G7 2025: Саміт між старими союзами та новими державами

Саміт G7 у Канаді 2025 року, зібравши лідерів розвинених економік та країн Глобального Півдня, підкреслив перехід до мультиполярного світу. Проте розбіжності серед учасників і демарш Дональда Трампа ускладнили досягнення консенсусу, залишивши ключові питання, зокрема підтримку України, без чітких рішень. Про це пише Антон Кучухідзе, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

51-й саміт Великої Сімки, що відбувся 15–17 червня 2025 року в Кананаскісі (Альберта, Канада), став одним із найбільш контраверсійних за останні десятиліття. Під головуванням Прем’єр-міністра Канади Марка Карні зустріч зібрала лідерів семи провідних економік світу – Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та США, а також представників Європейського Союзу. 

Окрім традиційних учасників, до саміту долучилися лідери країн, що не є членами G7, зокрема Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе, Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, Президент України Володимир Зеленський, Президент Мексики Клаудія Шейнбаум та інші. 

Ця безпрецедентна присутність запрошених лідерів свідчить про спробу G7 адаптуватися до мультиполярного світу, де вплив розвинених демократій співіснує з щоразу більшою роллю нових глобальних гравців. Проте результати саміту виявилися неоднозначними, підкресливши як нові реалії глобальної політики, так і внутрішні розбіжності серед учасників.

Контроверсійність саміту: нові лідери та формат спілкування

Цьогорічний саміт став унікальним через участь нових лідерів G7, зокрема Прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канадського прем’єра Марка Карні, японського прем’єра Шигеру Ішіби, німецького канцлера Фрідріха Мерца та через повернення Президента США Дональда Трампа, який брав участь у саміті вперше з 2019 року.

Присутність нових облич у поєднанні з розширеною кількістю запрошених лідерів, таких як Нарендра Моді, Лі Чже Мьон та Ентоні Албанезе, підкреслила прагнення G7 до більш інклюзивного формату. Запрошення Індії, п’ятої за величиною економіки світу, було особливо показовим, незважаючи на напружені відносин із Канадою через звинувачення у причетності Індії до вбивства сикхського активіста у 2023 році. 

Такий підхід відображає визнання G7 потреби залучення країн Глобального Півдня та інших регіональних лідерів для вирішення глобальних викликів. Саміт став спробою пошуку нового формату спілкування, що враховував би мультиполярність світу, де економічна та політична вага розподіляється між кількома центрами впливу. Проте конкретних результатів не було досягнуто, що свідчить про складність цього переходу.

Основні теми: амбітна повістка без значущих рішень

Порядок денний саміту охоплював ключові глобальні питання: міжнародний мир і безпеку, економічну стабільність, цифрову трансформацію та кліматичні дії. Канада як країна-господар визначила три основні пріоритети: захист громад і світу, забезпечення енергетичної безпеки та прискорення цифрової трансформації, а також зміцнення партнерств майбутнього. Проте, попри амбітну повістку, саміт не завершився ухваленням значущих спільних рішень, що підкреслює розбіжності між учасниками.

Обговорення міжнародного миру та безпеки зосереджувалися на ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном, що стало панівною темою через масштабні ізраїльські удари по іранським військовим і ядерним об’єктам. G7 висловила підтримку праву Ізраїлю на самооборону, назвавши Іран «головним джерелом регіональної нестабільності та терору», але закликала до деескалації, зокрема, до припинення вогню в Газі. Водночас питання російсько-української війни отримало менше уваги, що стало викликом для української дипломатії. 

Економічна стабільність була ще однією ключовою темою, особливо на тлі торговельних тарифів, запроваджених Президентом Трампом, які викликали занепокоєння серед союзників. Лідери G7 закликали Трампа скасувати ці тарифи, аргументуючи, що вони послаблюють економіки G7 і зміцнюють Китай. Проте єдиним помітним економічним результатом став американо-британський торговельний договір, який зменшив тарифи на британські автомобілі та аерокосмічну продукцію.

Цифрова трансформація була представлена дискусіями про етику штучного інтелекту (ШІ), зокрема, через підтримку Кодексу поведінки Хіросіми та рамок OECD. Кліматичні дії включали ініціативи щодо енергетичної безпеки та стійкості до стихійних лих, таких як лісові пожежі в Альберті, але конкретних зобов’язань, як-от щодо фінансування зеленої енергетики, досягнуто не було.

Брак значущих рішень відображає труднощі в досягненні консенсусу в умовах мультиполярного світу, де інтереси країн G7 і запрошених держав часто розходяться.

Демарш Трампа: світові еліти схвильовані через ізоляціонізм США та його очікувані наслідки

Одним із найбільш резонансних моментів саміту став передчасний від’їзд Президента США Дональда Трампа через ескалацію конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Його демарш, а також висловлювання на підтримку Росії та критика виключення її з G7 у 2014 році підкреслили ізоляціоністську політику США. Трамп заявив, що Росія могла б допомогти у вирішенні глобальних питань, і назвав її виключення «великою помилкою». Це викликало напругу серед інших лідерів, які намагалися зберегти єдність у підтримці України.

Трамп також пропустив заплановану зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, що ускладнило переговори щодо подальшої підтримки України. Його акцент на власній військовій та економічній потужності, зокрема через погрози введення 500% тарифів на російські енергоносії, спрямований насамперед проти Китаю, підтвердив відхід США від тактики багатосторонніх домовленостей на користь односторонніх дій. Французький президент Еммануель Макрон, коментуючи від’їзд Трампа, зазначив, що це було «позитивним» для переговорів про припинення вогню в Ірані, але підкреслив напругу в трансатлантичних відносинах.

Цей демарш став символом ширшої тенденції: США дедалі більше покладаються на власну силу, а не на багатосторонню співпрацю, що послаблює єдність G7 і сприяє мультиполярності світу, де окремі країни діють автономно.

Тема російсько-української війни стала викликом для української дипломатії

G7 не змогла ухвалити спільну заяву щодо України через опір США, які намагалися пом’якшити формулювання щодо Росії. Натомість у підсумковій заяві, опублікованій Марком Карні, було зазначено, що G7 підтримує зусилля Трампа щодо «справедливого та тривалого миру» в Україні, але Росія також має погодитися на безумовне припинення вогню. Канада окремо оголосила про виділення 4,3 млрд канадських доларів ($3,1 млрд) на підтримку України, включно з дронами та військовою технікою.

Ця ситуація підкреслює потребу додаткових зусиль української дипломатії для збереження підтримки партнерів. Україні доведеться активізувати двосторонні переговори, зокрема з європейськими країнами та Канадою, щоб забезпечити продовження фінансової та військової допомоги.

Для України саміт став сигналом про необхідність посилення дипломатичних зусиль, щоб утримати увагу партнерів до російсько-української війни. Мультиполярність світу, що посилюється, вимагає від G7 гнучкості та готовності до інклюзивного діалогу, але також створює виклики для країн, які залежать від підтримки цього клубу. У майбутньому G7 доведеться переосмислити свій формат, щоб залишатися релевантною в новій глобальній архітектурі.