляв, влаштували геноцид та асиміляцію цих «прусів-русів» або русичів. І ця відверта, цілком штучна маячня про нібито історичні права Росії на регіон чудово знаходить свою аудиторію. Ба більше, росіяни примудряються використовувати німецький період та минуле без згадки про, власне, німецьку державу. Особливо яскраво це помітно на прикладі філософа Канта, який просто «жив там» і іменем якого у Калінінграді тепер називається «Балтійський федеральний університет». При цьому усі «кантівські місця» занехаяні та занедбані, утім як уся колишня Східна Прусія. Показово, що меншини балтів у вигляді мемельських (клайпедських) литовців (летувининків) та латишів (курсенієків) з Куршської коси, за долю яких так побивається російська пропаганда, добив саме перехід цієї частини Східної Пруссії під владу Москви. Їх було депортовано до Німеччини разом з прусськими німцями, де у діаспорі та у відриві від звичного способу життя вони майже повністю асимілювалися.


Фортеця у облозі чи кватирка до Європи?

Калінінградська область є вкрай мілітаризованою. Ще з радянських часів там зосереджене величезне військове угруповання. Ця земля сприймається росіянами як плацдарм у Європі, в оточенні ворогів. Там є позиції ракет Іскандер та сучасних комплексів ППО. Це чинник тиску на ЄС та НАТО. Адже від Білорусі, яка фактично є васалом Росії та існує з ним у форматі так званої Союзної держави, Калінінградська область відрізана вузьким Сувалкським коридором, шириною 100 км. Там проходить кордон Литви та Польщі. Російські стратеги та пропагандисти регулярно лякають Польщу, Литву та НАТО перспективою військової операції у вигляді зустрічного удару із Білорусі та Калінінградської області з метою розгрому у ньому Збройних Сил НАТО та відрізання країн Балтії від усього масиву Альянсу. З наступною операцією по їх захопленню. І після російської повномасштабної агресії проти України 24.02.2022 ці плани не виглядали як несерйозні. НАТО доводиться рахуватися з ним. У безпосередній близькості до Сувалкського коридору Польща формує нові дивізії. Хоча війна РФ проти України внесла певні корективи. Тепер і російська армія не сприймається як непереможна, і постійна участь військових частин із анклаву у війні в Україні якщо не демілітаризувала угруповання, то суттєво знекровила його. Можна казати про те, що у значної кількості мешканців регіону є відмінності ментальності від інших росіян. Вони базуються на пихатому сприйнятті себе як спадкоємців завойовників та, водночас, близькості до справжньої Європи, що тривалий час надавало певні економічні вигоди, поки був можливий рух до Польщі та Литви. ФСБ навіть звітувала про боротьбу з «сепаратистами, які прагнули відірвати регіон від РФ та приєднати до Німеччини», прибиваючи паростки можливого регіоналізму…


….

Принцип непорушності кордонів не дозволяє говорити про те, що Калінінградська область може перестати бути Росією. Тим більше, що російська комуністична зачистка позбавила регіон корінного населення - німців. Але Кремль своєю агресивною політикою формує нову реальність та ставить під питання легітимність кордонів РФ. 30 вересня, згідно з указом Путіна святкуватиметься «возʼєднання з Росією» Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей. Ці регіони, як і Крим з Севастополем є українськими, в міжнародно визнаних кордонах України та у кордонах України неодноразово визнаних Росією. Але РФ повністю окупувала Крим та Севастополь, інші землі частково та оголосила про «включення у склад у РФ». Безумовно, Україна визволить свої землі та людей. Але на цьому тлі виникають питання наскільки непорушними тепер є кордони власне Росії, яка руйнує чужі кордони, що визнавала сама. Чи не запустив Кремль так процес саморуйнації? А проект «Балтійська Республіка» з калінінградськими регіоналістами вже бере участь у Форумі вільних держав Постросії. І може так врешті зʼявиться шанс демілітаризації Півдня Балтики.


Джерело: "The Gaze"


23 перегляди0 коментарів
bottom of page