Огляд міжнародної преси за 17 – 28 жовтня 2025 року
- Anton Kuchuhidze
- 1 день тому
- Читати 7 хв
Останніми тижнями увага міжнародної спільноти була прикута до мирного плану, запропонованого адміністрацією Дональда Трампа. Документ викликав масштабну критику з боку провідних політиків і експертів, які вважають, що він фактично винагороджує агресора та карає жертву.
Так, наприклад, у матеріалі від Bloomberg автор різко критикує американський план завершення російського вторгнення, називаючи його таким, що підриває основи міжнародного права. Документ не містить вимог до росії відмовитися від подальших анексій і не передбачає механізмів контролю чи міжнародного моніторингу. Також відсутні положення про відведення російського важкого озброєння та дронів на безпечну відстань, що робить можливим відновлення атак. План передбачає скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців, забороняє союзникам розміщувати війська на території України і при цьому не встановлює жодних аналогічних обмежень для рф, фактично позбавляючи Україну можливості стримувати агресію.
Автор наголошує, що Україна та Європа не можуть прийняти такий план, адже він створює передумови для нової російської агресії. Оптимальним виходом він вважає внесення правок до плану, які гарантують безпеку: широку демілітаризовану зону, присутність міжнародних миротворців, відсутність обмежень на українську армію та постачання зброї.
У статті від The Washington Post автор стверджує, що будь-яка можлива угода, має супроводжуватися поглибленням інтеграції України із Заходом. Для зміцнення економічного партнерства зі США Україна повинна прискорити реформи, подолати корупційні бар’єри та забезпечити прозорі умови для бізнесу.
Інший огляд у Bloomberg підкреслює, що невдала угода становитиме загрозу не лише для України, але й для стратегічних інтересів США. Посилена росія стала б значно небезпечнішою для Європи, що змусило б Вашингтон збільшити присутність у НАТО та відволікати ресурси від стримування Китаю.
Оптимальною стратегією автор називає досягнення припинення вогню на поточних лініях фронту, відкладання територіальних питань, відмову від обмеження української армії чи союзницької присутності, а також надання Україні обов’язкових гарантій безпеки та використання заморожених російських активів на відбудову. Конгресу рекомендується санкціонувати передачу Україні ракет Tomahawk і запровадити механізми автоматичних санкцій проти покупців російських енергоносіїв у разі відновлення бойових дій. Європейським країнам пропонується надати ракети Taurus і погодити кредити під заморожені російські активи.
За даними Financial Times, США та Україна повідомили про «помітний прогрес» у переговорах щодо завершення війни після зустрічей у Женеві, хоча ключові розбіжності з росією залишаються невирішеними. Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо висловили оптимізм щодо можливості швидкої угоди. Проєкт документа було скорочено з 28 пунктів до 19, але без уточнення, які саме положення вилучено.
Європейські лідери ще до початку переговорів висловлювали стурбованість окремими пунктами плану, насамперед тими, що стосуються санкцій та заморожених російських активів, які вони вважають компетенцією ЄС. Союзники наголосили на трьох ключових принципах:
1. Кордони не можуть змінюватися силою;
2. Україна як суверенна держава не повинна мати обмежень на свої Збройні Сили;
3. ЄС має відігравати провідну роль у забезпеченні миру.
Паралельно, як зазначають у Le Monde, поглиблюється оборонна співпраця Франції та України: підписано намір щодо закупівлі 100 винищувачів Rafale, домовлено про передачу систем ППО SAMP/T, дронів та авіабомб AASM. Франція прагне інтегрувати оборонні промисловості двох країн і модернізувати українську армію.
Європарламент також схвалив 1,5-мільярдну програму інтеграції оборонної промисловості ЄС з Україною. Частина коштів піде на Ukraine Support Instrument, а ЄС розглядає співпрацю з Україною як ключову для зміцнення своєї оборонної автономії та розвитку спільного виробництва озброєнь. Про це повідомляють у The Washington Post.
У підсумку, запропонований США мирний план у нинішньому вигляді не забезпечує належних гарантій безпеки для України, створює ризики нової ескалації та фактично обмежує її оборонні можливості, водночас надаючи суттєві поступки росії. Міжнародні експерти та європейські союзники наголошують на необхідності збереження суверенітету України, непорушності кордонів і активної ролі ЄС у гарантуванні миру.
Сполучені Штати та Україна суттєво змінили суперечливий 28-пунктний план припинення війни після бурхливих зустрічей у Женеві, які наблизили обидві сторони до угоди після того, як Білий дім підштовхнув Київ до підписання документа до Дня подяки.
Зміни, які, за словами двох чиновників, стали значно прийнятнішими для України, можуть виявитися менш прийнятними для росії — парадокс, що вже давно призводить до глухого кута у переговорах щодо припинення війни.
Війна між росією та Україною триває вже майже чотири роки, протягом яких провалилися численні мирні плани, проєкти та саміти на високому рівні. Нова ініціатива США щодо припинення бойових дій спричинила чергову хвилю дипломатичної активності, у межах якої американські, європейські, російські та українські чиновники намагаються вплинути на перебіг найкривавішого конфлікту в Європі від часів Другої світової війни.
Підтримана США пропозиція, представлена Україні минулого тижня і така, що значною мірою схилялася на користь позицій росії, викликала занепокоєння в Києві та інших європейських столицях. Україна та її союзники висунули низку контрпропозицій, які змінили ключові пункти плану. Українські та європейські лідери висловлюють обережний оптимізм щодо динаміки переговорів, однак очікують на відповіді з Вашингтона та москви, які мають визначальне значення.
Незалежно від кінцевого результату переговорів, будь-який територіальний компроміс має супроводжуватися гарантіями довгострокового майбутнього України через поглиблення безпекової та економічної інтеграції із західними партнерами. Участь США у такій угоді є необхідною. Водночас, щоб забезпечити цю участь, особливо як економічного партнера, Україна має здійснити низку реформ.
Фаворитизм і непрозорі правила постійно викликають розчарування американських компаній, перетворюючи ведення бізнесу на випробування витримки, а не на можливість для розвитку. Хоч боротьба з корупцією є завданням цілого покоління, усунення численних адміністративних перешкод є порівняно легким кроком. Крім того, надання Сполученим Штатам статусу «найбільш сприятливої нації» могло б перетворити двосторонні відносини на повноцінне партнерство.
Законодавці Європейського Союзу проголосували у вівторок за поглиблення інтеграції оборонної промисловості блоку з Україною, оскільки мирний план США залишається невизначеним, а нетрадиційні військові операції росії викликають занепокоєння у 27 країнах-членах.
Депутати Європейського парламенту підтримали програму обсягом 1,5 млрд євро (1,7 млрд доларів) — 457 голосами «за», 148 «проти» і 33 «утрималися». Із цієї суми 300 млн євро (345 млн доларів) призначені для Інструменту підтримки України.
Європейський Союз найближчими днями оприлюднить юридичну пропозицію, яка, нарешті, дозволить блоку використати заморожені активи російського центрального банку для надання Україні кредиту в розмірі 140 млрд євро (162 млрд доларів).
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в середу під час виступу перед законодавцями у Страсбурзі (Франція), що Брюссель готовий представити відповідний текст.
«Я не бачу жодного сценарію, за якого рахунок платитимуть лише європейські платники податків», — сказала вона.
Невигідна угода становитиме загрозу не лише для України, а й для стратегічних інтересів США. Росія отримає військову перевагу, що загрожуватиме Європі та збільшить, а не зменшить навантаження на Америку. У такому разі Пентагон, ймовірно, буде змушений посилити підтримку союзників по НАТО, надаючи більше військ, більше засобів спостереження, більше систем протиракетної оборони та більше інструментів кризового управління, що залишить менше ресурсів для стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Якщо путін порушить угоду, як це вже траплялося раніше, США доведеться або протистояти йому, ризикуючи втягнутися у масштабнішу й хаотичнішу війну, або постати «паперовим тигром».
Ця скрута зрештою може стати критичною і навіть поставити під загрозу режим путіна. Ключем до гідного врегулювання — такого, що покладе край війні без додаткових руйнівних територіальних поступок з боку Києва та супроводжуватиметься вагомими гарантіями безпеки, є прискорення кризи у військових зусиллях путіна та водночас відтермінування кризи в Україні.
Засоби для цього відомі. США мають посилити тиск на російські енергетичні доходи, зокрема на закупівлі російської нафти Китаєм. Вони також повинні активніше застосовувати санкції, щоб стримати зростаючу китайсько-російську стратегічну торгівлю, яка включає товари подвійного призначення і підтримує російські збройні сили. Розвідувальна підтримка та постачання зброї — зокрема не обов’язково такі спірні рішення, як ракети «Томагавк», а більш доступні альтернативи — можуть додатково послабити російську військову економіку та допомогти Україні у здійсненні ударів на великі відстані.
План США щодо припинення російського вторгнення є надзвичайно проблемним документом. Він винагороджує агресора і карає жертву. Він підриває один із ключових принципів міжнародного права — що суверенні кордони не можуть змінюватися силою. Документ нібито пропонує гарантії безпеки, але не пояснює, як вони будуть забезпечені, водночас обмежуючи інструменти, необхідні для їхнього виконання.
Фактично це дорівнює примусовій капітуляції України в інтересах інших, сучасний аналог пакту Молотова–Ріббентропа, де одна сторона переслідує територіальні цілі, а інша — комерційні вигоди. Одним словом, це ганебно.
Президент Франції Еммануель Макрон попередив у вівторок, 25 листопада, що росія не демонструє жодних ознак готовності до перемир’я з Україною, закликавши до «подальшого тиску» на москву з метою просування переговорного процесу. Його коментарі пролунали на тлі нових спроб посередництва у припиненні майже чотирирічної війни після того, як США представили 28-пунктний план, розкритикований за повторення російських вимог, які Україна та європейські союзники нині намагаються скоригувати.
«Очевидно, що сьогодні росія не має наміру погоджуватися на перемир’я», — заявив Макрон після відеоконференції за участю 30 країн так званої «коаліції бажаючих», які підтримують Київ.
Мета полягає в тому, щоб максимально допомогти Україні протистояти російській агресії та відновити її збройні сили, щоб запобігти будь-яким майбутнім атакам у разі, якщо бойові дії врешті-решт припиняться. Саме ця філософія лежить в основі угод про співпрацю, оприлюднених у понеділок, 17 листопада, під час візиту президента України Володимира Зеленського до Парижа.
Після прибуття на авіабазу Віллакублі на заході від Парижа Зеленський і президент Франції Еммануель Макрон підписали лист про наміри щодо придбання 100 винищувачів Rafale та їхнього озброєння. Поставки можуть здійснюватися протягом наступних 10 років за умови підтвердження твердіших замовлень.
За словами Кислиці, новий проект мало схожий на раніше оприлюднену версію мирної пропозиції, яка викликала бурхливу реакцію в Києві. «Від оригінальної версії залишилося дуже мало», — зазначив він.
«Ми розробили міцну основу для зближення позицій і кілька пунктів, щодо яких можемо піти на компроміс», — додав Кислиця. «Решта потребуватиме рішень керівництва».
Кожна сторона відвезе останні робочі проекти до Вашингтона та Києва, щоб поінформувати про них президентів. Потім, за його словами, адміністрація Трампа мала звернутися до москви, щоб спробувати просунути переговори.
Після переговорів у Женеві американські та українські чиновники повідомили про певний прогрес у зусиллях щодо припинення війни з росією, але не надали деталей щодо того, як планується вирішити деякі глибокі розбіжності між москвою та Києвом.
«Чи справді можливий значний прогрес у мирних переговорах між росією та Україною?» — написав Президент США Дональд Трамп у понеділок вранці у своїй соціальній мережі Truth Social. «Не вірте, поки не побачите, але, можливо, щось хороше все-таки відбувається».
У той час як дипломатичні зусилля з метою досягнення миру в Україні тривають, багато спостерігачів, здається, втрачають з поля зору головну мету. Справедливий і чесний мир був би бажаним, але ця мета давно відійшла на другий план.
Натомість дипломатія має прагнути досягнення суверенної, незалежної України, інтегрованої із західними структурами та здатної захищати себе. Це, ймовірно, вимагатиме складних компромісів із росією. У цьому контексті поступки щодо членства України в НАТО або розміру її збройних сил можуть стати вимушеною необхідністю. Проте вимагати від України компромісів щодо її ліній фронту було б серйозною і потенційно незворотною помилкою.
Коментарі