Іван Ус: чому дефіцит товарів матиме тимчасовий характер, а Росія програє гонку децентралізації

Масовані ракетні та дронові удари окупантів по логістичних центрах і складах у Києві та області — це виклик, який Україна вже проходила у 2022 році і має ресурс, щоб пройти знову. Про це заявив експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», кандидат економічних наук Іван Ус в ефірі Радіо НВ.

Дефіцит — тимчасове явище, а не системна криза

Коментуючи повідомлення про знищення близько 80–100 тисяч м² холодних складів у столичному регіоні та зупинку роботи "Запоріжсталі" після балістичного удару, експерт наголосив, що частковий дефіцит окремих товарів справді відбувається, однак порівнювати нинішню ситуацію варто не з панічними прогнозами, а з досвідом кінця лютого 2022 року. Тоді, за словами Уса, ситуація була значно гіршою — росіяни стояли під Києвом, і частина складів фактично опинилася в окупації. Порожні полиці в супермаркетах тоді наповнились впродовж двох тижнів. Зараз, попри удари, окупації столичного регіону немає, а система постачання за 4,5 роки повномасштабної війни встигла напрацювати диверсифікацію та розгалуженість.

Ставка на децентралізацію: чому дрібні склади вигідніші за великі

Ключова теза експерта — епоха гігантських складів у прифронтовій країні минула, принаймні на період активних бойових дій. Концентрація товарів в одному місці мотивує ворога бити саме туди; натомість велика кількість дрібних, розосереджених і, за можливості, підземних складів робить кожен окремий удар менш ефективним і змушує окупантів витрачати дорогі балістичні ракети на менш цінні цілі.

За аналогією з моделлю маркетплейсів на кшталт Wildberries, дрібний та середній бізнес, на думку Уса, має не закриватися, а кооперуватися в мережі складів із централізованою системою обліку товарних залишків — тут у пригоді стають сучасні автоматизовані рішення на основі штучного інтелекту.

Держава, зі свого боку, обговорює з бізнесом можливі податкові пільги та відтермінування перевірок для компаній, що постраждали від ударів.

Укриття та мобільні заправки як елементи адаптації

Окремою проблемою експерт назвав недостатнє покриття захисними спорудами — за його даними, наявні бомбосховища та підземні майданчики закривають лише 59% потреби, тож майже 40% залишаються без укриттів поблизу домівок. Він закликав місцеву та державну владу пришвидшити розбудову мережі укриттів, які після завершення повномасштабної війни можна буде перепрофілювати за умови законодавчого закріплення можливості повернення до основної функції.

Що стосується паливного забезпечення, Іван Ус назвав перспективним напрямом сервіси мобільної доставки пального за викликом — за умови належного регулювання ринку та зберігання запасів у захищених, зокрема підземних, сховищах, це знижує ризики, пов'язані з концентрацією на звичайних автозаправних станціях у прифронтових регіонах.

Чому Росія програє в логістичній стійкості

На відміну від України, Росія залишається централізованою країною і психологічно, і структурно, зазначив експерт: система побудована на невеликій кількості великих логістичних хабів, що робить її вразливішою до ударів. Швидко перейти на модель розосереджених малих центрів окупанти, на думку Уса, не зможуть — це вимагає не лише інфраструктурних, а й управлінських змін, до яких російська система історично не готова.

Війна на виснаження — це війна економік

Удари України по нафтогазовій інфраструктурі Росії, за словами експерта, системно позбавляють Кремль ресурсів: лише відмова від експорту нафтопродуктів коштувала Росії частини від 39 млрд доларів, які вона заробила на цьому у 2025 році.

Іван Ус провів історичну паралель із капітуляцією Німеччини в Першій світовій війні — попри відсутність бойових дій на її території, економічне виснаження стало вирішальним фактором поразки. За його оцінкою, подібна динаміка наростає й у Росії: конфлікт між політичним керівництвом, яке не зацікавлене в перемовинах, та економічними елітами, що дедалі відчутніше втрачають гроші через війну, посилюватиметься — особливо у 2027 році, коли ефект виснаження стане ще відчутнішим.

https://youtu.be/vzan4vzBqMc?si=X1CvMmqrK_C4mutq