Іван Ус: Європа має рішучіше використовувати російські активи

Ухвалення Верховною Радою євроінтеграційних законів відкриває Україні доступ до міжнародного фінансування, а Європейському Союзу варто перейти до жорсткішої політики щодо держав-членів, які відмовляються від спільних рішень на підтримку України. Таку думку в ефірі Радіо НВ висловив експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна», кандидат економічних наук Іван Ус.

Коментуючи ухвалення в першому читанні законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та закону про зміни до Цивільного кодексу, експерт наголосив на важливості зберігати проєвропейський курс навіть в умовах повномасштабної війни. За його словами, такі рішення сьогодні відкривають можливості для отримання фінансування ЄС, а в перспективі закладають підґрунтя для повноцінного членства.

Іван Ус звернув увагу, що серед напрямів євроінтеграції найуспішнішим для України парадоксально є боротьба з корупцією: попри помірний загальний показник просування — близько 27% — саме антикорупційна складова випереджає інші. Створення таких інституцій, як НАБУ та САП, викликає інтерес у балканських країн-кандидатів, які просять Україну поділитися досвідом. Водночас експерт нагадав, що жодна країна світу не подолала корупцію повністю: навіть лідер індексу сприйняття корупції Transparency International Данія має 90 балів зі 100.

Окремо він відзначив, що в структурі Державної прикордонної служби вже діє підрозділ, відповідальний за підготовку до Шенгену, а також підрозділ, який опрацьовує плани на період після деокупації Криму. На думку експерта, це свідчить, що українські відомства паралельно з відсічю агресії наближають нормативну базу до європейської.

Позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який у листі до президента Європейської Ради Антоніу Кошти пригрозив заблокувати ухвалення наступного семирічного бюджету ЄС без одностайної підтримки фінансування України у 2027 році, Іван Ус пов'язав із внутрішньополітичним контекстом. Зростання популярності «Альтернативи для Німеччини» живиться наративом про те, що Німеччина фактично самотужки утримує інших членів ЄС, тож Берлін прагне продемонструвати, що тягар має бути спільним.

Експерт вважає, що і ЄС, і НАТО мають жорсткіше реагувати на членів, які публічно відмовляються від спільних зобов'язань. Як приклад він навів заяви прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який назвав ініціативу Мерца шантажем і відмовився брати участь у фінансуванні України, а раніше заявляв, що Словаччина не відправлятиме військових у разі нападу Росії на країни Балтії. Якщо держава не готова виконувати зобов'язання, питання про доцільність її членства в об'єднанні має бути поставлене відкрито, наголосив Іван Ус.

На його думку, ключова проблема сучасних міжнародних інституцій — ЄС, СОТ, ООН — полягає в тому, що їхні засновники передбачили механізми розширення, але не механізми виключення чи відповідальності за агресію. Саме тому, нагадав експерт, у 2022 році не вдалося виключити Росію зі Світової організації торгівлі, а держава-агресор досі залишається постійним членом Ради безпеки ООН.

Іван Ус підкреслив, що Європа допомагає Україні не з альтруїзму, а усвідомлюючи: якщо не зупинити Росію в Україні, зупиняти її доведеться на власній території.

Щодо заяви єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса про роботу над виділенням Україні 45 млрд євро у 2027 році, експерт пояснив, що йдеться про другу частину вже ухваленого рішення про 90 млрд євро на два роки. Водночас джерело цих коштів досі залишається предметом дискусій. Іван Ус переконаний, що ресурси в ЄС є, а для порівняння навів угоду про купівлю Warner Bros. компанією Netflix приблизно за 87 млрд доларів: якщо таку суму здатні знайти приватні компанії, держави ЄС тим паче мають таку можливість.

Головним резервом експерт вважає заморожені російські активи. Він закликав не обмежуватися сумою близько 300 млрд доларів активів Центробанку РФ і розширити пошук на кошти російських олігархів, пов'язаних із Кремлем. Також Іван Ус запропонував поширити норму 21-го пакета санкцій ЄС: не розглядати жодних позовів Росії щодо заморожених активів до завершення війни, а під ці активи випустити цінні папери й надати Україні еквівалентну суму. Без компенсації з боку Росії жодні санкції не мають зніматися, а активи — розморожуватися.

Серед перешкод для використання російських активів експерт назвав ризик для фінансової репутації Європи, юридичні аргументи та загрози керівництву депозитарію Euroclear. Перший ризик, за його словами, знімається спільною позицією всього Заходу — альтернативних надійних фінансових центрів для заможних держав фактично немає.

Безпеку Euroclear мають забезпечити європейські спецслужби. Третю, менш публічну проблему, Іван Ус пов'язує з побоюваннями Німеччини щодо створення прецеденту, який можуть використати для вимог репарацій за Другу світову війну, — тож партнерам варто чітко зафіксувати, що рішення щодо російських активів не поширюватиметься на інші випадки.