top of page
  • Фото автораUnited Ukraine

Європа в огні, - Антон Кучухідзе



Росія не тільки порушує міжнародне право, але і ставить під загрозу безпеку і життя громадян інших країн. Про це у своїй статті для The Gaze пише Антон Кучухідзе, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна". З текстом статті можна ознайомитися нижче.


На початку вересня російські БПЛА порушили повітряний простір Румунії. Президент Румунії Клаус Йоганніс наголосив, що “виявлення румунською владою на румунській території поблизу кордону з Україною нових фрагментів безпілотника... свідчить про неприйнятне порушення повітряного простору Румунії, держави-члена НАТО, з реальними ризиками для безпеки румунських громадян у цьому районі”. Зі свого боку МЗС Румунії терміново викликало главу дипмісії РФ через уламки російських дронів на румунській території та висловило російській стороні протест через порушення повітряного простору країни.


Цей факт не є чимось унікальним, оскільки з початку першої хвилі російської агресії проти України в 2014 році рівень ескалації загроз та масштабність диверсійної роботи росіян на території як материкової, так і острівної Європи лише зростали. Друга хвиля російської агресії лише додала низку нових проявів ворожих дій з боку РФ проти всіх європейських країн. І такі дії росіян мають за мету випробувати на міцність систему спільної безпеки держав Європи та вивчити її сильні та слабкі сторони.


Ескалація загроз

Той факт, що Росія готувалась до війни з Україною заздалегідь, підтверджується, нехай й опосередковано, диверсіями та терористичним актами на територіях інших країн, які могли б допомогти Україні зброєю та боєприпасами.


Так, Болгарія виявила російський слід у чотирьох вибухах на своїх складах боєприпасів у 2011-2020 роках. Про це заявила речниця головного прокурора Болгарії Сійка Мілєва. Перший вибух стався у листопаді 2011 року на складі, де зберігалась велика кількість боєприпасів та вибухівки. Вони призначались для експорту в Грузію та належали компаніям бізнесмена Омеляна Гебрева, якого росіяни пізніше двічі труїли «Новачком». Згодом Bellingcat довели, що це робив той самий підрозділ, що здійснив напад на Скрипаля у Великій Британії. Два наступні випадки сталися у 2015 році на одному й тому ж складі, останній вибух – у 2020 році на заводі «Арсенал» у місті Казанлик.


Із середини 2014 року, після анексії Криму та захоплення частини території Донецької та Луганської областей, росіяни завдали першого удару по цивільним європейцям. Так, 17 липня 2014 року в Донецькій області був збитий літак Boeing 777 компанії «Малазійські авіалінії», що виконував регулярний рейс MH17 із Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія). Загинули всі пасажири та екіпаж, загалом – 298 громадян різних держав, переважно країн ЄС. За кількістю жертв катастрофа Boeing 777 стала найбільшою в історії України. Але однозначного засудження дій Російської Федерації з боку західних держав не було. Тому Росія вдалась до нових терактів.


16 жовтня 2014 року на складах озброєння у східній частині Чехії стався вибух, який призвів до численних руйнувань і загибелі двох місцевих жителів. Лише за 6,5 років слідство з’ясувало причину тих події, а саме 17 квітня 2021 року на терміново зібраній пресконференції керівництво чеського уряду офіційно звинуватило Росію в організації цієї диверсії. Вибухи 2014 року на складах боєприпасів у Чехії були частиною довготривалої операції ГРУ, спрямованої на зменшення обороноздатності України.


4 березня 2018 року в Солсбері, Велика Британія, відбулась спроба вбивства ексспівробітника російської військової розвідки Сергія Скрипаля, громадянина Великої Британії, та його доньки Юлії Скрипаль, громадянки Російської Федерації. Цей замах став першим випадком застосування бойових отруйних речовин нервово-паралітичної дії на території країни-члена НАТО від моменту утворення Альянсу та на території Європи з часів Другої світової війни і призвів до різкого погіршення відносин між Росією та Заходом.


Атака дронів

Друга хвиля російської агресії проти України, яка розпочалась з 24 лютого 2022 року, дещо змінила характер дій РФ, що загрожують колективній безпеці країн ЄС та НАТО. Більшість зареєстрованих випадків ворожої активності у цей час становили порушення повітряного простору західних країн з боку військових літаків ПКС РФ та ударних і розвідувальних російських БПЛА. Також фіксувалися падіння російських ракет та дронів на території сусідніх із Україною держав.


На початку жовтня 2022 року військово-повітряні сили Італії повідомили, що італійські винищувачі Eurofighter було піднято в повітря, щоб провести перехоплення в польському авіапросторі 4 російських винищувачів після того, як ті спершу порушили повітряний простір Польщі, а потім Швеції «перш ніж повернутись до Калінінграда».


Кілька разів російські крилаті ракети порушували повітряний простір Молдови. Так, 10 жовтня 2022 року під час масованого ракетного обстрілу України щонайменше три ракети пролетіли над її територією. А 31 жовтня у місті Наславча на півночі Молдови впала російська крилата ракета, вочевидь одна з тих, що атакували Дністровську ГЕС.


16 листопада 2022 року Польща офіційно підтвердила, що на її території (Грубешівський повіт Люблінського воєводства) впала російська ракета. З цього приводу до МЗС Польщі було викликано посла Росії Сергія Андреєва. Також через це президент Польщі провів телефонні розмови з генсеком НАТО, президентами України та США. Відповідні консультації проводилися на рівні глав урядів, міністрів оборони країн НАТО. Окрім того, Польща вирішила підвищити боєготовність деяких військових підрозділів та інших силових структур, а також провести консультації щодо можливості введення в дію процедури відповідно до статті 5 Договору про НАТО.


За місяць, 16 грудня 2022 року недалеко від міста Бидгощ у центральній Польщі знайшли чергову боєголовку російської ракети. Глава адміністрації президента Польщі Павло Шрот в ефірі радіо RMF FM повідомив, що боєголовка була зроблена з бетону і не містила вибухівки. Тобто ця ракета була ціллю-обманкою, використаною російськими військами для перевантаження української ППО.


На початку лютого 2023 року нідерландські винищувачі F-35 перехопили групу з трьох російських військових літаків у повітряному просторі Польщі та супроводили їх до кордонів Калінінградської області РФ.


У квітні 2023 року винищувачі ФРН та Великої Британії перехопили російські літаки-розвідники Су-27 та Іл-20, що летіли над Балтійським морем без сигналів транспондерів.


Усвідомлюючи, що рівень ескалації буде лише зростати, Литва, Латвія і Естонія домовились збільшити витрати на оборону і запропонували НАТО впровадити модель ротаційної протиповітряної оборони, надавши свої власні сили і засоби.


***

Все вищезгадане свідчить про те, що Росія не тільки порушує міжнародне право, але і ставить під загрозу безпеку і життя громадян інших країн. Така поведінка Російської Федерації потребує більш рішучої реакції з боку міжнародної спільноти.


Країни-члени НАТО та інші держави мають і далі зміцнювати свої оборонні потужності та співпрацювати в межах колективної безпеки. Також важливо забезпечити ефективний контроль над повітряним простором, щоб запобігти вторгненням ворожих літаків і безпілотників у повітряний простір Європейського Союзу.


Загалом безпека Європи є найважливішою проблемою для всіх країн континенту. Тому міжнародна спільнота має діяти разом, щоб забезпечити стійкий мир і стабільність у регіоні.


Україна, яка переживає безпрецедентну агресію з боку Росії, потребує міжнародної підтримки та захисту. Російська агресія – це виклик усім цивілізованим країнам. Її потрібно зупиняти. А для цього ЗСУ потребує більшого обсягу міжнародної допомоги, а саме – сучасного озброєння та навчання солдат та офіцерів правилам поводження з ним.


Також варто продовжувати політику політичного та економічного санкційного тиску на Росію, що повільно, але невпинно знижує її військовий потенціал.


Джерело: "The Gaze"


7 переглядів0 коментарів

Commenti


bottom of page