top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Як вплине війна в Ізраїлі на війну в Україні та світ? - Ігор Петренко


Настав час зрозуміти, що автократичні, диктаторські режими є, по суті, терористичними. Про це у своїй статті для EL PAÍS пише Ігор Петренко, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна". З текстом статті можна ознайомитися нижче.


Події суботи 7 жовтня в Ізраїлі стали шоком для всього цивілізованого світу. І лише купка диктаторів-самодурів потерла руки від нового виклику для Заходу, який вони прагнуть знищити або бодай відкинути на роль статистів у новому світопорядку. Ці події також впливають й на іншу гарячу точку на мапі світу - Україну, де щодня терористична країна росія робить те саме, що й терористи з ХАМАСу. Про це та інше далі в матеріалі.


Те що відбувається в Ізраїлі є не просто наслідком палестино-ізраїльського протистояння, а формування нової "вісі зла" – трикутник росія-Іран-Китай (плюс їхні сателіти), з подачі яких руйнується світопорядок. Так, поки немає підтвердженої інформації, що Тегеран був безпосередньо пов'язаний з атакою ХАМАС на Ізраїль. Так, Китай тут нібито ні до чого. Але китайська тінь простежується за всіма діями росіян, іранців, і навіть північнокорейців. Ну, а Іран точно є спонсором, як ХАМАСу, так і ліванської Хезболли. Ну а наявність російської зброї у терористів ХАМАСу говорить сама за себе.


Треба розуміти, що ізраїльсько-палестинський конфлікт – це клубок різних проблем та акторів (гравців, які мають протилежні інтереси). Той самий арабський світ неоднорідний, має різне бачення того, що відбувається. Наразі Ізраїль, схоже, відновив контроль над своїми територіями. І, схоже, планує наземну операцію у секторі Газа. Поки що там активно працює ізраїльська авіація. При цьому актуальною залишається проблема Лівану і зброї Хезболли, яка брязкає звідти. Як уже відзначали багато аналітиків, атака ХАМАС на Ізраїль явно ретельно готувалася та підтримувалася могутнішими гравцями. Звісно ж, тінь підозри падає на Іран, який традиційно все заперечує. Але він заперечує і постачання безпілотників РФ, проте "Шахеди" вже рік як атакують Україну.


Фактично Ізраїль наразі на розтяжці. З одного боку, ізраїльтяни прагнуть помсти, швидкої та жорсткої, і вони мають на це право. З іншого - надмірна жорстокість та наземна операція будуть використані арабськими країнами (частиною з них), щоб втягнути у війну з Ізраїлем інші терористичні організації, а можливо навіть і проксі-країни. Це складна дилема, яка потребує розуміння та підтримки Ізраїлю з боку Заходу та всього цивілізованого світу.


Показовою є і реакція на ескалацію на Близькому Сході з боку росії. Там явно зайняли сторону ХАМАСу – терористичної організації, вигодованої ще СРСР, а вже пізніше прибраної до рук Іраном. Але давні зв'язки залишились. І Кремль так чи інакше має і вплив на ХАМАС, і зв'язки з ним. Невипадково Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України попереджає, що росія спробує на тлі близькосхідного загострення проштовхнути шалену ідею, що це Україна постачала зброєю ХАМАС. Зрозуміло, що це не відповідає дійсності. Але, коли це було важливим для російської пропаганди?


На все, що відбувається, слід дивитися глобально, - Китай на світовій арені діє більше економічними інструментами, віддаючи перевагу такій експансії. І до Європи, і до Азії, і до Африки. А за допомогою таких країн-ізгоїв, як Північна Корея, Іран, росія, які так чи інакше залежать від китайської допомоги, Пекін створює проксі-конфлікти, відновлює старі війни. І таким чином протистоїть демократичному світу на чолі зі США.


У Заходу, на жаль, залишається екзистенційний страх світової війни. І на цьому грає нова "вісь зла" в особі Китаю, росії та Ірану. Автократичні режими можуть швидко мобілізуватись. Вони не шкодують людей – ні своїх, ні чужих. Вони грають не за правилами. Комфорт для Заходу залишається найбільшою цінністю, оскільки війна й брак безпеки, навіть попри кейс України, залишається немислимим для громадян розвинених демократій. Вони просто не знають, що з цим роботи, а от росія, Іран та Китай точно знають. А найголовніше, що вони точно знають як цим маніпулювати перед Заходом.


Очевидно, що демократичному світу слід ставати набагато жорсткішим. Доводячи, що добро теж має кулаки. І воно не боїться їх застосовувати. Адже саме слабка реакція Заходу на все, що творила Росія (спочатку в Грузії, а з 2014 року – в Україні, пішовши в результаті на пряме вторгнення), призвела до того, що почало "штормити" Африку (низка переворотів, знову ж таки, не без російського сліду), а зараз спалахнув ще й Близький Схід.


Зрозуміло, що палестино-ізраїльський конфлікт має своє коріння. Але те, що він у черговий раз загострився саме зараз, – це наслідок слабкості реакції Заходу на російську агресію в тому числі. Давно нема нових санкційних пакетів. Почали збоїти постачання озброєнь та боєприпасів Україні, які й так йшли із затримками, застереженнями, у недостатньому асортименті. А на тлі загострення на Близькому Сході, надання нам допомоги може ще більше сповільнитись. Що, звісно, на руку РФ. І про що той самий Пєсков відкрито говорить. З іншого боку, зважаючи на дискусії, які наразі є в США щодо фінансування допомоги Україні, адміністрація президента США Джо Байдена розглядає можливість об'єднати в один запит своє прохання до Конгресу про військову допомогу для України та Ізраїлю. Завдяки такому кроку деякі республіканці-противники допомоги Україні будуть змушені проголосувати за пакет, бо не захочуть блокувати військову допомогу Ізраїлю.


Але навряд чи це можна назвати чимось хорошим для України, з огляду на трагедію, яку пережив Ізраїль. А Україні це добре знайомо, адже насправді те, що чинили бойовики ХАМАСу в Ізраїлі у ці вихідні абсолютно ідентичне тим звірствам, які робить росія в Україні, зокрема, наприклад в Бучі, Ірпені, Бородянці, Мощуні тощо. Тому росія, ХАМАС, Хезболл - це все однопорядкові речі. Єдина відмінність між ними це наявність у росії ядерної зброї. І слабкість реакції Заходу на дії росії демонструє, що, якщо ти хочеш бути терористом, з яким ведуть перемовини, то ти маєш мати ядерну зброю. І до чого це все нас приведе?


Якщо Захід не хоче стикатися з новими та новими загрозами, йому слід активно працювати над зміною авторитарних режимів. Максимально підтримувати будь-які рухи, що їм протистоять. Як зовні, так і зсередини. Завдання складне. І вже були певні спроби, які успіхом не увінчалися. Але якщо цього не робити, подібні режими продовжать руйнувати світопорядок, що рано чи пізно призведе до його повного краху з усіма витікаючими для всього людства. І цілком вірно президент України Володимир Зеленський порівнює ХАМАС із росією. Вони використовують однакові терористичні інструменти. І масові страти цивільних, здійснені росіянами в Україні (Буча, Ірпінь, Гостомель – лише найвідоміший приклад), ніби скопійовані хамасівцями, які влаштували кошмар в Ізраїлі, які вбивають людей на вулицях, у їхніх будинках, на фестивалі. Відповідно ставлення має бути з боку демократичного світу – і до ХАМАСу, і до росії. І як Ізраїль відкинув можливість переговорів з ХАМАС після того, що той учинив, так, цілком логічно, Україна відкидає переговори з нинішнім керівництвом росії — терористичним, по суті, режимом.


Давно настав час зрозуміти, що автократичні, диктаторські режими є, по суті, терористичними. І, як власне терористичні організації, ними спонсоровані, будь-яку поступку сприймають як слабкість. Спроби їх утихомирити в результаті призводять до нових агресій, з ще більшим числом жертв. Стримування тут мало. Потрібно всіляко сприяти кардинальним змінам, краху таких режимів. Завдання, повторюся, складне. Але його відкладання призводить лише до цементування таких режимів. І нових агресій, щоразу кривавіших.


Джерело: "EL PAÍS"

28 переглядів0 коментарів

Commentaires


bottom of page