Чи готова Європа до війни з Росією: аналіз підготовки та реформ

Вже четвертий рік повномасштабної війни Росії проти України тримає в напрузі європейські держави, оскільки вони можуть стати наступними цілями агресії. Про це свідчать дані ГУР МО України, розвідки європейських країн, США та навіть заяви російської сторони, яка постійно критикує "проклятий Захід та їхніх маріонеток", погрожуючи "дійти до Ла-Маншу" чи "підняти російський прапор над Рейхстагом". Це підкреслює необхідність підготовки Європи до потенційної війни з російською армією, яка, попри значні втрати, адаптується до сучасних реалій: використовує роботизовані системи, просувається вперед і ефективно протистоїть в деяких випадках українцям в "битві списа та щита". Європейська промисловість і технологічна база, хоч і переживають труднощі порівняно з КНР та США, залишаються потужними та здатними до трансформацій. Досвід України в протистоянні Росії може допомогти Європі модернізуватися. Розглянемо це на прикладі навчань НАТО за 2022-2025 роки, виявлених недоліків, уроків та політичних, економічних рішень європейських держав.

Навчання НАТО за 2022–2025 роки

Аналіз охоплює уроки з ключових навчань, таких як Cold Response 2022, Air Defender 2023, Steadfast Defender 2024 та серії навчань у 2025 році, а також стратегічні зміни, спричинені війною в Україні. Ці навчання фокусувалися на швидкому розгортанні, взаємодії та стримуванні гібридних загроз, особливо на східному фланзі. Оцінки постійно виявляли системні прогалини, що спонукало до реформ у витратах, можливостях та доктринах. Європейські члени НАТО, які формують основу сухопутних сил, взяли на себе основну відповідальність за вирішення цих проблем через збільшення інвестицій та двосторонні ініціативи. Нижче розберемо період по роках з акцентом на недоліках, уроках та діях.

2022: пробудження до нових загроз

Рік відзначився повномасштабним вторгненням Росії в Україну, яке викрило вразливості НАТО. Навчання Cold Response (березень, Норвегія) залучило 30 000 військових з 27 країн для тестування арктичних операцій, але виявило проблеми в мобілізації та підтримці, подібні до українських реалій.

Виявлені недоліки: логістичні затримки в холодному кліматі, недостатні запаси для тривалих дій, проблеми взаємодії багатонаціональних сил. Аналіз RUSI підкреслив російські провали (відсутність планів відступу, ризики дружнього вогню), що відображають потенційні слабкості НАТО. Енергетична залежність від Росії посилила вразливість ланцюгів постачань.

Уроки: У сучасній війні немає "схованок" – удари наносяться по всій глибині; потрібні великі запаси та БпЛА для обізнаності; точні удари вразливі до РЕБ. Бездіяльність НАТО після 2014 року сприймалася як провокація.

Дії в європейському НАТО: збільшення передових розгортань (посилення присутності в Балтії та Польщі). Витрати зросли, Польща досягла витрат в 4% ВВП на оборону. Мадридський саміт підтвердив 2% ціль з планами препозиціонування запасів. Німеччина прискорила будівництво СПГ-терміналів для зменшення залежності від російського газу.

2023: випробування повітряних та мультидоменних можливостей

Навчання Air Defender 2023 (червень, Німеччина) залучило 250 літаків з 25 країн для перевірки переваги в повітрі. Вони були успішними (90% місій виконано), але виявили проблеми в координації перевантаженого простору.

Виявлені недоліки: Інтеграція не-НАТО партнерів, комунікаційні бар'єри, недостатнє фінансування ППО. Широкий аналіз показав нестачу боєприпасів та промислових потужностей порівняно з Росією.

Уроки: Спільна обізнаність критична; недостатнє фінансування викликає затримки (5–10 років для ракет). Маскування складне через сенсори, вимагає мобільності та розсіювання.

Дії в європейському НАТО: Вільнюський саміт наголосив на 20% бюджетів для обладнання. Німеччина замовила додаткові Patriot (1,35 млрд євро). Початок спільного виробництва дронів з Україною для заповнення промислових прогалин.

2024: масштабне стримування та логістичні тести

Steadfast Defender 2024 (січень–травень, Європа) – найбільші навчання після Холодної війни з 90 000 військових. Вони перевірили плани, але виявили стійкі проблеми.

Виявлені недоліки: Логістика (розбіжності колій, невідповідність мостів для перевезення важкої техніки); нестача ППО, ракет, військ (35–50 бригад), боєприпасів, захищеного зв'язку. Ефективність знизилася в забезпеченні; затримки в мультидоменних сценаріях. Енергетична вразливість та Сувалькський коридор посилили ризики.

Уроки: Бездіяльність провокує агресію; промисловість обмежує масштаб. Логістика потребує цивільно-промислових партнерств.

Дії в європейському НАТО: Картографування постачань; посилення кіберзахисту. Витрати досягли 2,02% ВВП. Польща очолила Iron Gate.

2025: Адаптація та посилення зобов’язань

Навчання Steadfast Dagger та Defender 25 фокусувалися на швидкому реагуванні та мультимодальних операціях на тлі попереджень про атаки Росії за 3–5 років.

Виявлені недоліки: промислове відставання (Росія перевищує НАТО в боєприпасах); політичні розбіжності; низькі витрати (1,9% ЄС проти 9% Росії). Тиждень підсумків відзначив проблеми в мультидоменних вправах.

Уроки: Інтегрований краудсорсинг рішень; центр JATEC для співпраці з Україною. Боротьба за електромагнітний спектр.

Дії в європейському НАТО: Гаазький саміт обіцяв 5% ВВП до 2035 (3,5% оборона, 1,5% допоміжні). Нові цілі для ППО/ПРО; допомога ЄС Україні – 50 млрд євро. Рекомендації: покарання агресії, поглиблення партнерств.

Політичні та фінансові перешкоди

Нерівномірні зобов'язання створюють розбіжності: так великі економіки (Німеччина, Франція, Іспанія, Італія) відстають від плану витрачати 2% ВВП на оборону, попри плани на 3,5%+1,5% до 2035. Боргові обмеження та зростання зумовлюють компроміси між допомогою Україні та переозброєнням (витрати ЄС – 2,02% у 2024). Політична нерішучість через ескалацію затримує реформи (ядерна стратегія, кібернаступ). Співпраця ЄС-НАТО ризикує дублюванням, стандарти ЄС можуть порушити взаємодію. У разі нападу це призведе до вагань, як у симуляціях прориву в Сувалькському коридорі.

Залежність від США та стратегічні вразливості

Європа залежить від американських засобів (ISTAR, глибокий удар), що паралізує автономію, особливо з фокусом США на Індо-Тихоокеанському регіоні. Заміна коштуватиме 1 трлн дол., але плани недостатні. Росія використовує це, застосовуючи гібридні тактики для підриву єдності. Без США Європа матиме проблеми з морем, повітрям та забезпеченням. Росія може атакувати за 2-5 років, скориставшись повільними інноваціями Європи.

Гібридні загрози та ризики ескалації

Російські "сірі зони" розмивають межі, саботаж націлений на інфраструктуру (кабелі – 95% даних). Робочі групи ЄС-НАТО недофінансовані, фокус на захисті, не протидії. Це викликає тривогу та зумовлює прорахунки. Наслідки: підрив згуртованості НАТО, інциденти (дрони) тестують рішучість без статті 5.

Запропоновані заходи та широкі наслідки

Негайні кроки: масштабування виробництва БпЛА, прикордонні перешкоди (міни), кіберстійкість (нульова довіра), промислове зростання (цілодобові зміни, трансатлантичне виробництво). Довгостроково: ініціативи з протидії дронам, ELSA для далеких ударів. Readiness 2030 (800 млрд євро) та плани НАТО передбачають взаємодію, але успіх залежить від волі, реформ закупівель, інвестицій. Дані RUSI/CEPA свідчать, що реформи стримають Росію, якщо їх прискорити, але затримки підтвердять слабкість. Неповне впровадження призведе до втрат, вимагаючи проактивності для балансу стримування без провокацій.

Цей аналіз ілюструє еволюцію Європи: витрати зростають, але затримки впровадження дорогі в кризових умовах, є потреба в негайних рішеннях, що можуть суперечити бажанню більшості, але необхідні для вирішення питання існування сучасного світопорядку, створеного в Європі.

Данило Єршов