Огляд міжнародної преси за 11 – 22 серпня 2025 року

Останніми тижнями увага світових ЗМІ була прикута до низки дипломатичних ініціатив, спрямованих на припинення російської агресії проти України та досягнення миру. Незважаючи на низку резонансних зустрічей — зокрема, переговори між Президентом США Дональдом Трампом і президентом рф путіним на Алясці, а також саміт у Білому домі за участі Президента України Володимира Зеленського та лідерів європейських країн — позиції москви й Києва залишаються кардинально протилежними.

Видання The Washington Post проводить ґрунтовний аналіз основних чинників, що уповільнюють мирний процес. Москва наполягає на міжнародному визнанні окупованих територій як частини рф, тоді як Україна категорично відкидає будь-яке відчуження своєї землі.

Питання нейтралітету України також залишається ключовим. Росія наполягає, щоб Україна залишалася позаблоковою державою, не вступала до військових союзів, зокрема НАТО. Натомість Президент Зеленський вважає вступ до НАТО та ЄС необхідною умовою для довгострокової безпеки України. Водночас питання санкцій також залишається актуальним. Обмежувальні заходи, запроваджені адміністрацією Байдена, суттєво вплинули на російську економіку, особливо на енергетичний сектор і банківську систему. Кремль публічно вимагає повного скасування санкцій, хоча, за словами аналітиків, неофіційно готовий до часткових поступок, зокрема у відновленні фінансових розрахунків та скасуванні обмежень на експорт енергоресурсів.

Гуманітарний аспект переговорів набирає все більшої ваги. Президент Зеленський наголосив, що одним із пріоритетів є повернення тисяч викрадених українських дітей, а також полонених військових, цивільних осіб і журналістів.

За інформацією The Wall Street Journal, Трамп вперше публічно заявив, що США братимуть участь у наданні Україні гарантій безпеки в межах мирної угоди з росією. Хоча конкретних деталей він не розкрив, важливо, що США не виключають підтримку — це свідчення реалістичного підходу до досягнення стійкого миру. Трамп також наголосив, що не прагне угоди, яка триватиме лише два роки. Його мета — довготривалий мир з ефективним механізмом стримування, який не дозволить путіну розпочати війну знову.

Щоб гарантії безпеки були дієвими, участь США не може бути символічною. Вона має включати обмін розвідданими, можливе розміщення додаткової авіації в регіоні, а також підтримку в переозброєнні України та посиленні її обороноздатності.

У матеріалі Politico, присвяченому саміту на Алясці, наголошується, що хоча угоди про припинення вогню й немає, США досягли важливої перемоги — просування у напрямку надання Україні «гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО». Стів Віткофф підтвердив, що путін нібито погодився на такі умови.

Водночас у Le Monde зазначають, що Президент Франції Еммануель Макрон закликав посилити санкції проти росії у разі відмови путіна від поступок у мирних переговорах з Україною. Макрон підкреслив, що Трамп вірить у можливість досягнення миру, але у разі невдачі санкції проти росії мають бути розширені.

Дипломатичний процес довкола війни в Україні залишається надзвичайно складним та багатошаровим. Відсутність консенсусу з ключових питань гальмує досягнення миру. Водночас зростає усвідомлення, що без реалістичних, тривалих і комплексних дій загроза війни залишатиметься високою.

Ось що вимагають росія та Україна для припинення війни

На тлі активних дипломатичних переговорів, зокрема зустрічі Президента Дональда Трампа з президентом росії володимиром путіним на Алясці, а також подальшого саміту в Білому домі за участю Трампа, Президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів, російський лідер зберігає максималістські умови для будь-якого потенційного врегулювання найкривавішої війни в Європі з часів Другої світової війни. Україна й росія залишаються в глухому куті щодо ключових питань — зокрема, припинення вогню на час переговорів, вимог росії щодо передачі територій та гарантій безпеки для післявоєнної України.

Після зустрічі Трампа й путіна в п’ятницю на Алясці, яка завершилася без досягнення угоди, Трамп заявив, що «багато питань вже узгоджено» і залишилося «дуже мало». Після наступної зустрічі із Зеленським він зазначив, що мир «у межах досяжності».

Мирні переговори стосовно війни в Україні не припиняють війну. Вони її продовжують.

Навіть якщо Зеленський і путін зустрінуться, немає підстав очікувати прориву. Зрештою, російські та українські переговорники вже зустрічалися двічі цього року. Друга зустріч, що відбулася 2 червня, тривала лише годину й завершилася черговим обміном полоненими.

Якщо ви хочете оцінити наміри путіна — ігноруйте його двозначні слова й дивіться на його жорстокі дії. За кілька годин до прибуття Зеленського до Білого дому російські атаки вбили 14 людей по всій Україні, зокрема двох дітей у Харкові. А вже через кілька годин після того, як Зеленський залишив Білий дім, росія здійснила найпотужніший за місяць ракетний і безпілотний удар. Усунувши, принаймні тимчасово, загрозу нових санкцій з боку США, дипломатичний наступ путіна лише створює перепочинок для його військ, аби ті могли продовжувати агресивну війну. Таким чином, останні мирні переговори замість того, щоб зупинити вбивства, лише їх продовжують.

Європейці вітають обіцянку Трампа захистити Україну, але залишаються важливі питання

Європейські лідери повернулися у вівторок із місії з мінімізації збитків у Білому домі, де їм вдалося переконати Президента Дональда Трампа не тиснути на Україну та отримати від нього обіцянки щодо ролі США у забезпеченні мирної угоди з росією.

Завдяки поєднанню тиску та дипломатичних лестощів, лідери ЄС, які супроводжували Президента України Володимира Зеленського, схоже, відмовили Трампа від ідеї негайних поступок у питанні українських територій — саме на цьому наполягав президент росії володимир путін під час їхньої зустрічі на Алясці.

Утім, попри те, що відповідальність за гальмування процесу мирного врегулювання було покладено на путіна, європейські лідери визнали: шлях до будь-якого компромісу буде довгим. Вони привітали відкритість Трампа до надання Україні гарантій безпеки, хоча й зазначили, що забезпечення безпеки післявоєнної України є надзвичайно складним завданням, і точну роль США у цьому процесі ще не визначено.

Трамп реалістично оцінює безпеку України

Журналіст запитав Дональда Трампа, чи виключає він участь американських військових у системі безпекових гарантій, спрямованих на стримування подальшої агресії з боку володимира путіна.

«Буде надано значну допомогу», — відповів Трамп. — «Вони — перша лінія оборони, тому що вони там. Вони — це Європа. Але ми також допоможемо їм. Ми будемо залучені. Європейці хочуть забезпечити захист. Вони дуже серйозно до цього ставляться і ми допоможемо їм у цьому».

Хоча Трамп не навів конкретних прикладів, його слова розцінюються як сигнал про небажання повністю виключати американську участь і це сприймається як реалістичне бачення того, що потрібно для досягнення стійкого миру в Україні.

Окремо варто відзначити, що Трамп підкреслив: його мета не короткочасна угода, яка протримається два роки, а тривалий і надійний мир. Він хоче досягти домовленості, яка слугуватиме потужним стримувальним фактором для путіна та не дасть йому змоги відновити війну після можливого переозброєння.

Макрон закликає до санкцій проти росії, якщо дипломатія провалиться

У понеділок, 18 серпня, Президент Франції Еммануель Макрон закликав до посилення санкцій проти росії, якщо її лідер володимир путін не зробить реальних кроків у напрямку досягнення миру з Україною. «Президент Трамп вірить, що ми можемо досягти угоди, і вірить, що президент путін також зацікавлений у мирному врегулюванні», — заявив Макрон журналістам після переговорів у Білому домі. — «Але якщо в кінці цього процесу ми зіткнемося з відмовою, ми також готові заявити: санкції мають бути посилені».

Макрон також згадав про нещодавно запроваджені вторинні санкції адміністрацією Трампа проти Індії, країни, яка після скорочення західного імпорту стала одним із головних покупців російських енергоносіїв. За його словами, ці санкції вже «мають значний ефект».

Віткофф заявляє про перемогу на зустрічі Трампа і путіна, каже, що на столі лежить питання безпеки України за «статтею 5»

Спеціальний посланник Стів Віткофф заявив, що Білий дім досяг важливих успіхів на п’ятничному саміті з володимиром путіним в Алясці, попри те, що Президент Дональд Трамп не зміг домовитися про перемир’я, за яке активно виступав.

За словами Віткоффа, гарантії безпеки, які надають Україні «захист, подібний до статті 5», стали справжнім проривом. Вони «змінюють правила гри», — наголосив він у неділю в ефірі CNN у розмові з Джейком Таппером.

«Ми досягли згоди, що США та низка європейських країн можуть ефективно запропонувати формулювання, подібне до статті 5, для забезпечення гарантій безпеки», — додав Віткофф.