Фундаментом сталого і справедливого миру мають стати положення, запропоновані Президентом Зеленським. Про це пише Валентин Гладких, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.
Людська діяльність характеризується кількома базовими рисами: вона усвідомлена, вольова і цілеспрямована. Причому ці характеристики визначають не лише індивідуальну діяльність, але й колективну. З огляду на це, поточні події і процеси, зокрема, й політичні, варто намагатися осмислювати не лише під кутом зору того що і чому наразі відбувається або що і чому може статися, і навіть не крізь призму того, які це матиме наслідки, але й передусім з усвідомленням того, якою є ціль, на досягнення якої докладаються вольові зусилля.
Зрозуміло, що ймовірні сценарії завершення кривавої і безглуздої війни, яку Росія розв’язала проти України, не є виключенням.
І можливих варіантів завершення цієї війни може бути чимало. Кожен з сценаріїв матиме свої далекосяжні наслідки, не лише на локальному (Росія - Україна) чи регіональному (Європа) рівні, але й у глобальному масштабі.
Втім ймовірність реалізації кожного з цих варіантів, розташованих на умоглядній кривій між загибеллю людської цивілізації внаслідок ядерної катастрофи і до створення нової системи міжнародних відносин із новим світовим порядком, який забезпечить подальший розвиток та процвітання планетарній цивілізації, залежить не від сліпого випадку чи примх Фортуни. Реалізація залежитиме від того, хто і яких зусиль докладатиме або ні аби втілити у життя той чи інший сценарій.
Звісно, роль випадку також не можна скидати з рахунків, але не спростовано й стару істину про те, що жоден вітер не буде попутним для корабля, який не знає до якого порту прямує.
Формула миру України
З огляду на це, «формула миру Володимира Зеленського» є своєрідною візією того, на досягнення якого майбутнього мають бути спрямовані свідомі, вольові зусилля людства.
Причому треба відзначити, що положення згаданої вище формули стосуються не лише майбутнього безпосередньо України.
Більшість з положень цієї формули взагалі не містять навіть згадування про Україну:
радіаційна і ядерна безпека
продовольча безпека,
енергетична безпека,
звільнення всіх полонених і депортованих,
виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку,
виведення російських військ і припинення бойових дій,
повернення справедливості,
протидія екоциду,
недопущення ескалації
фіксація закінчення війни.
Всі ці пункти мають значення не тільки і не стільки для України, скільки для всього світового порядку, який створює передумови для мирного, безпечного співіснування людства заради розвитку та процвітання.
Себто наполягання на необхідності взяти саме їх як фундамент для завершення війни не є проявом національного егоїзму України, яка нібито прагне досягнути своїх цілей, утискаючи інтереси інших держав та націй чи нехтуючи ними. Навпаки, як з цього приводу висловився сам Президент України: «Формула миру є важливою платформою не лише для справедливого закінчення війни, яку розв’язала Росія проти України, – вона може стати універсальною основою для припинення інших військових конфліктів на планеті та подолання глобальних проблем».
Альтернатив немає
І варто усвідомлювати, що будь-який інший варіант завершення цієї війни, який нехтуватиме бодай одним з пунктів згаданої вище формули, матиме далекосяжні наслідки для нинішнього світового порядку, що з необхідністю відчують на собі навіть народи і держави, які наразі вважають, що війна розпочата Росією проти України не має до них жодного відношення. З цього приводу гранично чітко висловився Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс: «Наші діти проклинатимуть нас в окопах, які ми риємо для них».
Саме тому, замість малопродуктивних, а подекуди відверто деструктивних зусиль, спрямованих на вигадування альтернативних формул миру, варто зосередитися на свідомих, вольових діях заради досягнення спільної мети – сталого і справедливого миру, фундаментом для якого мають стати положення, запропоновані Зеленським.
На превеликий жаль, цілком очевидно, що ця “Формула миру” навряд чи може бути схваленою у стінах ООН. Більше того, нездатність цієї організації ані схвалити, ані тим більше забезпечити реалізацію запропонованих Зеленським наріжних засад для завершення російсько-української війни та недопущення повторення подібного кровопролиття у майбутньому, є яскравим свідчення глибокї кризи одного з наріжних інститутів нинішньої системи міжнародних відносин.
Саміт миру
Саме ця безпорадність ООН і спонукає дипломатів, причному, що дуже показово не лише українських, працювати над підготовкою та проведенням глобального Саміту Миру, на якому держави висловили б свою підтримку “Формули миру” України.
Звісно, навіть після схвалення цієї формули на відповідному Саміті відкритим лишиться питання забезпечення реалізації такого рішення. Втім, сама постановка такого питання є проявом давно назрілого прагнення створити інструменти і структури (поки що не йдеться про інституційне оформлення), які до певної міри можуть вважатися паралельними щодо ООН і у перспективі можуть заступити цю організацію, або щонайменше стати своєрідною “надбудовою” чи доповненням до неї.
Неспроможність реалізувати покладені в основу “Формули миру Володимира Зеленського” принципи потягнуть за собою з необхідністю подальшу ерозію міжнародних організацій, розпад світу на блоки держав з антагоністичними інтересами, які рано чи пізно зроблять збройну конфронтацію між ними неминучою. З усіма наслідками такої конфронтації для людської цивілізації.
Це про майбутнє не лише України чи навіть Європи. Це про наше спільне людське майбутнє…або його відсутність.
Джерело: "The Gaze"
Comments