Ігор Попов: Китай вірогідно погодиться долучитись до мирного процесу лише за умови доступу до ресурсів України

Керівник аналітичного центру "Об’єднана Україна", експерт з безпекових питань Ігор Попов в ефірі Апостроф TV прокоментував повідомлення про те, що президент США Дональд Трамп під час зустрічі з Сі Цзіньпіном у Пекіні закликав китайського лідера вплинути на Путіна задля повернення Росії за стіл переговорів.

За словами аналітика, Китай може виявити реальну зацікавленість у припиненні вогню лише тоді, якщо його власні інтереси будуть враховані. «Якщо Китаю відкриють двері на економічне входження в Україну — участь у реконструкції, приватизації, концесіях — він може стати більш активним у питаннях мирного врегулювання», — зазначив Попов. На його думку, наразі Китай фактично ізольований від цих процесів через позицію американських партнерів, що знижує його мотивацію до посередництва.

Щодо самої публікації South China Morning Post про прохання Трампа, за оцінкою експерта, джерелом є лише один вашингтонський кореспондент газети, яка належить групі Alibaba, а жодних офіційних або неофіційних підтверджень немає. «Це схоже на приватний злив у Вашингтоні — можливо, щоб показати: Трамп прагне миру, хоча паралельно послаблює санкції проти Росії», — припустив експерт.

Стратегія Зеленського: припинення вогню без великої політичної угоди

Коментуючи заяву керівника ГУР Кирила Буданова про завершення бойових дій до зими, Попов окреслив те, що він вважає стратегічною логікою української сторони. На його думку, перспектива масштабного політичного врегулювання залишається мінімальною, оскільки Росія не відмовиться від вимог щодо втручання у внутрішню та зовнішню політику України.

Натомість Київ зосереджується на двох конкретних цілях: всеохопному припиненні вогню по лінії бойового зіткнення без відведення українських військ та отриманні багаторівневих гарантій безпеки — дипломатичних і військово-промислових — які набудуть чинності відразу після зупинки боїв. «Саме цьому буде підпорядкована вся дипломатія на цей рік», — підкреслив аналітик.

Серед потенційних партнерів у формуванні гарантій безпеки Попов назвав США, Велику Британію, Францію, Німеччину, нордичні країни та Польщу, попри наявні польсько-українські політико-історичні суперечності.

Відсутність єдиної позиції Європи блокує переговори

Окремо Попов зупинився на проблемі європейського представництва на переговорах. На його думку, Європа досі не сформулювала ні чіткої рамкової позиції, ні фігури уповноваженого переговорника. «Не можна надсилати людину, яка не вірить у позицію, яку везе — вона не зможе її продати», — зауважив експерт.

Як приклад готовності до конкретної ролі він навів президента Фінляндії Александра Стубба, який публічно заявив про готовність очолити делегацію — але виключно за умови офіційного мандату від ЄС або ширшої коаліції, що включала б Швейцарію, Велику Британію, а можливо, і Туреччину.

Ракетні удари по Києву — інформаційна операція для внутрішньої аудиторії

Стосовно нещодавньої риторики Кремля з погрозами на адресу Києва та посольств, Попов висловив думку, що масштабні удари по цивільній інфраструктурі столиці не мають військової логіки. За його оцінкою, це передусім інформаційна операція, спрямована на внутрішню російську аудиторію: відповідь на зростаюче невдоволення ультрапатріотичного електорату, який дорікає Кремлю за неспроможність захистити російські міста від українських ударів.