Ігор Попов: питання не в імені переговорника від Європи, а в мандаті


Ініціативи Росії щодо нової архітектури безпеки в Європі є пасткою, а поступки Кремлю лише посилять загрози для континенту. Таку думку висловив експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Ігор Попов у ефірі "Ми - Україна", коментуючи заяви верховної представниці ЄС Каї Каллас, переговорний процес в Абу-Дабі та перспективи завершення війни.
За словами експерта, головна небезпека полягає в ілюзії, що компроміс із Москвою може принести мир.
«Перша пастка полягає в тому, що європейці можуть повірити, що за підтримки Сполучених Штатів можуть піти на певні поступки Російській Федерації. Але це не зміцнить мир і безпеку в Європі, навпаки — створить додаткові ризики», — зазначив Ігор Попов.
Він пояснив, що Кремль сприйме такі кроки як слабкість і посилить гібридні та кібероперації, втручання у внутрішню політику та вибори в країнах Східної Європи, водночас шантажуючи їх військовою перевагою. Росія, наголосив експерт, не має наміру скорочувати чисельність військ чи концентрацію сил на напрямках потенційних ударів.
Щодо того, хто представлятиме Європу в переговорах із Росією, Ігор Попов нагадав про проміжне рішення, ухвалене на саміті Європейської політичної спільноти: найближчим часом Європа делегує представників п'яти країн на рівні радників із національної безпеки — Великої Британії, Франції, Німеччини, а також Італії та Польщі. Втім, на думку експерта, ключове значення має інше.
«Питання не в імені переговорника, а в мандаті. Росія повторила свій ультиматум і навіть розширила його порівняно з тим, який висувала у 2021 році», — підкреслив він.
Ідеться про виведення військ НАТО зі Східної Європи, зняття санкцій із Росії та відновлення постачання російських енергоносіїв до Європи. Єдиної позиції щодо відповіді на ці вимоги в Європі наразі немає: якщо країни Балтії чітко усвідомлюють загрозу, то частина держав вагається, а деякі очікують виборів і можливої зміни політичного курсу.
Коментуючи повідомлення про те, що США вперше запитали Україну, чи готова вона вивести війська з Донбасу в обмін на членство в НАТО, Ігор Попов зауважив, що пріоритетом Білого дому є завершення війни будь-якою ціною, незалежно від того, чи враховуються при цьому інтереси України.
«Територіальні питання не є їхнім пріоритетом. Для них, особливо для переговорної команди, найважливіше — бізнес-інтереси, економічні проєкти та майбутні надприбутки, які можна отримати, виступаючи посередниками між Європою та Російською Федерацією», — вважає експерт.
На його думку, після тривалої паузи всі сторони зараз озвучують завищені вимоги, щоб згодом шукати компроміс. Замість повноцінного членства в НАТО можуть запропонувати угоди з формулюваннями за зразком статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. Ще одна цікава ідея — «план процвітання» для України, обсяг інвестицій за яким до 2040 року може сягнути 800 млрд, із них близько 500 млрд — упродовж найближчих десяти років за умови чітких джерел фінансування. Саме такі рішення, за словами експерта, формують бачення повоєнної України: її ресурсів і гарантій безпеки.
Водночас пропозицію щодо виведення українських військ із Донбасу Ігор Попов оцінює критично: «Це не просто несправедливо, це, ймовірно, неможливо, адже несе військові ризики без жодних гарантій, що російська армія після цього зупиниться». Він назвав таку пропозицію «диявольською альтернативою» — сценарієм «або-або».
Говорячи про користь від участі України в поточному форматі переговорів, експерт насамперед назвав повернення понад тисячі українських військовополонених. «Навіть заради цього варто проводити ці переговори», — наголосив він. Крім того, можна домовлятися про гуманітарні операції на кшталт тієї, що відбулася в Олешках.
Водночас аналогічну пропозицію Росії щодо Костянтинівки, де ситуація зовсім інша, експерт розцінює як військову тактичну хитрість. Натомість гуманітарні питання можна вирішувати щодо прифронтових населених пунктів, як-от Гола Пристань, де страждають українські громадяни.
«Не будемо приховувати, що одна з причин, чому Україна погоджується на всі ці переговори, навіть бачачи впертість і непоступливість Російської Федерації, — ми маємо показати Сполученим Штатам, що ми відкриті до діалогу», — пояснив Ігор Попов. За його словами, це важливо, щоб не втратити американську підтримку навіть у нинішньому вигляді, зокрема щодо Starlink і систем раннього попередження про пуски російських ракет.
Оцінюючи перспективи завершення війни, експерт зазначив: «Вікно можливостей завершити війну до кінця 2027 року ще не зачинене. На жаль, це не основний сценарій». Базовим сценарієм, який закладається в макропрогнози, економічні розрахунки та планування постачання зброї для Сил оборони, залишається продовження війни щонайменше до літа 2027 року.
Утім, якщо Росія відмовиться від найжорсткіших ультимативних вимог, існує дорожня карта, яка дає змогу оголосити припинення вогню вже 15 грудня на саміті G20 у Маямі. До того відбудеться ще кілька раундів переговорів, а також контакти у форматі Сі Цзіньпін — Дональд Трамп — Володимир Путін.
«Ця багатостороння човникова дипломатія, як її колись назвав Кіссинджер, дає певний шанс. Але, повторюю, лише за умови, що Росія піде на серйозні компроміси й не продовжуватиме тиснути своїми вимогами як на Україну, так і на Європу», — підсумував Ігор Попов.

Коментарі