Україна стоїть перед проблемою перебудови та облаштування життя після перемоги. Представники експертного середовища, передбачаючи глобальний вимір цієї проблематики вже зараз послідовно працюють над візіями майбутнього: хтось готує практичні рекомендації щодо перебудови економічного блоку, хтось намагається знайти життєздатні моделі облаштування тимчасово окупованих територій, дехто працює над формуванням бачення постросії.
Наразі, ми вже можемо констатувати смерть ялтинсько-постдамської системи, що так і не змогла відновитись після розпаду Югославії. Частина світу все ще чіпляється за її уламки, але спричинена росією абсурдна і неприйнятна повномасштабна війна зробила кардинальну перебудову світоустрою невідворотною. Про це нам наполегливо натякає різка зміна уявлень та усвідомлення маргінальності та неприйнятності подій та явищ, які ще півроку тому видавались нам буденними. До прикладу, світ несподівано для себе почав здивовано констатувати факт присутності в Радбезі ООН держави-терориста і на серйозному рівні розмірковує, як організувати території на схід від України, або принаймні зробити їх безпечними для цивілізації.
Якщо раніше перекваліфіковані на спеціалістів по росії «совєтологи» стверджували, що росія – це назавжди, то сьогодні дискусія на цю тематику не лише визнається доречною, але і все частіше розглядається як неодмінна складова візії стабільного світоустрою. Більше того, дезінтеграція рф вважається одним із принципово можливих сценаріїїв, на основі якого можна побудувати новий безпековий простір і ліквідувати загрозу Україні та Європі.
Я не є прибічником єдиного сценарію, особливо, коли йдеться про настільки глобальні зміни, але принцип єдиного підходу сьогодні цілком доречний, він дозволить, відходячи від визначених та загальноприйнятих пріоритетів та цінностей, рухатись до послідовного плану перетворень на теренах постросії, що є чи не єдиною надією уникнути сценарію неконтрольованого розпаду імперії.
Якщо ж вийде досягти консенсусу щодо прийнятності самого сценарію дезинтеграції, відновляться дискусії щодо принципів, за яким вона може здійснюватись. Базовим тут є етнічний принцип, але мені здається, масштабність змін та їх швидкість не дозволить забезпечити лінійний процес дезінтеграції, зміни на різних територіях постросії відбуватимуться за багатьма напрямами, з різною інтенсивністю, в різних часових проміжках та з різними результатами.
Відповідна експертна робота є корисною і для України, оскільки формування кількох візій майбутнього дозволить суспільству швидше позбутись ілюзій ідеального світу після перемоги, в якому є море інвестицій, можна жити як раніше, а хлопці повертаються з фронту і допомагають остаточно позбутись корупціонерів та бюрократії. Сподіваюсь, що еволюція поглядів на майбутнє росії потягне за собою і масштабну переоцінку становища та перспектив України, а це дозволить нам швидше зробити роботу над помилками, якої не уникнути, і рухатись до розбудови потужної держави.
Commentaires