Експерти аналітичного центру «Об'єднана Україна» оприлюднили перші індекси політичних ризиків України

Аналітичний центр «Об'єднана Україна» презентував результати першого в Україні системного вимірювання політичних ризиків у рамках Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF). Оприлюднено два індекси: Індекс ризику країни (Ukraine Country Risk Index, UCRI) та Індекс ризику політичної поляризації (Ukraine Polarization Risk Index, UPRI).

Країна в «помаранчевій зоні» — і ризики зростають не там, де раніше

UCRI за перший квартал 2026 року склав 56,97 зі 100 балів — рівень «підвищеного ризику». Порівняно з четвертим кварталом 2025 року індекс зріс на 5,93 бала, що активувало внутрішній тригер негативної динаміки і стало підставою для поглибленого аналізу.

Ключова структурна новина кварталу: вперше з початку повномасштабної війни головні ризики для стабільності України змістилися з безпекового домену у політико-зовнішній. Фронт відносно стабілізувався, ВВП тримається, інфляція залишається контрольованою. Натомість у зоні системної уваги — парламент, уряд, суди, євроінтеграція та суспільна готовність до подальшого спротиву.

Найгірший результат серед п'яти доменів продемонстрував блок геополітики та міжнародної підтримки (12,90 з 20 балів) — через угорське вето на кредит ЄС у 90 мільярдів євро та провали голосувань у Верховній Раді за закони МВФ. Суспільна стійкість (12,50) та управління й інституції (12,00) також показали значне погіршення. Соціально-економічний домен (7,64) залишається найбільш стабільним.

Серед ключових тривожних сигналів кварталу — зниження готовності суспільства до подальшого спротиву з 62% до 54%, наростання мобілізаційної кризи (близько двох мільйонів осіб у розшуку за порушення військового обліку, напади на працівників ТЦК), а також якісне посилення російських дезінформаційних кампаній у країнах ЄС.

Суспільство згуртоване — але розколи накопичуються під поверхнею

UPRI за перше півріччя 2026 року склав 63,3 зі 100 балів — також «підвищений ризик».

Індекс вимірює поляризацію за чотирма напрямами. Найвищий ризик — у воєнно-поствоєнному вимірі (17,2 з 25), де зосереджені теми мобілізаційної справедливості, ставлення до ухилянтів та розрив між фронтовим і тиловим досвідом. Окремим сигналом став показник прихованої поляризації (Latent Polarization Score = 25,8), що перевищив критичний поріг 25,0: розколи, пов'язані з війною, накопичуються і можуть різко загостритися після завершення бойових дій.

Водночас базова суспільна єдність зберігається: 88% українців ідентифікують себе насамперед як українці, довіра до ЗСУ становить 92%. Однак, як зазначають дослідники, ця єдність тримається на рівні цінностей — хто ми і до якого цивілізаційного простору належимо. На рівні повсякденного досвіду — хто несе тягар війни — вона вже розмивається.

Дослідження фіксує і трансформацію головної лінії суспільного розколу. Традиційний поділ «Схід проти Заходу», що визначав українську політику від 1991 до 2019 року, поступається новому — між тими, хто воював, і тими, хто ні. 75% ветеранів очікують, що суспільство їх не зрозуміє після повернення, тоді як 58,5% громадян виявляють розуміння до тих, хто ухиляється від мобілізації. За словами аналітиків, ветеран зі Сходу і ветеран із Заходу мають більше спільного, ніж ветеран і ухилянт з одного міста.

Що потрібно зробити і коли

Обидва звіти містять конкретні рекомендації для органів державної влади, згруповані за часовим горизонтом.

Серед пріоритетних завдань на другий-третій квартали 2026 року — реформа мобілізації (перехід від примусової моделі ТЦК до рекрутингової з прозорими правилами), оголошення програми підтримки ветеранів до початку демобілізації, відновлення функціональної більшості у Верховній Раді через системну координацію з Кабінетом Міністрів, а також запуск системи щомісячного моніторингу критичних тригерів.

До завершення бойових дій дослідники рекомендують підготувати виборче законодавство з урахуванням безпрецедентної фрагментації електоральних вподобань, забезпечити повну прозорість розподілу коштів на відновлення та запустити платформу суспільного діалогу між ветеранами, переселенцями й місцевими громадами.

Після завершення бойових дій критично важливими названо поетапну демобілізацію з обов'язковим перехідним періодом для кожного ветерана, законодавче визначення статусу ветеранів та наслідків для ухилянтів до перших виборів, а також стратегію керованого повернення 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

https://www.youtube.com/watch?v=1TG4zs8OpLM

«Не криза, а попередження — але вікно звужується»

За оцінкою аналітиків центру, поточні показники обох індексів — це не діагноз кризи, а сигнал тривоги. Поляризація ще не кристалізувалась у ворожі табори, суспільство демонструє безпрецедентний рівень стійкості. Однак вікно для превентивних дій звужується: кожна з рекомендацій є ефективнішою і дешевшою у реалізації сьогодні, ніж завтра.

Наступний квартальний звіт UCRI та піврічний звіт UPRI заплановані на липень 2026 року.