Огляд міжнародної преси за 3 – 14 листопада 2025 року
- Anton Kuchuhidze
- 1 день тому
- Читати 4 хв
Цього тижня міжнародні ЗМІ зосередили увагу на обговоренні використання Євросоюзом заморожених російських активів. Європейські партнери розглядають можливість використання самих російських коштів, а не лише доходів від них, для надання Україні позик, які Києву не доведеться повертати у разі відмови москви компенсувати збитки, завдані війною.
Як повідомляє Bloomberg, план ЄС передбачає виділення до 140 мільярдів євро нових позик, використовуючи активи, що зберігаються у Euroclear у Брюсселі. Щоб захистити Бельгію від можливих судових позовів росії, пропонується створити спеціальні «боргові контракти» з нульовою відсотковою ставкою, які активуються лише у випадку, якщо Euroclear буде змушений відшкодовувати кошти москві.
У Le Monde аналізують так зване норвезьке рішення для гарантій «репараційної позики» Україні. Економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Мерк запропонували, щоб Норвегія, завдяки своєму нафтогазовому фонду вартістю понад $2 трильйони, виступила «страховою сіткою» для проєкту. Високий кредитний рейтинг країни дозволяє брати на себе потенційні ризики без шкоди для фінансової стабільності. Норвегія отримала понад €108 млрд прибутків від продажу газу у 2022–2024 роках, тоді як її допомога Україні становить лише малу частку цієї суми. Багато норвезьких політиків вважають, що країна має моральний обов’язок допомогти більше, оскільки саме вона значно виграла від війни, розв’язаної путіним.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стере доручив провести повний аналіз ситуації, щоб визначити можливі форми участі. Ідею вже підтримала більшість партій парламенту, а також колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, який підкреслив, що Норвегія має не лише можливість, а й обов’язок забезпечити безпеку Європи.
У матеріалі від Foreign Policy авторка наголошує, що путін ніколи не піде на компроміс щодо України, незалежно від втрат і руйнівних наслідків для росії. Майже чотири роки повномасштабної війни та дванадцять років після початку агресії засвідчили: жодні втрати не зупинять його маніакальної мети — підкорити Україну. За цей час росія зазнала колосальних втрат, більших, ніж у всіх її війнах після Другої світової разом узятих, а економіка перебуває на межі краху.
Наразі Захід змушений змінювати підхід і застосовувати стратегію стримування. Захід має продовжувати виснажувати росію, завдаючи їй максимальних втрат, як усередині країни, так і на міжнародній арені. Це означає продовження тиску на російську економіку: від конфіскації заморожених російських активів у Європі до розширення вторинних санкцій проти Китаю, ОАЕ та інших країн, які допомагають російській військовій машині. Також необхідно чинити тиск на союзників росії - від Придністров’я до Білорусі, роблячи все для ослаблення таких лідерів, як Лукашенко, та підтримки проєвропейських політиків, зокрема президентки Молдови Майї Санду. З цією реальністю доведеться змиритися: путіна не можна переконати, його потрібно «пережити».
Брюссель працює над планом — так званою «репараційною позикою», який поки що є вразливим, але норвезький варіант може надати йому переконливості. Європейська комісія розглядає можливість використання активів російського центрального банку, заморожених по всій Європі, щоб надати Києву 140 млрд євро позики. Однак для цього Комісія повинна запропонувати надійні гарантії Euroclear — бельгійській фінансовій установі, що зберігає більшість цих активів, — аби Euroclear був упевнений у відшкодуванні коштів у разі повернення російських активів москві.
Посол України Ольга Стефанішина заявила, що країна веде «позитивні» переговори щодо закупівлі ракет Tomahawk та іншого далекобійного озброєння, навіть після того, як Президент Дональд Трамп дав зрозуміти, що не хоче надсилати їх Україні.«Обговорення триває, але в нас працює багато делегацій, щоб збільшити доступні фінансові ресурси для закупівлі додаткових військових можливостей у США», — сказала Стефанішина в інтерв’ю Bloomberg TV Balance of Power.
Група семи провідних індустріальних держав уже погодилася не чіпати російські активи, але дозволити Україні використовувати прибутки, які вони генерують. Нова пропозиція, яку обговорюють країни ЄС, зайде значно далі — дозволить використовувати російські кошти для надання Україні позик. Уряд у Києві може ніколи не повертати ці кошти, якщо російська влада не погодиться компенсувати шкоду, завдану війною.Блок діє з максимальною обережністю, розуміючи, що пряме вилучення активів може наражати держави-члени на величезні потенційні ризики.
Протягом багатьох років головним принципом політики США щодо вторгнення росії в Україну була не обов’язково мета повернення Україною всіх своїх територій і вже точно не повне військове розгромлення росії. Західна стратегія зосереджувалася на тому, щоб переконати президента росії володимира путіна, що його вторгнення врешті-решт зазнає поразки. Якщо путіна можна було переконати, що його мрії про «повернення» України ніколи не здійсняться, то з’явився б шлях до переговорів, до стабільного припинення вогню і навіть потенційного миру.
«НАТО підтримуватиме Україну аж до того дня, коли вона сидітиме за столом переговорів для встановлення тривалого миру», — сказав високопосадовець військового альянсу BBC.Адмірал Джузеппе Каво Драґоне, голова Військового комітету НАТО з січня, додав, що з операційної точки зору він вважає війну росії проти України «застряглою в глухому куті» та що «вже майже час сісти і поговорити, бо це марнування людських життів».Вказуючи на те, що повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році призвело до вступу до альянсу ще двох країн - Фінляндії та Швеції, адмірал Драґоне назвав війну стратегічною поразкою президента росії володимира путіна, незважаючи на недавні повільні поступові просування росії на фронті.
Ми маємо пришвидшити процес використання заморожених російських активів для фінансування оборони України і, як наслідок, оборони Європи. Це означає забезпечити Україну зброєю та розвідданими тоді, коли вона цього потребує, і активно планувати день, коли росія буде змушена погодитися на припинення вогню. Чітке зобов’язання в найближчі тижні посилить тиск на путіна.Україна та Великобританія можуть бути на протилежних кінцях європейського континенту, але наші спільні інтереси та спільна мета зупинити російську агресію, роблять нас близькими друзями та союзниками. Ми рішуче налаштовані, щоб ця дружба та союз лише міцніли в найближчі місяці й роки.
Коментарі