Огляд міжнародної преси за 8 – 19 вересня 2025 року

Останніми тижнями тема порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками стала однією з найгостріших у західних ЗМІ. У відповідь на ці інциденти НАТО підняло в небо винищувачі та активувало системи протиповітряної оборони. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що загроза повномасштабного конфлікту в Європі «наблизилась як ніколи з часів Другої світової війни».

Варшава задіяла Статтю 4 Статуту НАТО, яка передбачає консультації між союзниками у випадку загрози територіальній цілісності, політичній незалежності чи безпеці держави-члена. Альянс розпочне колективні обговорення можливої відповіді, тобто це лише крок від застосування Статті 5, що передбачає взаємну оборону у випадку нападу.

У статті Foreign Policy під назвою «росія знову атакувала НАТО» зазначається, що путін, імовірно, намагається перевірити рішучість західного альянсу. Проте ця рішучість поки викликає сумніви. Вихід очевидний: союзники повинні негайно передати Україні далекобійні засоби ураження, здатні бити по цілях углиб території росії. Це стане реальним стримуючим фактором для кремля.

Сенат США може очолити жорстку відповідь, ухваливши санкційний законопроєкт, який дозволяє вводити вторинні санкції та мита проти країн, що продовжують купувати російські енергоносії. Сам факт ухвалення стане потужним сигналом єдності Заходу.

Найважливіше - США та ЄС мають нарешті конфіскувати заморожені російські активи на суму близько $300 мільярдів, які зберігаються в західних банках і спрямувати ці кошти на допомогу Україні. Російська економіка вже перебуває під колосальним тиском і значна фінансова підтримка України зробить продовження війни для москви вкрай складним.

У виданні The Washington Post повідомляється, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав країни НАТО розглянути запровадження безпольотної зони над Україною задля захисту Європи від ракетних та дронових атак з боку росії. Сікорський підкреслив, що Польща не може ухвалити таке рішення самостійно, воно вимагає колективної підтримки союзників по Альянсу та Європейському Союзу.

У матеріалі від Bloomberg колишній головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс наголошує, що Альянс має достатні технічні й організаційні можливості для ефективного захисту повітряного простору. Він пропонує розширений комплекс заходів, серед яких: запровадження вторинних санкцій проти країн, які торгують із росією; повна заборона імпорту російських енергоносіїв; конфіскація близько $300 мільярдів заморожених російських активів; передача Україні далекобійних ракет і дронів з високоточною системою наведення для ураження інфраструктури виробництва та запуску російських БПЛА.

На його думку, настав момент для рішучих дій. Саме поєднання безпольотної зони з економічним і дипломатичним тиском може змусити кремль відмовитися від планів повного захоплення України.

Додатково, Bloomberg повідомляє, що в Європі зростає підтримка ініціативи щодо розширення використання заморожених російських активів для фінансування України. Це зумовлено новим тиском з боку Президента США Дональда Трампа та зміною позиції Німеччини, яка раніше обережно ставилася до такого кроку, але нині виступає за максимальне використання прибутків від заморожених російських коштів для допомоги Україні.

Атака дронів на територію країни-члена НАТО — це не просто провокація, а реальний акт агресії, який може мати історичні наслідки. Реакція Альянсу на цю подію є ключовим тестом його рішучості та спроможності стримувати агресора. Поки що відповідь була обережною, але цього може бути недостатньо. НАТО слід створити нову оборонну архітектуру на своєму східному фланзі.

Велика Британія запроваджує нові санкції проти росії, спрямовані на нафтовий флот і постачальників оборонної продукції

Велика Британія оприлюднила новий пакет із 100 санкцій проти росії, спрямованих на судна, що перевозять російську нафту, а також на компанії, які постачають електроніку, хімікати та вибухові речовини, що використовуються для виробництва озброєння.

«Міжнародні дії, спрямовані на посилення економічного тиску на росію та перекриття критично важливих грошових потоків, які вона використовує для фінансування цієї незаконної війни, мають життєво важливе значення», – заявила в п’ятницю міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер.

Ці заходи стали відповіддю на порушення повітряного простору Північноатлантичного альянсу над Польщею російськими безпілотниками на початку цього тижня, а також на нещодавні удари, які безпосередньо вразили будівлю Кабінету Міністрів України, пошкодивши офіси Британської ради та делегації ЄС у Києві.

Польща закликає НАТО встановити безпольотну зону над Україною

Міністр закордонних справ Польщі закликав країни НАТО запровадити безпольотну зону над Україною, щоб захистити Європу від російських ударів. Це відбулося на тлі триваючих наслідків порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками минулого тижня, що змусило очолюваний США Альянс підняти в повітря винищувачі.

У коментарі, опублікованому в понеділок, глава польського зовнішньополітичного відомства Радослав Сікорський заявив німецькому виданню Frankfurter Allgemeine, що ідея запровадження безпольотної зони була висунута ще рік тому адміністрацією Байдена. Водночас, за його словами, реалізувати її лише силами Польщі неможливо — необхідна підтримка інших європейських союзників.

Росія знову напала на НАТО.

Учора ввечері росія фактично вторглася в НАТО. Будь-яке інше тлумачення — лише спроба замилити очі. Щонайменше 19 російських безпілотників, частину з яких було запущено з території Білорусі, близького союзника москви, порушили повітряний простір Польщі. У відповідь НАТО підняло в повітря винищувачі та активувало засоби протиповітряної оборони.

Шлях уперед для Альянсу є очевидним. Члени НАТО мають негайно надати Україні далекобійну зброю, здатну вражати цілі в глибині території росії. Це завдасть путіну реальних втрат і суттєво підвищить ціну подальшої ескалації війни.

Також НАТО слід серйозно посилити оборону свого східного флангу, зокрема, розглянути створення своєрідної «дронової стіни»: флоту безпілотників, здатного оперативно реагувати на загрози з повітря чи суші. Водночас перехоплення дронів у повітряному просторі росії або Білорусі наразі виглядає надто радикальним кроком. Уряди країн-членів НАТО також мають діяти рішуче. Зокрема, Сенат США може очолити відповідь, схваливши жорсткий пакет санкцій, запропонований групою сенаторів.

Німеччина підтримує подальше використання заморожених російських активів на користь України

Німеччина, яка тривалий час обережно ставилася до захисту фінансового центру Європи та дотримання принципу державного імунітету, стала активним прихильником максимальної мобілізації прибутків від заморожених російських активів, заявили джерела, що побажали залишитися анонімними.

Зміна позиції Берліна пов’язана з побоюваннями, що в разі послаблення підтримки України з боку США під час президентства Трампа, основний тягар допомоги Києву ляже на плечі найбільшої економіки Європи. Це, своєю чергою, може ще більше посилити популярність ультраправих сил у самій Німеччині.

Як безполітна зона може врятувати Україну

Безпольотна зона — це вкрай рішучий і агресивний крок, що дійсно несе ризик подальшої ескалації конфлікту. Однак, з огляду на безрозсудність, жорстокість і непоступливість путіна, які особливо проявилися в його ігноруванні особистих дипломатичних зусиль Трампа, ми дійшли висновку, що настав час закрити повітряний простір над Україною. У поєднанні з іншими економічними та дипломатичними інструментами це може стати єдиним способом переконати москву в тому, що її спроби повного завоювання України приречені на провал.

Які є варіанти гарантій безпеки для України?

Гарантії безпеки для України стали ключовим питанням переговорів після того, як президент США Дональд Трамп відновив зусилля щодо укладення мирної угоди, покликаної покласти край війні з росією.

Президент України Володимир Зеленський давно наполягає на тому, що США та Європа мають взяти на себе зобов’язання зі стримування подальшої агресії росії. Форма цих гарантій може визначити архітектуру європейської безпеки на найближчі десятиліття.

Зеленський прагне, щоб Україна врешті-решт стала членом Організації Північноатлантичного договору та отримала захист відповідно до статті 5, визнаної «золотим стандартом» гарантій безпеки. Для росії це є «червоною лінією», хоча союзники України розглядають можливість укладення угоди, схожої на статтю 5. Крім того, Україна продовжує прагнути до глибшої регіональної інтеграції через членство в Європейському Союзі.

Трамп заявляє, що втрачає терпіння до Путіна та розглядає можливість введення санкцій проти банківського та нафтового сектору Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що його терпіння щодо російського президента володимира путіна «швидко вичерпується» і пригрозив москві новими економічними санкціями, оскільки зусилля з посередництва у переговорах про перемир’я з Україною зазнали невдачі.

«Це буде дуже сильний удар у вигляді санкцій проти банків, а також санкцій, пов’язаних із нафтою та митами», – заявив Трамп у п’ятницю в інтерв’ю Fox News.

Згідно з американською пропозицією, з якою ознайомилося агентство Bloomberg, США також повідомлять країни G7, що ті повинні створити правовий механізм для конфіскації заморожених суверенних активів росії та розглянути можливість їх використання для фінансування оборони України. Більша частина з приблизно 300 мільярдів доларів заморожених російських активів знаходиться в Європі.