top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Інтерв’ю Путіна: завершений образ російського нацизму, - Петро Олещук



В інтерв’ю Путіна для Такера Карлсона усі могли побачити божевільного психопата, що керується власними уявленнями про історію тисячолітньої давнини як підставою для геноциду в ХХІ сторіччі. Про це в статті для EL PAIS повідомив політолог, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук. З перекладом матеріалу можна ознайомитись нижче.


Інтерв’ю російського диктатора В. Путіна американцю Т. Карлсону викликало неабиякий інтерес у світі, хоча, мабуть, і не у тому ключі, на який розраховували у Кремлі. Дуже довгі, плутані та нудні історичні лекції від Путіна залишилися незрозумілими навіть тими, хто міг на Заході поставитися до нього досить лояльно.


Але за іронічними коментарями про давніх князів минулого все ж залишився переважно поза увагою той месседж, який, очевидно, Путін намагався донести західній аудиторії. І цей месседж за своєю природою максимально нацистський. Іронічно, що при цьому Путін окремо висловив вимогу «денацифікації» для України, яку він сам розуміє як «заборону нацистських організацій». І одночасно з цим зайнявся публічним виправданням лідера німецького нацизму А. Гітлера. На думку Путіна, саме Польща своєю «непоступливістю» спровокувала Гітлера на себе напасти. А могла би просто поступитися територіями, на які претендувала Німеччина. Цікаво, що у самій Росії діє законодавча заборона на виправдання нацизму, і якби подібні слова сказав би публічно хтось із підданих Путіна, то вони цілком могли би потім опинитися у в’язниці. Але Путін вище за власні законі, і він абсолютно відверто публічно захоплюється нацистами минулого.


І якщо дилетантські думки Путіна щодо російської та світової історії можна сприймати іронічно, то виправдання ним Гітлера не повинно залишати жодних сумнівів – Путін планує робити те саме, що робив Гітлер.


Щодо історії Польщі варто нагадати, що вона була не першою державою, проти якої здійснила агресію Німеччина Гітлера. Першою була Чехословаччина, якій нацисти теж висунули ультиматум: або віддавайте частину власних територій, або буде війна. У підсумку лідери держав Заходу домоглися від Чехословаччини капітуляції, бо занадто боялися війни. Але «Мюнхенська змова», яка віддала частину Чехословаччини Німеччині, не зупинила ніякої війни а також окупації Чехословаччини, нікого не «умиротворила». Протягом року Чехословаччина припинила своє існування, а Чехія була окупована і стала частиною Третього рейху. І в якості окупованої території чехи зазнали усіх можливих переслідувань: від прямих репресій та концтаборів до знищення цілих сіл у рамках «боротьби з партизанами». Тож нічого дивного, що Польща вирішила чинити опір. Тоді уже всім було зрозуміло, що умиротворити агресора не вийде.


Ще один важливий момент, який виразно поєднує інтерв’ю Путіна Карлсона з будь-якими виступами Гітлера: уявлення про якісь «історичні права», які начебто слугують виправданням будь-якої агресії. Це дико і смішно чути людині ХХІ сторіччя, однак для таких як Путін або Гітлер все це абсолютно природно та зрозуміло. Вони щиро вважають, що історії якихось князів та їхніх князівств з далекого минулого можуть бути причино, аби сьогодні бомбити міста, вбивати людей та руйнувати їхні життя. Бо це «історично справедливо», бо так і має бути, бо колись якійсь правитель написав іншому правителю листа, у якому начебто просив приєднати якісь території.


Далі, Путін, фактично, більшу частину свого виступу присвятив спробам довести, що Україна не має права на існування як держава. У хід йшло все. Князі минулого, документи 17 сторіччя, тези про те, що Україну вигадали в Австрійському генштабі, або у Польщі. Крім того, на думку Путіна «українці досі вважають себе росіянами». Це все дуже важливо, адже показує, що ніякі домовленості з Путіним щодо України неможливі. Для Путіна Україна – «штучна держава». Така сама, якою була для Гітлера та сама Чехословаччина. А якщо вона «штучна держава», то її треба знищити. Не захопити якусь окрему частину, не домогтися її неприєднання до НАТО.


При цьому, сам Путін демонстративно бідкався через те, що Україна, мовляв, відмовилася підписувати уже готові домовленості у Стамбулі через «тиск Заходу». І знову закликав Захід до миру, навіть щедро пообіцявши не нападати на НАТО. Чи можна в принципі довіряти подібним обіцянкам Путіна, якщо він не визнає за Україною право на існування, через «історичні» причини? Які ще держави на думку Путіна є «штучними»? Держави Балтії, які є членами НАТО, і напад на які означатиме пряму конфронтацію з Путіним?


Відповідно, перспективи будь-якого «припинення вогню» навіть суто теоретично тепер видаються майже неможливими. Путін може підписувати будь-які папірці, але чи зміниться від того його світогляд? Він, очевидно, буде і далі вважати, що Україна та інші колишні республіки СРСР – це несправжні держави, створені штучно. Байдуже ким: Леніним, Сталіним, поляками або австрійцями. Головне, що вони – неправильні, а тому мають бути анексовані та поглинені Росією. Відповідні, будь-які поступки можуть бути лише тимчасовими та тактичними. Як «Мінські домовленості» 2014 року, які Росія підписала, а потім порушила у момент, який вважала для себе найбільш вигідним.


Коли Росія розпочала повномасштабну агресію проти України у лютому 2022 року, то, очевидно, ця війна мислилась російським режимом як щось подібне до «Польської кампанії» Вермахту: швидкий розгром української армії та окупація самої України. З подальшим переділом територій та включенням України до складу Росії. Звісно, на основі того, що на це є «історичні права», а також спираючись на те, що українців можна вважати тими ж росіянами. Якщо ж комусь з українців таке б не сподобалося, то їх можна було оголосити «нацистами» та знищити у рамках «денацифікації». Як це відбувалося у Бучі та інших окупованих українських містах.


Але план росіян виявився невдалим через переоцінку власних та недооцінку українських сил. Відповідно, війна перейшла у довготривалу фазу, і «Польська кампанія» Вермахту затягнулася на роки. Усі, хто читав книжки про Другу світову війну, знають, що було за «Польською кампанією». Був напад на Данію та Норвегію, миттєва окупація Бельгії та Нідерландів, капітуляція Франції та німецькі війська у Парижі. Зараз Україна змогла максимально затягнути перший етап війни, але це не стало уроком для інших. Західний світ продовжує жити думками, що їх це не торкнеться, бо у Путіна не вистачить сил, або його плани не йдуть далі України. Але проблема у тому, що людиноненависницька ідеологія називається такою, бо характеризується ненавистю до різних народів та етнічних груп. А не лише до одних українців. Путін може висувати територіальні претензії до різних сусідів та починати нові і нові війни. З його точки зору це буде «правильно», бо він просто відновлює «історичну справедливість». І його не цікавить, скільки людей для реалізації цих цілей треба буде вбити, і де ці люди будуть знаходитися.


Тривалий час на Заході низка політиків, журналістів та інших «лідерів думок» намагалися раціоналізувати Путіна. Мовляв, він просто хоче себе захистити від НАТО. Він не хоче, щоб західні війська наближалися до його кордонів. Він боїться «кольорових революцій» і т.д. Але реальність виявилася зовсім іншою. В інтерв’ю Путіна для Такера Карлсона усі могли побачити божевільного психопата, що керується власними уявленнями про історію тисячолітньої давнини як підставою для геноциду і ХХІ сторіччі. Хто називає цілі народи «вигаданими», а держави – «штучними». І як можна сприймати його як раціонального геополітичного гравця, що придатний для домовленостей з ним?


Джерело: "EL PAIS"

10 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page