top of page
  • Фото автораКущ Олексій

Як подолати енергетичну стелю промислового зростання без відключення соціального сектору?

Під час війни, одне з ключових завдань у тилу – це забезпечити сталість соціального сектору, промисловий розвиток та високу динаміку сектору ВПК.


Але як це зробити, коли у нас сформувалась так звана енергетична стеля зростання?


Наша енергетична система завжди була профіцитною, саме тому Україна часто експортувала електроенергію.


Але зараз ситуація змінилась.


Окупація ЗАЕС та частини «зеленої генерації», знищення цілого ряду об’єктів теплової генерації, підрив окупантами греблі Каховської ГЕС – все це призвело до появи суттєвого дефіциту у потужностях з виробництва електроенергії.


І це в умовах, коли до половини промисловості випало із споживання, а мільйони українців виїхали за кордон.


Зараз, у зимовий період, з 30 днів календарного місяця, Україна 17 днів залучає екстрену підтримку у вигляді імпорту електроенергії з ЄС.


Як в цих умовах розвивати ВПК та відновлювати промисловість. Адже це енергоємні виробництва?


Як подолати енергетичну стелю промислового зростання без відключення соціального сектору?


Вихід є.


Для цього, перш за все, необхідно збільшити вироблення електроенергії за рахунок побудови «заморожених» атомних енергоблоків: запуск енергоблоків №3 і №4 на Хмельницькій АЕС. Цей проєкт може бути реалізований уже в найближчої перспективі.


Презентуючи Енергетичну стратегію України до 2050 року, міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності атомної генерації – до 30 ГВт.


Вже багато років на різних рівнях дискутується питання цієї добудови, в яку держава вже вклала суттєві кошти.


Але практичні зрушення розпочались лише з 2020 року, коли було змінене керівництво “НАЕК “Енергоатом”.


З тих пір, тема побудови атомних блоків стала однією з найбільш актуальних у програмах розвитку Компанії.


Зокрема, тему запуску енергоблоків №3 і №4 на Хмельницькій АЕС активно відстоює і просуває керівник Енергоатома Петро Котін, завдяки чому вказана тема врешті решт зрушила з мертвої точки: президент України Володимир Зеленський підписав два укази (у 2020 та 2021 роках), згідно з якими було передбачено ряд невідкладних заходів на законодавчому рівні, необхідних для будівництва енергоблоків № 3 та № 4 на ХАЕС.


Енергоатом на виконання указів Президента України розробив необхідні документи, які супроводжують процес розробки законопроєкту про будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС.


Зараз законопроект переданий Кабінету Міністрів України для його подальшого внесення до парламенту у рамках законодавчої ініціативи Уряду.

До законопроекту додається техніко-економічне обґрунтування «Будівництво енергоблоків №№ 3,4 Хмельницької АЕС», а також висновок з оцінки впливу на довкілля та Звіт про громадське обговорення від 01.10.2021 р.


В рамках міжнародної Конвенції Еспо було проведено процедуру транскордонної оцінки впливу проєкту будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС із зацікавленими сторонами (Австрія, Польща, Угорщина, Румунія, Молдова, Словаччина).


На сьогодні проєкт Закону «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції» розроблений та перебуває у Кабінеті Міністрів України, який приймає рішення щодо подання його у Верховну Раду України.


На жаль, з часу прийняття указа Президента, яким було визначено внесення Урядом на розгляд ВРУ законопроєкту про будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС, пройшло вже більше 3-х років, а проєкт все ще не направлений до парламенту.


А ресурс часу для нас зараз найбільш дефіцитний, отже зволікання тут неприпустиме.


Адже окупована не тільки ЗАЕС. Знищено Каховську ГЕС та ряд об’єктів теплової генерації. Окуповано значну частину вітрової та сонячної генерації країни, кілька сонячних та вітрових станцій знищено окупантами.


У цьому контексті, побудова двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, адже це дозволить вирівняти наш енергобаланс, подолавши його дефіцитність.


Два енергоблоки потужністю 1000 МВт кожний не тільки перекриють рівень нинішнього імпорту електроенергії з ЄС, але й дозволять збільшити стелю економічного зростання нашої промисловості, яка зараз не може розвинутися через обмеження джерел електроенергії, особливо в зимовий період.


Передусім, в умовах воєнного стану мова йде про підприємства ВПК, які здебільшого енергоємні. А отже це запорука того, що країна матиме перспективу розвитку промисловості та ВПК з енергетично забезпеченим соціальним сектором.


Тож урядовці та парламентарі не мають права зволікати із прийняттям стратегічних рішень під час війни.

11 переглядів0 коментарів
bottom of page