Зовнішня оцінка – інструмент покращення роботи правоохоронних органів

Всі теорії менеджменту рекомендують для покращення ефективності роботи проводити періодичні оцінки діяльності, внутрішні та зовнішні, та на основі таких оцінок увалювати управлінські рішення щодо планування, пріоритетів, процесінгу чи мотивацій. Бізнес-корпорації  для такої роботи контрактують поважні консалтингові і аудиторські фірми. Державні органи інколи також залучають приватних консультантів, або ж формують спеціальні оціночні комісії. У нашому дискурсі позитивним вважається досвід реформ Бендукідзе, негативним - Департамент урядової ефективності (DOGE) за керівництва Ілона Маска. Окремим викликом стало запровадження інституту зовнішньої оцінки для діяльності правоохоронних органів, пише у матеріалі для Інтерфакс-Україна Ігор Попов, керівник аналітичного центру "Об’єднана Україна".

У законі про НАБУ було визначено обов’язковість проведення щорічної оцінки. Така оцінка повинна була стати одним із компенсаторів посилення інституційної незалежності нового антикорупційного органу. В разі негативної оцінки керівник НАБУ міг бути звільнений з посади, і це вірогідно стало причиною саботажу проведення оцінки. Створення комісії з оцінки блокувалося довгі роки, і в результаті перша зовнішня оцінка була проведена у 2025 році. Комісія проводила оцінку роботи лише за період з березня 2023 року до листопада 2024 року, проте звіт дав важливі висновки і 26 рекомендацій щодо покращення роботи НАБУ. До прикладу, виявлено проблему перевантаженості детективів дрібними справами, що заважає сконцентрувати ресурси на розслідуванні справ по топ-корупції. Низка рекомендацій стосуються удосконалення роботи Управління внутрішнього контролю. Рекомендації щодо впровадження можливостей автономного прослуховування для НАБУ та доступ до своєчасної та неупередженої судової експертизи були включені до проекту Державної антикорупційної стратегії та стали індикаторами у планах співпраці з ЄС.

У 2026 році має бути проведена наступна щорічна оцінка діяльності НАБУ, хоча відповідна комісія з оцінки ще не сформована. Нова комісія вивчить стан виконання рекомендацій минулої оцінки, також вона може провести глибокий аналіз питання термінів досудового розслідування та знайти рекомендації для посилення принципу невідворотності покарання у справах про топ-корупцію. Основними KPI для оцінки розслідувань могли би стати формування обвинувальних вироків та повернення державі збитків, завданих корупціонерами.

Норма про проведення зовнішньої оцінки діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури міститься у статті 8-1 Закону “Про прокуратуру”. Така оцінка має проводитися кожні два роки, але не частіше двох разів протягом строку повноважень керівника САП. Комісія складається з трьох осіб, її призначає Генеральний прокурор на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Поки що оцінка САП не проводилася, але вже можна говорити про низку питань, які можуть увійти до технічного завдання для відповідної комісії. Вже зараз триває дискусія щодо того, хто має давати санкцію на проведення слідчих дій щодо народних депутатів. Резонансними стали пропозиції щодо перегляду відносин керівн6ика САП і Генерального прокурора. Є пропозиції як щодо посилення контролю, так і по його послабленню. Комісія має вивчити практику судового розгляду справ, в тому числі дослідити ефективність інституту угод обвинувачених зі слідством. Значна частина угод і вироків є закритими, і це викликає критику експертів і профільних асоціацій. Уповноважена комісія має ознайомитися з усіма деталями таких угод і дати рекомендації по використанню цього інструменту в подальших справах.

У червні 2026 року було опубліковано звіт Рахункової палати за результатами аудиту Державного бюро розслідувань. Цей звіт оцінив результати реформи ДБР, проведеної у 2020-2021 роках, та підтвердив інституційну спроможність ДБР виконувати покладені на нього завдання. У звіті також надано рекомендації по подальшому підвищенню ефективності роботи Бюро. Рахункова палата серед своїх повноважень, окрім фінансового контролю, має право здійснювати оцінку діяльності і ефективності державних органів, що і було проведено в даному випадку. Звіт є публічним і доступний на ресурсах Рахункової палати.

Цікаво, що низка рекомендацій Рахункової палати для ДБР корелюються із рекомендаціями комісії з оцінки НАБУ. Так само велика увага приділяється посиленню механізмів внутрішнього контролю, в тому числі пропонується посилення інституційної незалежності відповідних підрозділів. Пропонується включення Науково-дослідного інституту судових експертиз Державного бюро розслідувань до переліку суб’єктів експертної діяльності, що підтверджує важливість доступу до професійних і оперативних експертиз.

Звіт рекомендує встановлення чіткого порядку призначення та звільнення першого заступника та заступників Директора ДБР, що має стати одним із завдань для наступного пакету законодавчих змін. Інша частина таких змін має усунути протиріччя і невідповідності між чинним законом про ДБР і Кримінальним процесуальним кодексом України в частині підслідності.

Спільна заява Комісара з питань розширення М. Кос та Віце-прем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Т.Качки, ухвалена у грудні 2025 року, також містить рекомендації щодо продовження реформи ДБР. Представники українського уряду та ЄС стверджують про необхідність проведення незалежного комплексного перегляду інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та наглядових функцій для оцінки необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик. Відповідно, проведений Рахунковою палатою аудит є частиною виконання дорожньої карти по євроінтеграції. На основі звіту з оцінки ДБР Верховна Рада має підготувати специфічні пропозиції, які мають посилити інституційну структуру та механізми забезпечення доброчесності.

Будемо відверті: в Україні часто з політичними цілями спекулюють термінами "перезавантаження", які зводять до кадрових чисток та політичних впливів на незалежні органи. Законопроект "про перезавантаження" інколи вміщається на одну сторінку і просто створює механізм для призначення висуванця від конкретної політичної групи на керівну посаду в незалежному органі. З іншого боку, організаційні аудити – це світова практика для проведення системних реформ, і за їх підсумками потрібно проводити інституційні зміни, а не політичні перестановки.

Українське суспільство зацікавлене в ефективній роботі правоохоронних органів, і тому воно підтримає зрозумілі і прозорі рекомендації, які будуть базуватися на системному аналізі проблем і викликів. Дискусії щодо специфіки розслідувань, кадрового і фінансового забезпечення, нюансів кодексів мають бути відокремлені від емоційних політичних дебатів, які все частіше є прикриттям для конкретного лобізму. І в цих дискусіях важливо орієнтуватися на кращі практики, які застосовуються в країнах-членах ЄС, і були перевірені роками роботи та тисячами справ.