top of page
  • Фото автораКущ Олексій

Як не допустити інфраструктурного колапсу


Будь-яка інфраструктура потребує великих капітальних вкладень на захист, відновлення, модернізацію та базове технічне обслуговування. Ще більше потрібно інвестувати в умовах воєнного часу, адже ворог намагається пошкодити та зруйнувати усе, до чого має можливість дотягнутися.


Практично кожен бізнес в Україні сьогодні стикнувся зі зростанням накладних витрат, які вже не можливо компенсувати ринковими заробітками. Девальвація гривні з 25 до майже 40 за долар підвищила вартість закупівлі необхідного обладнання та устаткування. Подвоїлась до понад 50 грн за літр вартість пального, виросли тарифи на електроенергію.


У підсумку маємо вимивання коштів у операторів інфраструктури, відсутність резервів для відновлення об'єктів та навіть їх підтримки у поточному стані.


То як не проґавити час, коли інфраструктура почне деградувати? Вже зараз потрібно працювати над тим, щоб робота будь-якого інфраструктурного об’єкту була економічно вигідною.


На цей час дуже помітні наслідки в енергетиці, яка зазнає значних руйнувань внаслідок ворожих ударів. І вже підіймається питання щодо необхідності нового підвищення тарифів на електроенергію, адже галузь, ставши мішенню атак, не має коштів для відновлення.


Ще одна інфраструктурна опора України — мережі мобільних операторів. Сьогодні зв’язок — це банківські перекази та розрахунки, можливість для багатьох людей та бізнесів працювати, утримувати свої родини та підтримувати економіку держави. Зрештою — це комунікація та оперативне реагування рятувальників, медиків, ЗСУ, інформування та оповіщення населення про потенційні загрози тощо.


На відміну від енергетиків та операторів паливного ринку, з самого початку повномасштабного вторгнення оператори мобільного зв’язку не переглядали свої тарифи. Несистемне підвищення вартості окремих пакетів для 3-5% абонентів вже вичерпує можливість операторів покривати зростання накладних витрат.


Адже, крім щоденної підтримки роботи мереж, український телеком несе колосальні витрати на забезпечення стабільного живлення в умовах зникнення електропостачання. Також оператори відновлюють та замінюють пошкоджені базові станції. А всі технічні компоненти собівартості послуг прив'язані до обмінного курсу гривні та імпортних товарів.


Стримування зростання цін на мобільний зв’язок призвело до ситуації, що Україна має один з найнижчих у світі тарифів. Середній прибуток з одного абонента коливається близько 5 євро на місяць. Тоді як середня вартість пакету мобільних операторів в не найбагатших країнах — як мінімум 10-20 євро.


Можна заплющити очі на цю проблему. Але реальність невідворотна: в якийсь момент телеком інфраструктура, як і фінансові можливості операторів пройдуть точку неповернення, і країна може залишиться взагалі без зв'язку. Тому вже зараз оператори мають ухвалити непопулярне рішення, щодо приведення тарифів на мобільний зв’язок до економічно обґрунтованого рівня.


Краще це робити поступово, підіймаючи ціни на 25-50 грн для дешевших та дорожчих пакетів відповідно, а не чекати, коли ця затягнута цінова пружина вистрелить. І тут йдеться не про прибутки операторів, а про їх спроможність відновлювати та модернізувати інфраструктуру. Про можливість фінансування заходів зі зміцнення енергонезалежності мереж мобільного зв’язку. Зрештою, це про нашу з вами здатність не просто мати зв’язок, а отримати спроможність до оборони та виживання.


В умовах війни необхідно підвищувати технічну доступність населення та бізнесу до мобільного зв'язку, розширювати покриття. Але, як це зробити, якщо навіть інвестиції операторів у стандарт 4G, зроблені до повномасштабної війни, досі не окупились?


Зараз для всієї індустрії мобільного зв’язку, як і для країни в цілому, попереду дуже небезпечні інфраструктурні виклики. І всі оператори повинні мати додатковий фінансовий ресурс для ефективної протидії ним.

9 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page